Маргарита Песоцька: Справжнього майстра жодні суперники не лякають

Приємно, коли тон у збірних командах твоєї країни задають молоді спортсмени. А коли вони ще є й постатями загальноєвропейського масштабу — удвічі приємніше. Киянка Маргарита Песоцька, лідерка вітчизняного настільного тенісу, якраз є такою. У свої 17 років вона вже є першим номером у юніорському списку європейських спортсменів, неодноразовою учасницею світових та європейських чемпіонатів, а рік тому ще й виступила на Олімпіаді в Китаї. Зараз тенісистка готується до молодіжного чемпіонату Європи, який стане останнім у юніорській кар’єрі дівчини — з настанням 18–ліття Маргарита остаточно перейде до дорослого спорту. Кореспондент «УМ» зустрівся зі спортсменкою та розпитав, як вона сприймає майбутні зміни у своїй кар’єрі. >>

Залишились лише сіяні

Уїмблдонський турнір сягнув свого апогею. Учора учасники фіналу визначились у жіночому одиночному розряді, сьогодні те саме зроблять чоловіки. Цікаво, що в півфіналах «одиночок» не залишилося жодного «несіяного» тенісиста: останні вибули у 1/4 фіналу. >>

Уперед, студенти!

Зробити якесь важливе досягнення у спорті важко, а за деякий час підтвердити його буває ще важче. Два роки тому, на Всесвітній літній універсіаді в Таїланді українські спортсмени–студенти посіли найвище командне місце за всю історію наших виступів на подібних турнірах. Тоді «синьо–жовті» спудеї посіли третє загальнокомандне місце, завоювавши 28 золотих, 20 срібних та 18 бронзових нагород. Раніше їхнім найкращим здобутком були дві четверті та одна п’ята позиції. >>

Лесь Танюк: Ситуація швидко мінялася, і за день ми проживали місяць

Двадцять років тому Україна почала «проростати» організаціями «Народного руху України за перебудову». Створення Руху було відповіддю на ті зміни, яких прагнуло суспільство. «НРУ за перебудову» постав у вересні 1989 року на з’їзді, а перед тим він провів багато конференцій і акцій по всій Україні. Зокрема, 1 липня відбулася установча конференція київського осередку цієї організації.
20–та річниця Руху відзначатиметься на державному рівні. Найбільш парадоксально, що Народний рух — структура, яка пережила кілька розколів за роки своєї діяльності, — навіть у святкуванні ювілею поділена на кілька таборів. У березні Президент розпорядився створити оргкомітет із відзначення річниці. А зовсім недавно Верховна Рада й собі ухвалила постанову про відзначення ювілею. Рішення парламенту було прийняте з подачі Бориса Тарасюка — нинішнього голови Народного руху, який виступає на боці Юлії Тимошенко, тобто в опозиції до Президента.
Попри це, член «старішого» з оргкомітетів, Лесь Танюк, сподівається, що відзначення річниці відбудеться на високому рівні. Сам Танюк, хоч і є одним із фундаторів Руху, вже вийшов із партії: він не згоден із політикою, яку веде Тарасюк. >>

Сім п’ятниць на п’ятницю

Блок Юлії Тимошенко знову зібрав більше 150 підписів за проведення позачергового засідання Верховної Ради, і сьогодні парламент знову збереться під скляним куполом. У середу, на попередній «позачергівці», депутатам не вдалося прийняти всі заплановані рішення. А тепер БЮТівці додали до порядку денного чергові пропозиції: зняти зі скандального БЮТівця Віктора Лозинського депутатську недоторканність (про це читайте на 2 стор.), і взагалі — внести зміни до Конституції, які передбачатимуть скасування цієї самої недоторканності. >>

Хочеш схуднути? Спитай у Міші, як

Чого тільки не зробить людина за два мільйони доларів! Михайло Бродський, бізнесмен, голова партії «Яблуко», відомий країні своєю вагомістю, тобто вагою, схуд на 17 кілограмів. Про це сам Бродський написав у «Живому журналі». Читачам інтернет–павутини він зізнався, що худнув не просто так (хоч, звісно, і сам хотів полегшити свої 144 кг ваги тіла й набратися здоров’ям від того), а побився об заклад на гроші. Другий учасник парі, як виявилося, — олігарх Ігор Коломойський. Коломойський, за словами Бродського, заклався, що теж худнутиме: зі своїх 104 кіло обіцяв «перейти» на 90. Ціна дружньої суперечки — 2 млн. доларів. >>

