Душа знавця людських душ

      Позавчора в Лос-Анджелесі у віці 81 рік помер  славетний режисер і просто велика людина Роберт Олтмен, повідомляє агенція «Рейтер». Він до останніх днів життя зберігав блискучий розум, енергію та чудовий гумор. За приблизно 50 років своєї кар'єри в кіно він зняв 36 художніх фільмів, багато з яких вже увійшли до золотого фонду світової кінематографії. Більш правильно назвати його не американським, а світовим режисером, бо він був громадянином світу, не раз і в інтерв'ю, і в своїх стрічках демонстрував гостро критичне ставлення до Голлівуду, частину своїх робіт знімав у Європі. Роберт Олтмен мав п'ять номінацій на «Оскара» в категорії «кращий режисер», але жодного разу не перемагав. Чи не вплинуло на це його ставлення до Голлівуду? Лише цього року йому вручили «почесного «Оскара» за внесок у мистецтво кіно.

      Олтмена вважали знавцем людської душі, і в своїх стрічках він зумів показати найважче: і найниціші, і найвищі пориви людської душі. Він був феноменом на тлі світової кінорежисури, оскільки відважувався ламати встановлені в кінематографі закони, штампи та схеми. Він до останнього прагнув самовдосконалюватися та дивувати глядача.

      Роберт Олтмен народився 20 лютого 1925 року в Канзас-Сіті. У роки Другої світової війни служив пілотом бомбардувальника. Після війни закінчив університет Міссурі та почав кінокар'єру як сценарист. Як режисер дебютував 1957 року фільмом «Правопорушники». Світову славу та «Золоту пальму» Каннського кінофестивалю йому принесла 1970 року сатирична антивоєнна стрічка «Військово-польовий хірургічний шпиталь», більш відома під назвою «М.Е.Ш.». У 70-ті роки Олтмен став улюбленцем Голлівуду, найкасовішим режисером десятиліття. Його фільми «Нешвілл» (про закулісся музики кантрі) та «Маккейб і місіс Міллер» розповідали про життя Америки більше, ніж будь-які соціологічні дослідження.

      Але режисер не гнався за комерцією, віддавав перевагу авторському кіно, тому Америка поступово охолола до його творчості, зате Європа цінувала все більше і більше. Олтмен понад 10 років мешкав у Парижі, де зняв біографічний фільм про Ван Гога «Вінсент і Тео». Після повернення до Америки 1992 року зняв фільм «Гравець» — гостру сатиру на Голлівуд. Останні 15 років можна вважати другою молодістю режисера. 1993 року з'явився фільм «Короткі історії» — панорама сучасної Америки. Наступного — «Готовий одяг» («Прет-а-порте») — чергова сатира, але цього разу на світ модельного бізнесу. Стрічка «Канзас-Сіті» була даниною джазу, яким Олтмен захоплювався усе своє життя. Нашим глядачам добре відомі інші роботи останнього періоду: стильний детектив «Печиво тітоньки Кукі» та кримінальна стрічка «Госфорд-парк». Остання робота режисера «Компаньйони» вийшла на екрани цього року.