Інтелектуал, який підштовхнув нашу історію

Є особистості такої інтелектуальної потужності, що думка їхня, залітаючи на десятиліття вперед, уможливлює передбачене ними майбутнє. Таким є і Єжи Гедройць — поляк, котрого мало знають в Україні. Єжи Гедройць — один з тих інтелектуалів європейського масштабу, хто ще в повоєнні часи бачив майбутню незалежність України, Литви, Польщі. Гедройць не те щоб був українофілом: його прагматичний мозок усвідомлював, що «без вільної України не може бути вільної Польщі» — те, що говорив Пілсудський на початку століття. Тоді це називали політичною фантастикою. >>

У Києві не знайшлося місця Гедройцю

Питання про надання одній з київських вулиць імені Єжи Гедройця розглядатиметься на найближчому засіданні комісії з питань перейменування вулиць при Київській міськдержадміністрації. Проте наразі виглядає так, що вирішення цього питання може затягнутися надовго — як через тривалу процедуру перейменування, так і через неоднозначне ставлення до цього членів спеціальної комісії, чи, простіше кажучи, через неосвіченість чиновників. >>

Єжи Гедройць і «змінена свідомість»

Із Єжи Гедройцем познайомився п’ятдесят років тому, а конкретніше — у червні 1950 року на Конгресі свободи культури, який проходив у Західному Берліні. Йшов другий рік «холодної війни», епіцентр якої був саме у цьому місті. За рік до цього Сталін змушений був зняти блокаду Берліна, але ця поразка не вплинула на старий флірт між радянською імперією та західними демократіями. Москва зі своїми сателітами та комуністичними партіями в Західній Європі одразу ж розпочала ідеологічний наступ проти «американського імперіалізму», метою якого було зіпхнути Сполучені Штати зі Старого континенту. Скликаний у Західному Берліні — тодішньому острові незалежної думки у морі сталінської неволі, — Конгрес повинен був стати сигналом до мобілізації американських і європейських інтелектуалів проти загрози нового поневолення духу в ім'я «миру та соціалізму». Європа ще не зовсім відійшла від недавньої епохи фашистського та гітлерівського тоталітаризму. Небезпека повернення до системи неволі, цього разу в комуністичній версії, не була малоймовірною. >>

Віршований спротив

Ця збірка відома кожному студенту — і тому, хто вчився у 90-х, і тому, хто штудіює філологію зараз. Тому що вона легендарна і тому, що вона... єдина й понині. Починаючи з кінця 50-х, коли Єжи Гедройць замовив Юрію Лаврiненку створити підбірку найкращих поезій українських «некомуністичних» авторів. Майже всі вони, за одиничним винятком, були або розстріляні, або замордовані, або — як Хвильовий — устигли звести рахунки зі світом раніше, ніж злочинний світ сам узяв їх за горло. >>

ЛІТОПИС ЖИТТЯ

Єжи Гедройць народився 27 липня 1906 року в Мінську. Навчався на юридичному (1924—1929) та історичному факультетах (1930—1931) Варшавського університету. У студентські роки був головою організацій «Корпорація «Patria»» та «Міжкорпораційний гурток», діячем студентської організації «Великодержавна думка», а також працівником міжнародного відділу Центрального комітету Польської спілки студентської молоді. Обіймав посади прес-секретаря та парламентського референта в Міністерстві сільського господарства (1929—1935), начальника відділу в Міністерстві промисловості та торгівлі (1935—1939), редактора часописів «Студентський день» (Dzien Akademicki) та «Бунт молодих» (Bunt mnodych), перейменованого 1936 року на «Політику» (Polityka), де працював до 1939 року. >>

