Читальня для незрячих

Мешканці обласного центру Прикарпаття, котрі дивляться на світ зовсім іншими, ніж зрячі, очима або зовсім його не бачать, нині зачитуються озвученими творами культового російського фантаста Сергія Лук’яненка. Це прізвище найчастіше звучало з вуст моїх співрозмовників. «Із захопленням читаю нині його дилогію «Зірки — холодні іграшки» та «Зоряна тінь», — підтверджує Андрій Нечитайлов, комп’ютерний гуру, як його шанобливо називають друзі. — Люблю наукову фантастику, а романи та повісті Лук’яненка — передусім. Вони — просто супер. Написані дуже талановито. Паралельно, і з не меншим задоволенням, читаю «Тигроловів» Івана Багряного».

Зауважте: ніхто з незрячих не каже «слухаю» книжки — тільки «читаю». Мабуть, саме ця дія урівнює їхнє читацьке самолюбство з рештою цінителів літератури. Черг за популярними книгами, на відміну від класичних бібліотек, тут немає — теж плюс: переписуй твір на плеєр, вмикай — і слухай. До геніального просто й комфортно. >>

«Панська» математика

Для кожного з нас (якщо пощастить і доживемо) колись настане «момент істини» — час призначення пенсії. І не дивуйтеся, якщо ваш «доробок» лише трохи перевищуватиме мінімальну пенсію, — значить, ви нормальний, «чорний», пенсіонер. Так живе півкраїни, до речі. Інша річ, якщо ви — держслужбовець, митник, прокурор чи бодай помічник народного депутата. Ця «братія» живе непогано, отримуючи солідні пенсії і відчутно «підриваючи» державну скарбницю. В умовах кризи виплачувати пенсії по 10—20 тисяч гривень — просто аморально. Тим більше що у бюджеті «світить» дірка майже у 80 мільярдів гривень. Але позбавити ситого і заможного життя «спецпенсіонерів» можуть лише... майбутні ситі «спецпенсіонери» — народні депутати себто. А на таке «харакірі» вони точно не підуть. >>

Естетично вихований Pianoбой

У кав’ярню заходить хлопчисько — шапка смоляного кучерявого волосся, субтильна статура, студентський casual. Він більше схожий на студента із сусіднього вишу, ніж на відомого українського музиканта.

Після відходу з «Океану Ельзи» у 2004 році Шуров разом із Юрієм Хусточкою зайнявся «естетичним вихованням»: створили альтернативну групу Esthetic Education, записали пару альбомів, успішно виступили на кількох фестивалях. Протягом цього часу Діма Шуров голосно нагадав про себе соло — попрацювавши з Земфірою над її альбомом «Спасибо» (2007). І ось останнім часом у мережі почали поширюватися повідомлення про виступи Діми Шурова з проектом Pianoбой.

«Pianoбой — це виконавець. А Діма Шуров — композитор», — намагається пояснити різницю музикант, смакуючи купаж зеленого і чорного чаїв. Він готовий говорити багато, але коли питання викликають недовіру, Шуров помітно їжачиться. >>

Не месія, який врятує Єгипет?

Тиждень тому після 12 років роботи у Відні на чолі Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) тепер уже колишній його голова Мохаммед Ель–Барадеї повернувся на батьківщину, до Єгипту. Всупереч забороні на масові зібрання в аеропорту Каїра його зустрічали більше тисячі активістів єгипетської політичної опозиції, одягнених у футболки із зображенням усміхненого обличчя свого видатного співвітчизника. Поряд із «нейтральними» плакатами «Ласкаво просимо, Ель–Барадеї!» у руках зустрічальників можна було помітити гасла, які значно чіткіше пояснювали причину збудженого очікування натовпу: «Ми прагнемо змін!» і «Так, Ель–Барадеї — на президента!».

Влада найбільшої країни арабського світу серйозно стурбована поверненням у країну такої потужної фігури, здатної об’єднати довкола себе розрізнену опозицію. І якщо досі наближені до чинного президента Хосні Мубарака коментатори показово демонстрували дещо зневажливе ставлення до політичних перспектив Ель–Барадеї на батьківщині — мовляв, він надто довго жив за межами Єгипту і «випав із контексту», то після тріумфальної зустрічі в аеропорту Каїр стривожився не на жарт. І недарма: позавчора увечері близько 30 опозиційних єгипетських політиків погодилися разом зі своїми політичними силами увійти до коаліції на чолі з високим «поверненцем». У тому, що приїзд Ель–Барадеї створив серйозну загрозу для чинного владного режиму, відпали останні сумніви. >>

Як Мінськ із Варшавою посварилися

У відносинах лукашенківського Мінська з Брюсселем, які останнім часом потроху тепліли, знову з’явилася тріщина. Тиск білоруської влади на польську меншину став темою для обговорення в Європейському парламенті й на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. І хоча санкції для білоруських чиновників у Євросоюзі поки повертати не збираються, діалог Європи та Білорусі опинився під загрозою зриву. >>

Ласкаво просимо, або...