Голову поставимо «на ноги» 

«Експериментальним» пацієнтом лікарів став 63–річний Микола Николаєнко з Великоолександрівського району Херсонщини. Чоловік отримав травму, не сумісну з життям, коли сідав у бричку: кінь чогось злякався, різко смикнув віз — і наїзник полетів під колеса брички, сильно вдарився головою об землю і поламав шийний відділ хребта. «Зуб» другого шийного хребця відламався, вискочив зі свого місця і розпався на частини. До того ж цей підступний хребець захищає ділянку стовбура спинного мозку, що відповідає за дихання, серцебиття і рух. Чоловіку паралізувало руки, майже відмовили ноги, а дихав він через силу. >>

Розборки в маленькому Марганці

Люди йшли і йшли... Здавалося, що цьому потокові немає кінця–краю. Такої масової похоронної процесії 50–тисячний Марганець ще не знав — так принаймні стверджували мої співрозмовники.
Біля труни загиблого вже виплакала всі сльози мати. Ще стримував себе батько, який терміново приїхав із Москви, де перебував на звичних для марганчан заробітках. Дуже плакала дівчина, з якою Сергій, кажуть, уже готувався до весілля... На стіні будинку, де мешкав загиблий, хтось написав «Бондик Super» — як своєрідний вияв поваги до нього. Присутні не могли повірити, що співробітника міліції могли вбити серед білого дня — точніше, близько шостої години недільного вечора, коли Україна відзначала два свята — Конституції і молоді. >>

Пиши «Пропало». На платіжках...

Розкажу вам казочку. Жив собі Конституційний Суд, який прийняв до дати київських виборів рішення на користь Леоніда Черновецького. Його каденція добігатиме кінця не в 1010–му, а в 1012 році, бо відрахунок слід вести від дати дострокових виборів, роз’яснив КСУ. Отже, тягнув Дід Ріпку — не витягнув. Тягнула Ріпку Баба–Рада — не витягла. Парламент із другої спроби затвердив звіт слідчої комісії під керівництвом Кирила Куликова («УМ» детально про це писала), але толку з того — пшик. Президент Черновецького з посади голови КМДА не зняв. Так і сидить Ріпка–Льоня у цьому кріслі, міцно сідничним нервом із ним переплітаючись. Прибігала й Жучка, викликала Ріпку на килим до Кабміну, але Ріпці — по цимбалах. Час з’явитись Мишці і задати овочу перцю (пардон за тавтологію), бо інакше діла не буде. Кажуть, зараз є один спосіб повалити Черновецького. І не треба для цього ані Конституційного Суду, ані Президента з Прем’єром, ані Ради з Київрадою. Акція непокори буде м’якою: усі дружно перестають платити за комунальні недопослуги. Спочатку нам помстяться: всім все відключать. Навіть телепатичний зв’язок. А потім уключать, бо всі вищезгадані інстанції заворушаться: не буває негарних принцес, як казала Фіона зі «Шрека», і європейських столиць із непрацюючою каналізацією. Тим паче коли Євро–2012 — на носі. ...Борімося, бо остогиділо жити за часів колодязів, ночов і баняків, остобісили «київгази» з «київводоканалами», з їхніми міжусобицями та брехнями. Де гаряча вода, «зав’язана» на ТЕЦ–6?! Вона в... ніде, бо «Київгаз» не дав «Київенерго» газу. Тож ти, споживачу, не забудь за це заплатити. Піди до крамниці, не отримай товару, але все одно заплати. Живи у смердючому під’їзді, ходи на дев’ятий поверх пішки, нюхай дірявий сміттєпровід і плати, плати, плати. Або зобрази фігуру з трьох пальців (можна навіть з одного) і піднеси Черновецькому. Чи хоч подумай над цим, читаючи «УМ». >>

«Поверніть мені обличчя!»