Життя як заклик

*«Культура», що виходила у світ у 1947—2000 роках, була не тільки найважливішим часописом польської еміграції, не лише одним із найвизначніших і найцікавіших явищ польської культури XX століття, але й правдивим феноменом повоєнного европейського інтелектуального життя. Хоча з паризьким часописом були пов'язані найважливіші імена польського інтелектуального життя повоєнного періоду, а також декотрі найвидатніші постаті европейської культури, ніхто не ставить під сумнів, що вона була, власне кажучи, авторським витвором однієї людини — Єжи Гедройця. (...)
Головні принципи української стратегії Гедройць окреслив іще до війни, а після війни далі їх розвивав. Ця стратегія спиралася на переконаність у винятковому значенні України для нашого регіону Європи. Щиро симпатизуючи українському самостійницькому рухові, передусім під стягом Петлюри, Гедройць також усвідомлював його політичне значення. Одним із головних обов'язків польської еміграції він вважав подолання польсько-українських історичних незгод, нормалізацію польсько-українських відносин та підтримку прагнень українців до незалежності. Польські емігранти в перші роки існування «Культури» сприймали цю програму в кращому разі байдуже. (...) >>

Свобода і бутерброди

Учора в центрі Києва можна було спостерігати рідкісний приклад самоорганізації народних мас. Востаннє таке, мабуть, було ще під час Помаранчевої революції. Її другу річницю й вийшли святкувати активісти та прихильники Майдану. Ще до обіду на центральній площі Києва можна було побачити групи людей із помаранчевою символікою. Із принесених динаміків лунало «Разом нас багато!». Польові командири на чолі з Юрієм Луценком, який єдиний із них зберіг посаду в уряді, прогулялися по місцях колишньої «бойової» слави і випили в кафе по чарці. >>

«Майна» Януковича: «віри» вже нема

«Ми розуміємо, що при владі бути важко. Але хто, як не ми?». Приблизно так, надавши обличчям серйозно-скорботного виразу, при обранні Прем'єр-міністра відповідали представники Партії регіонів на запитання журналістів про те, чи не бояться вони, прибравши до своїх рук Кабмін, розгубити свій високий рейтинг. Однак, схоже, це твердження стало не так свідченням готовності «професіоналів» із ПР покращувати добробут народу, як виправданням, чому вони цього не роблять. Мовляв, передбачали ж, що одразу засипати людей манною небесною не вдасться, і розуміли, що слід очікувати втрати популярності в народі... Нічого, мовляв, не вдієш — така вже доля тих, хто при владі. А що народ чекав виконання передвиборчих обіцянок «регіоналів» — покращити життя «вже сьогодні», знизити ціни, підвищити зарплати й пенсії — то хто ж тому народові винен, що він такий наївний? >>

Скільки зжирає корупціонер?

Є така приказка: «пусти козла у город». Що він там робитиме? Відповідь очевидна.
А ось чиновники від Партії регіонів взялися до нового «прочитання» ситуації. І виходить, що у їхньому випадку «козел» почав боротьбу проти пожирачів «капусти». Так, учора на засіданні Кабінету Міністрів «донецькі» почали боротьбу з корупцією. >>

Хто кого переблефує

Відвиклi від виборів кияни вчора з подивом виявили на найбільш людних місцях (біля метро, торгових центрів тощо) знайомі з передвиборчої кампанії агітаційні намети. Причому в кількох варіантах: можна було побачити яскраві палатки як із символікою партії «Реформи і порядок», так і з написами «Наша Україна» або Блок Тимошенко. Однак незалежно від того, якій політичній силі належав намет, над ним майоріли три прапори: «НУ», БЮТ і Блоку Віталія Кличка. Саме останній, оскільки він асоціюється насамперед зі столичним політикумом, остаточно переконував усіх збентежених появою виборчої символіки в невиборчий час: вийти на вулиці політичних агітаторів спонукали останні події у Київраді, де, як уже повідомляла «УМ», днями злилися в одне об'єднання «Демократичний Київ» фракції трьох вищеназваних політичних сил. >>