У день інавгурації нового Президента Європа вирішила втішити Україну приємним подарунком: Європарламент закріпив за нашою державою право на заявку на членство в Євросоюзі. Як повідомляє агенція «ІнтерфаксУкраїна», відповідний пункт міститься в резолюції, яку вчора затвердили депутати законодавчого органу ЄС. «Україна є європейською державою, яка поділяє спільну історію та спільні цінності з країнами Європейського Союзу», а тому може звернутися по членство в ЄС, «як усі європейські країни, що сповідують принципи свободи, демократії, поваги прав людини та основ свобод, а також верховенства права», — сказано в документі. На початку резолюції європейські парламентарії вітають нас із проведенням чесних виборів, водночас висловлюючи жаль щодо недосконалого виборчого законодавства України і внесення в нього поправок між першим і другим туром президентських виборів. >>

До цього важко буде звикнути

Віктор Янукович заступив на пост Президента України. Він став четвертим главою держави в історії незалежної України. Від учорашнього дня це питання звучить іще дзвінкіше: наскільки незалежною буде наша держава після каденції Януковича? Того самого Януковича, який, балотуючись на виборах, виступив за надання російській мові широких преференцій, погодився ділитися газотранспортною системою, допускав, що російський флот залишиться в Україні після 2017 року...

Янукович тепер — даність. Ті українці, які стояли на помаранчевих Майданах, мусять готуватися до нової боротьби і нової опозиції. Буде важко. Янукович — тест на міцність демократії. Ті українці, які підтримали Януковича, спершу радітимуть. А потім — розчаровуватимуться, шукатимуть нових лідерів. У цьому нема сумнівів. Найважливіше, щоб після цих випробувань зрештою перемогла Україна. >>

Секретаріату більше немає

В Україні більше нема секретаріату Президента — на зміну йому прийшла адміністрація. Стару назву часів Кучми і Кравчука президентській канцелярії своїм першим указом повернув новопризначений глава держави Віктор Янукович — «з метою ефективного проведення Президентом своїх конституційних повноважень, реалізації прискорених рішень соціально–економічних питань, скорочення витрат державного бюджету». Цим же указом Янукович призначив головою АП Сергія Льовочкіна і доручив йому в тижневий строк створити проект положення про адміністрацію Президента, а також передбачити зменшення кількості її працівників не менш ніж на 20 відсотків. >>

Школа життя

Серіали на наше телебачення вихлюпують тематичними хвилями: спочатку з далекого зарубіжжя сльозливі мелодрами, за ними — кримінальні історії, до яких поступово додаються аналогічні спочатку російські, а віднедавна і вітчизняні багатосерійні описи. Далі пішла медицина і «молодіжка». З останньої минулого року в Росії — одного з головних експортерів серіальної телепродукції для українських каналів — виокремилася шкільна лінійка: режисер Євген Лаврентьєв зняв «Барвіху», яку в жовтні запустив канал ТНТ. «Школа» Валерії Гай Германіки та Руслана Маликова — після виходу в ефір уже перших серій на російському державному Першому каналі — викликала багато нарікань. Депутати–комуністи і церковні діячі вимагали заборонити її показ. >>

Очі б мої не бачили

Олімпійські ігри — головна спортивна подія чотириріччя, яка є найпривабливішим спортивним видовищем для телеглядачів усіх країн світу. Якщо Олімпіаду показують професійно. А не так, як на вітчизняній «першій кнопці». >>

Як бобер ведмедя з’їв

Чи не вся увага Ванкувера ввечері в середу була прикута до «зіткнення хокейних цивілізацій» — чвертьфіналу між Канадою та Росією. Для багатьох це принципове протистояння з історією в кілька десятиліть стало апогеєм Олімпіади: про потенційний двобій непримиренних опонентів говорили ще задовго до старту Ігор, але «призначали» його на фінал. У лавах національних збірних нині виступають зірки НХЛ Сідні Кросбі, Дені Хітлі, Євген Малкін, Олександр Овечкін та інші. Але російська частина «чарівників шайби» змушена достроково пакувати валізи додому. >>

Дотягнули

Позавчора ввечері у Бобруйську єдиний професіональний клуб України завершив основну частину білоруської першості розгромом тамтешнього «Шинника». За минулі півроку «Сокіл» певний час навіть очолював турнірну таблицю, але спад ігрової форми, кадрові втрати, травми, проблеми з фінансуванням призвели до того, що за підсумком чотирьох кіл «біло–сині» фінішували на четвертій позиції. >>

Суцільний туман

У цьому сезоні УЄФА вирішила подовжити задоволення від першої стадії матчів на вибування аж на цілий місяць. Перерва між стартовими поєдинками 1/8 фіналу і повторними — три тижні. Певно, футбольні функціонери вирішили скласти на телеекранах серйозну конкуренцію Олімпійським іграм. І на українському телебаченні це їм точно вдалося — футбол у нас показували замість Ванкувера. >>