На межі 1980—1990–х років голландська красуня Карен Мюльдер була однією з найуспішніших топ–моделей світу. 1 липня їй виповнилося 39. Для сучасної жінки це, можна сказати, розквіт молодості, що залюбки підтвердять такі ровесниці й навіть старші за Карен красуні, як Наомі Кемпбелл, Ель Макферсон, Сінді Кроуфорд, Моніка Белуччі... Та якщо згадані зірки цілком задоволені своїм життям і навіть потроху продовжують модельну кар’єру, то у випадку з Мюльдер усе інакше. Колишня манекенниця після відходу з модельного бізнесу зайнялася співами, випустила «іменну» ляльку «Карен», але так і не змогла знайти себе в житті. З особистим теж не склалося — із першим чоловіком розлучилася, другий — розірвав заручини, решта — взагалі довго поряд не затримувалися. >>

ПРИКОЛИ

— Як ти думаєш, інопланетяни існують?
— Дивлячись на Леоніда Черновецького, розумієш: це ми існуємо, а от вони живуть по–справжньому! >>

Москва кінематографічна,

Уперше український критик працював у журі Міжнародного кінофестивалю найпрестижнішої категорії «А». Персональний 500–сотий «Мерседес», п’ятизірковий готель «Національ» із вікнами на Красну площу, навіть охорона, яка стримувала бажаючих поспілкуватися з кінематографічними «суддями»... Обов’язкові обіди і прийняття... А що лишилось за лаштунками Московського кінофестивалю — те, чого не можна побачити звичайному глядачеві? Про це «УМ» попросила розповісти нашого постійного автора Сергія Тримбача, який щойно повернувся з Москви. >>

Порятунок рядового Артем’єва

У прес–службі Міністерства оборони Грузії та у штабі Північно–Кавказького військового округу (ПКВО) Росії учора підтвердили інформацію про те, що в ніч на 1 липня рядовий російської армії Дмитро Артем’єв утік зі своєї частини і попросив притулку у Грузії. Це вже другий випадок, коли російський солдат, рятуючись від умов строкової служби, переходить на бік Грузії. >>

Хто з мечем прийде...

В операції, що почалася вчора вранці у південній афганській провінції Гельманд, задіяно понад чотири тисячі американських вояків, а також 650 афганських поліцейських та військовослужбовців. Їй дали назву «Удар мечем». Як вважають оглядачі Сі–Ен–Ен, це наймасштабніша військова операція армії США за час правління президента Барака Обами. Нагадаємо, що саме з ініціативи обраного восени минулого року Обами до Афганістану було відряджено додатково 21 тисячу військових. >>

Єдина, якій пощастило

Влада Франції вчора спростувала інформацію про виявлення «чорних скриньок» єменського «Аеробуса», котрий 30 червня зазнав катастрофи поблизу Коморських Островів. Як сповістила «Франс пресс», французький військовий літак, що патрулював район катастрофи, справді вловив сигнали, втім посилали їх не бортові самописці літака, а аварійні радіомаяки із загиблого «Аеробуса». >>

Коло Трипілля

Минулого року понад 10 тисяч людей «еко–культурно» відпочили у передкупальські суботу й неділю на «Трипільському колі». Дізнатися про стародавнє й сучасне мистецтво, виготовити власноруч «трипільського» глечика чи ляльку–мотанку, побудувати гуртом хату з глини й соломи і просто весело провести час із друзями без алкоголю й цигарки — непоганий план на найближчі вихідні. Цього року на фестиваль ще й з’їжджаються барабанщики з усієї України. Адже за атрибут стихії землі (якій присвячено цьогорічний фест) обрано барабан. Стихія землі буде представлена роботою на землі і з землею. За словами організаторів, цьогоріч буде дуже багато глини, з якої гості фестивалю не лише збудують трипільський дім. Ще одним символом цьогорічного дійства став образ жінки, яка, на думку дослідників, асоціювалась у трипільців із родючою землею. >>

Генпрокурора не чекали?