Зі смітника долі — в мамині обійми

Якось випадково натрапила на телешоу «Наші» на каналі НТН. Темою розмови були покинуті батьками діти. Точніше, навіть не покинуті, а викинуті — на смітники. Когось із немовлят врятували перехожі, інших знайшли вже мертвими. Тема була, звісно, моторошною, але мене вразило не це. А голос ведучого. Він тоном суворого судді засуджував «нелюдів», які так розправляються з власними дітьми. Звісно, немає виправдання батькам, які або викидають власну дитину, або ж побоями та пиятиками доводять її до того, що вона сама втікає з дому. Проте проблема, на мій погляд, глибша. І полягає вона в тому, що масштаби згаданої соціальної проблеми вже давно стали більшими за «середньостатистичний» відсоток нелюдів, які існують у кожному суспільстві. Адже як 20-річна мати дійшла до того, що викинула на смітник свою дитину? А може, вона саме тому це й зробила, що вже стикалася у своєму житті з тими, хто виносив їй вирок: нікчема, гуляща, питуща? Може, тому й не стала публічно залишати свою дитину в пологовому будинку, бо побоялася поглядів благополучного персоналу? А може, вона вже має дитину і знає, як воно, не маючи шматка хліба і даху над головою, оббивати пороги наших добропорядних державних установ? Не знаю. Не візьмусь давати оцінку. Знаю лише, що навряд чи публічне судилище над соціально неблагополучними елементами дасть реальний результат. Бо, по-перше, сумніваюся, що вони дивляться гострі соціальні телешоу. А по-друге, життєві драми соціально неблагополучних людей дають хліб усім тим, хто працює у галузі соціально спрямованої журналістики, в державних соціальних службах, інтернатах, притулках, колоніях для неповнолітніх. Тюрмах, зрештою. Я про це пишу без жодних претензій. Просто коло замикається. >>

Розлучися з Шеннон

Темнокоса американська красуня Шеннон Догерті, яку просто обожнюють шанувальники серіалів «Беверлі-Хіллз 90219» та «Всі жінки — відьми», вирішила спробувати себе в новому амплуа — телеведучої власного ток-шоу на одному з телеканалів США. >>

Цілком таємно

Незважаючи на те, що пильні папараці стежать за кожним їхнім кроком, голлівудським зіркам iнодi таки вдається приховати навіть значні події свого особистого життя. Так, днями журналісти з подивом дізналися, що зірка телесеріалу «Цілком таємно» Джилліан Андерсон народила дитину, причому вже понад три тижні тому — 1 листопада! Як всюдисущі репортери прогавили цей факт, для них, схоже, й досі залишається загадкою. Тим паче що Джилліан особливо не крилася — народжувала під власним ім'ям, у відомому і престижному лондонському госпіталі «Портленд». >>

«Хобіт» втратив режисера

Мало хто із толкієністів вірив у те, що трилогію Джона Роналда Руела Толкієна «Володар перснів» узагалі можливо екранізувати, не кажучи вже про те, щоб зробити це вдало. Однак режисерові Пітеру Джексону вдалося — він не лише не зіпсував оригінальний твір, а й, на думку багатьох кіноманів, спромігся зробити з нього дуже вдалий фільм. Однак «Володар перснів» — не перша книга з серії про фантастичний світ Середзем'я. «Прологом» до цієї історії є роман «Хобіт», у якому розповідається про те, як знайшовся перстень всевладдя, як його втратив Голум і підібрав Більбо Беггінз, дядько Фродо — головного героя «Володаря перснів». А отже, було б цілком природно перенести на широкий екран ще й «Хобіта». І кому ж, здавалося б, це робити, як не Джексону? >>

Анекдоти

До народження я страждав від роздвоєння особистості. Одна особистість була яйцеклітиною, інша — сперматозоїдом. >>

Усе в житті колись трапляється вперше...