Не старіють тілом ветерани

Мало кому вдається залишатися в модельній професії так довго, як Наомі Кемпбелл. Кар’єра темношкірої британки почалася ще наприкінці 1980–х, сягнула апогею у 1990–х і залишається досить стабільною донині, хоча більшість однокашниць 39–річної Наомі давно «зав’язали» з подіумом. У престижному журналі Elle вирішили таку сталість оцінити і нагородили «ветеранку» найпочеснішою зі своїх відзнак — премією «За визначний багаторічний вклад у модну індустрію». >>

ПРИКОЛИ

Тільки тиждень тому ЦВК оголосила Януковича Президентом, а в столиці вже розвалився пам’ятник засновникам Києва. >>

«Загальнодержавний» сором

Позавчора Полтавська облдержадміністрація офіційно звернулася до уряду з проханням терміново виділити 30 мільйонів гривень на ремонт двохсот «полтавських» кілометрів стратегічної автомагістралі Київ—Харків—Довжанський. При цьому йдеться фактично про найелементарнішу дорожню «косметику», власне, «латання» величезних ям та вибоїн, які «оголилися» після танення снігу та льоду. Адже для необхідних при підготовці до Євро–2012 капітального ремонту та реконструкції одного лиш відрізку цієї дороги від Лубен до Полтави потрібно 6 мільярдів гривень (в ОДА сподіваються на залучення кредитних ресурсів Світового банку). Сьогодні ж не до європейського лоску та «жиру». >>

Черновецькі хочуть у Канаду?

Степан Черновецький уже готує документи на переїзд. Про це газеті «Сєгодня» розповів один із заступників мера, наближений до сім’ї столичного мера. «Він зараз оформляє документи для отримання громадянства в Канаді. Там, якщо в тебе є нерухомість, зробити це не складно. У Канаді законодавство дуже лояльне по відношенню до мігрантів, у яких є власність на території країни. Але при цьому, наскільки мені відомо, втрачати український паспорт він теж не хоче», — сказало джерело видання. >>

П’ятеро «спритних» і понад 100 рабів

800—1000 доларів щомісяця, висококалорійне харчування, безкоштовне медобслуговування і проживання за роботу на свіжому повітрі — таким «калачем» зваблював запоріжців «квінтет» спритників, пропонуючи безробітним працевлаштування у Росії. Дефіциту робочих (і вільних) рук у регіоні немає, відтак конвеєр «чемодан–вокзал–Росія» працював на повну: упродовж кількох останніх років вербувальники змогли відправити близько сотні нелегалів. Як з’ясувалося — у неволю! >>

Не стало Дашкевича

З відходом Ярослава Дашкевича не стало цілої епохи — епохи свідомих борців із комунізмом в усіх його проявах. Він був більше ніж історик — пан Дашкевич творив не лише історичну науку, він займався креацією новітньої суспільної оцінки минулого. Зрештою, Ярослав Дашкевич був сином легендарних батьків — головного артилериста Січових стрільців, генерал–хорунжого армії УНР Романа Дашкевича та легендарної української військової Олени Степанів (Олени Степанівни), уславленої хорунжої Української галицької армії. >>

Майбутнім прокурорам закон не писаний?

У Харкові розгорається великий «мажорський» скандал, у центрі якого опинилися студенти Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Громадськість неабияк обурило щире переконання молодих людей, що за скоєний злочин їх не буде покарано. Надзвичайна подія трапилася у приміщенні піцерії по вулиці Пушкінській. Четверо співробітників приватної офтальмологічної клініки «Офтальміка» (три жінки і чоловік) прийшли сюди після роботи. У цей час за сусіднім столиком уже добряче веселилася компанія з дванадцяти осіб. Пізніше стало відомо, що хлопці та дівчата — студенти юракадемії. Двоє з молодиків і стали подразниками спокою, оскільки з якогось дива вирішили позалицятися до співробітниці лікарні. Лазерний хірург Армен Прокопець спробував заступитися за колегу, але одразу ж отримав удар в обличчя. Дісталося і молодій жінці — за незговірливість її покарали гематомою біля виска і серйозною травмою голови. >>

«Цілодобова» на Юлині вибори, далі — ніякої

Ще не встигла столиця Галичини вповні насолодитись обіцяною цілодобовою водою, як уже городянам доводиться розплачуватись за чужий піар. Учора Львівському водоканалу почали «відрубати» електрику за величезні борги, повідомила прес–секретар комунального підприємства «Львівводоканал» Уляна Горбата: «На даний час енергетики вже відключили від електропостачання адміністративний корпус, зокрема абонентський відділ, який здійснює прийом населення». Далі, додала вона, енергетики поїхали на насосні станції «Сихів», «Карачинів» і «Довга», які постачають воду в Сихівський та Личаківський райони Львова. >>