За час перебування у тривалій відпустці Генпрокурора Олександра Медведька на Різницькій виникло кілька конфліктів, продуковані переважно заступником Генпрокурора Ренатом Кузьміним, які дискредитували це відомство. Це і непорозуміння з колегами, зокрема спроба поставити під сумнів законність дій слідчих, що розслідують кілька резонансних справ (отруєння Ющенка, справи Гонгадзе, Чорновола та Івасюка) і яких курирує інший заступник Генерального — Микола Голомша. А також відвертий конфлікт пана Кузьміна із головою Верховного суду Василем Онопенком та його зятем — заступником міністра юстиції Євгеном Корнійчуком. Плюс скандал із будівництвом дачі для Кузьміна у Пущі–Водиці вартістю у мільйон доларів. >>

Прийом у одностроях

«Ви — нове покоління українського солдата, правоохоронця... Переконаний, це більш достойне покоління», — сказав Головнокомандувач Збройних сил України Віктор Ющенко, вітаючи молодих офіцерів, випускників військових і правоохоронних вищих освітніх закладів, які по закінченню навчання отримали диплом з відзнакою та були нагороджені золотими медалями. Президент акцентував увагу на важливості позиції нинішнього покоління випускників для формування сучасної безпекової політики держави. >>

Пейзажі з краном на Пейзажній

Конфлікт довкола забудови Пейзажної алеї, що триває вже кілька років, здавалося, закінчився у лютому цього року. Саме тоді Київський міський апеляційний суд скасував землевідведення на будівництво на перетині Десятинного провулку та Пейзажної алеї. Одначе вчора ініціативній групі, яка, гадалося, успішно відвоювала у забудовника алею, довелося знову голіруч захищати пагорб біля Музею історії від будівельної техніки. >>

Мазепинцям — від нової України

На кам’яному хресті, встановленому в селі Михайлівка Лебе­динсь­кого району, написано: «Мазепинцям — лицарям незалежності України». Саме у Михайлівці в листопадігрудні 1708 року за наказом Петра І повісили сотні козаків. Такою була відповідь на політичний виступ Мазепи та його так звану зраду. На історії Лебединщини можна прослідкувати тогочасну політику щодо українського народу. Невідомий автор «Історії Русів» розповідав, як залякувалося місцеве населення. У Лебедині було влаштовано катівниці, де далеко не ідеологічно боролися зі «зрадниками». >>

Доторкнутись до Берлінської стіни

Оригінальний фрагмент Берлін­ської стіни планують установити в Києві перед будівлею посольства ФРН на вулиці Богдана Хмельницького, 25. Про це на днях домовились Київський міський голова Леонід Черновецький та Надзвичайний і Повноважний посол ФРН в Україні Ганс­Юрген Гаймзьот. Як пояснив німецький дипломат, саме цього року його країна відзначає 20ту річницю падіння Берлінської стіни. «Ця подія поклала початок великим змінам, у тому числі й в Україні. Тому саме до цієї дати ми хочемо встановити меморіальний фрагмент Стіни як символ свободи та єднання», — зазначив Ганс­Юрген Гаймзьот. Насправді в Німеччині від Берлінської Стіни залишилось небагато — її елементи вже розкидані по різних куточках світу: Португалії, США, Австралії і навіть у Ватикані. Для прикладу, в 2004 році у рамках святкування 15ї річниці повалення Берлінської стіни Німеччина подарувала НьюЙорку фрагмент легендарної Стіни висотою близько чотирьох метрів і вагою 2,8 тонни! >>

Росія страшніша за комунізм?

Позавчора Асамблея ОБСЄ затвердила резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи», що зрівнює сталінізм і нацизм і закликає міжнародне співтовариство засудити тоталітарні режими. ОБСЄ запропонувала встановити загальноєвропейський день пам’яті жертв сталінізму й нацизму 23 серпня — в день підписання пакту Молотова—Ріббентропа, яким Німеччина і Росія розділили між собою Європу. У Москві документ сприйняли як політичний «наїзд» на Росію «в переддень річниці Другої світової війни». До речі доповідь про потребу засудження злочинів комуністичних режимів у Парламентській асамблеї Ради Європи в 2006му російська делегація також сприйняла на свій рахунок і образилася. Восени цього року ПАРЄ запланувала присвятити одне з засідань розгляду тоталітарного комуністичного режиму в СРСР. Представництво Російської Федерації протестувало. >>