Німецький «Гамбург», проваливши останню десятихвилинку матчу в Лондоні, залишився з нулем у графі набраних очок. «Підсобив» поразці бронзового призера бундесліги воротар гамбуржців Вехтер, який пропустив м'яч від «каноніра» Ебуе у «свій», ближній кут. Інша дуель групи G узагалі перетасувала фаворитів у боротьбі за вихід до «плей-оф». Новоспечений чемпіон Росії, ЦСКА зазнав першої поразки в турнірі, закономірно поступившись на московському стадіоні «Локомотив» гостям із Португалії. Команда Валерія Газзаєва, втомлена перельотом до Владивостока й назад у минулому турі російської першості, перервала свою «суху» серію, коли зберігала ворота у недоторканості упродовж чотирьох матчів. До речі, саме позавчора перший гол у турнірі пропустив і французький «Ліон». Що ж до групи G, то тут москвичам в останньому турі необхідно вигравати в Гамбурзі і сподіватися, що «Арсенал» та «Порту» не завершать свій двобій унічию. >>

На те і свято, щоб смітити грошима?

Понад 400 тисяч гривень, витрачених на святкування 750-річчя Львова, наразі не можуть дорахуватися правоохоронці. Точніше, не можуть зрозуміти, куди вони були потрачені. А отже, хтось непогано «заробив» на святкуванні ювілею. З'ясувалося це під час спеціальної перевірки. Як розповів на прес-конференції у Львові начальник обласного УМВС Віталій Максимов, 420 тисяч гривень, передбачених на святкування, було перераховано приватному підприємцю. Бізнесмен у той же день їх «обнулив», тобто перевів у готівку. А ось з цього моменту для правоохоронців залишаються самі лише запитання. «Як з'ясувалося, підприємство, яке він (бізнесмен. — Авт.) очолює, фактично нічим не займається, і куди були використані ці кошти, невідомо, але не за цільовим призначенням, це точно», — впевнений головний міліціонер області. Сам бізнесмен теж не зміг пояснити, на що витратив гроші. Тому, за словами Максимова, найближчими днями спільно з прокуратурою буде порушено кримінальну справу за фактом розкрадання «святкових» коштів. >>

Поділено і продано

Фонд Державного майна реалізував на Українській міжбанківській валютній біржі 0,33 відсотка держпакету акцій ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг»: за стартовою ціною 49 млн. 730 тис. гривень. Пакет було поділено на 26 лотів. >>

Заслін для «чорних археологів»

В Україні нараховується понад 58 тисяч пам'яток археології, i близько двох тисяч із них регулярно «досліджуються» «чорними археологами», тобто знищуються і розкрадаються. Так, цьогоріч «чорні археологи» знищили грецьке поселення Пороста, засноване в Криму ще в п'ятому столітті до нашої ери. У відомій Артезіанській балці вони «переорали» близько трьох соток землі. Невідомо, чи знайшли «старателі» щось цінне, а от культурний шар практично знищили. Власне, саме Криму, де з давніх-давен існували старовинні поселення, дістається від «чорних» розкопок найбільше. Потім нерідко знайдені на кримській землі цінності випливають у зарубіжних приватних колекціях або на аукціонах. >>

Черновецький обігріє бомжів

Столичний мер Леонід Черновецький, який нещодавно розпорядився створити виїзні бригади для допомоги безпритульним людям, доручив своїм підлеглим опрацювати черговий «бомж»-проект. Так, відповідно до змін та доповнень до плану першочергових заходів щодо посилення соціального захисту одиноких непрацездатних громадян, внесених Київським міським головою, до кінця року соціальні служби мають розробити проект пансіонату для непрацездатних бомжів. >>

«Дарниця» подвоїться у п’ятницю?

Ще в понеділок столична влада обіцяла відкрити другий вихід із станції метро «Дарниця», де постійно утворюються людські «пробки». Одначе «душитися» в натовпі пасажири продовжували і у вівторок, і в середу. (Не зайвим буде нагадати, що взагалі цей вихід раніше обіцяли здати ще до Дня незалежності). Вчора на майже завершений об'єкт виїхала делегація зі столичної КМДА, і вже на місці начальство вирішувало, коли ж зробити киянам сюрприз. >>

Клондайк не для всіх

Справжньою сенсацією стало зроблене на недавньому засіданні Полтавського прес-клубу начальником головного управління Пенсійного фонду України в області Валерієм Руденком повідомлення про те, що за обсягами придбання населенням у цьому році коштовностей і виробів із золота Полтавщина посідає третє місце в державі, одразу після Києва та Харкова. Такі дані вважаються цілком офіційними, оскільки «пенсійники» мають змогу відстежувати динаміку перетікання коштовних «дрібничок» у помешкання земляків завдяки аналізу сплати додаткового страхового збору, який стягується при здійсненні торговельних операцій із тим же золотом, легковими автомобілями, при обміні валют. >>

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Вікторе Андрійовичу!
17 листопада Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України ( щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів)», проект якого ви 19 жовтня внесли до парламенту як один із елементів так званого «СОТівського пакету». У пояснювальній записці мета і основні положення Закону вами були визначені максимально просто і зрозуміло: законопроект, розроблений з метою гармонізації українського законодавства до вимог і норм СОТ, передбачає значне зменшення плати за ліцензії на виробництво та торгівлю спиртом, алкогольними та тютюновими виробами до 780 гривень із одночасним збільшенням обсягів акцизного збору на цю продукцію. >>

Останній аргумент пролетаріату

Болгарські споживачі настільки обурені перебоями в електропостачанні та поганою якістю електричного струму, що позавчора у Варні вдалися до революційних методів. Понад 200 осіб виламали ворота енергетичного підприємства «Енергото» та пішли на штурм адміністративної будівлі, щоб вимагати від керівництва пояснень, чому впродовж останніх тижнів у Варні та околицях напруга падає з 220 вольт до 134 та хто компенсує їм вартість телевізорів й інших побутових приладів, які внаслідок неякісного енергопостачання вийшли з ладу. >>

Душа знавця людських душ

Позавчора в Лос-Анджелесі у віці 81 рік помер славетний режисер і просто велика людина Роберт Олтмен, повідомляє агенція «Рейтер». Він до останніх днів життя зберігав блискучий розум, енергію та чудовий гумор. За приблизно 50 років своєї кар'єри в кіно він зняв 36 художніх фільмів, багато з яких вже увійшли до золотого фонду світової кінематографії. Більш правильно назвати його не американським, а світовим режисером, бо він був громадянином світу, не раз і в інтерв'ю, і в своїх стрічках демонстрував гостро критичне ставлення до Голлівуду, частину своїх робіт знімав у Європі. Роберт Олтмен мав п'ять номінацій на «Оскара» в категорії «кращий режисер», але жодного разу не перемагав. Чи не вплинуло на це його ставлення до Голлівуду? Лише цього року йому вручили «почесного «Оскара» за внесок у мистецтво кіно. >>

Ліван на межі громадянської війни

Міністр промисловості Лівану П'єр Жмаєль загинув під час замаху. Невідомі особи позавчора обстріляли в християнському передмісті Бейрута його автомобіль «КІА», повідомляє «Франс-пресс». Жмаєль помер від отриманих поранень у шпиталі. >>

Друга річниця Майдану: чи «воздвигне Вкраїна свойого Мойсея»

(Закінчення. Початок у попередньому номері «УМ»)
Пострадянські політики легко кидаються словом «народний», девальвованим уже в період режиму: «народний президент», «народна влада». В цьому випадку і справді йшлося про народ — в автентичному значенні цього слова. Саме тому цих виборців важко завоювати. Але дуже легко втратити. >>

Є наказ: газу — на Захід

За повідомленням низки інформагенцій, ЗАТ «Укргазенерго» стало фігурантом щонайменше півтора десятка позовів. Конфлікт спричинила вибіркова відмова газотрейдера постачати «голубе паливо» багатьом своїм контрагентам. Директорський бомонд сподівався, що Кабмін долучиться до конфлікту, й угоди з «Укргазенерго» будуть пролонговані. Та уряд вирішив зайняти позицію спостерігача. «Енергетичний» віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв, приміром, зауважив, що «такі ситуації виникають практично щодня», відтак «це суто господарське питання найближчим часом розв'яжеться» і без втручання Кабміну. Такі заяви, ясна річ, — вода на млин трейдера. Ось «закриті» акціонери «Укргазенерго» і стоять на своєму: ресурс газу обмежений, тож ЗАТ не зобов'язане постачати дефіцитне паливо споживачам усіх категорій — шукайте, мовляв, інших трейдерів! >>

Монополісту дадуть по руках

«Це підприємство («Укргазенерго») дійсно домінує на газовому ринку. Проте через необхідність дотримання всіх процедур, передбачених законодавством, відповідь на питання, чи займає «Укргазенерго» монопольне становище, ми зможемо надати лише до кінця року», — сказав голова комітету Олексій Костусєв. >>

Хто господар на нашому ринку нафтопродуктів?

Суть їх полягає в тому, що наші НПЗ на власному ринку працюють у нерівних конкурентних умовах з подібними російськими та білоруськими підприємствами. Так, залізничний тариф на транзит пального через територію України, виробленого у цих державах, на 30—40% нижчий, ніж тариф на перевезення пального, виробленого на наших НПЗ. Чия сорочка ближча до тіла? Мінтрансу доручено знизити тариф на експорт нафтопродуктів з України. >>

Варто лише забажати!

Сучасна людина має надзвичайно широке коло найрізноманітніших можливостей. Водночас значними є й її потреби. Насамперед, фінансові. Адже щодня ми маємо щось їсти, одягати, розважатися. Нині поточні споживчі потреби далеко не кожна людина має змогу вирішувати самотужки, за власний рахунок. Як правило, зароблених грошей не вистачає до наступного місяця. Адже потреби у грошах виникають майже погодинно, а от зарплатню дають не кожного дня. >>

Світанок життя

Внаслідок Чорнобильської катастрофи — однієї з найжахливіших трагедій в історії людства — на світ щороку з'являються близько двадцяти тисяч дітей із вродженими вадами серця та інших органів. Більшість із них врятувати не вдається, і малюки помирають на першому році життя. Втім завдяки дороговартісному реанімаційному обладнанню для новонароджених, яке на початку тижня встановили у Львівській обласній дитячій лікарні ОХМАДИТ, десятки важко хворих дітей отримали реальний шанс на порятунок. >>

Зметикували на п'ятьох

Людина, хвора на гостру ниркову недостатність, має лише два способи уникнути мученицької смерті від інтоксикації організму речовинами, що їх не змогли вивести з організму непрацюючі органи. Перший — довічна «дружба» з апаратом штучної нирки, який раз на тиждень чи раз на декілька днів очищує кров від токсинів. Процедура гемодіалізу не з приємних, але без чергової «чистки» людина почувається ще гірше. Другий — пересадка здорової нирки на місце скаліченого органу. І добре, якщо орган когось із родичів підходить для операції. В іншому випадку пацієнтові доводиться по декілька років чекати своєї черги на трансплантацію нирки або ж сподіватися на можливість «скооперуватися» з іншими невдахами і зробити так, щоб родичі пацієнтів допомогли всій групі. >>

Цукерка замість цигарки

Дівчинка, яка похапцем затягується ментоловим димом на шкільному подвір'ї; підлітки, які по черзі палять одну цигарку на трамвайній зупинці — такі «картинки дня», на жаль, давно перестали бути для українців дивиною. За статистичними даними, в нашій країні палять до 40 відсотків хлопців та дівчат, яким ще не виповнилося 18 років. Це при тому, що вчителі разом з батьками невтомно читають дітлахам лекції про шкідливість паління, а чинне законодавство суворо забороняє торгівцям продавати неповнолітнім цигарки! Звідки ж «заборонений плід» потрапляє до дитячих рук? >>