Як з очевидного зробили неймовірне

Наприкінці минулого року ми вже писали про те, що міліція розкрила гучне вбивство у Могилеві–Подільському двох неповнолітніх дівчаток, яке впродовж 14 років перебувало в розряді «глухарів», — врешті–решт обвинувачення пред’явили людині, що перебувала під підозрою від самого початку (див. «УМ» за 24 листопада 2007 року). Позавчора крапку в цій справі поставив апеляційний суд Вінниччини, відправивши убивцю в місця довічного ув’язнення. Заодно судова колегія проаналізувала причини, котрі уможливили багаторічну тяганину з розкриттям злочину, і прийняла резонансну окрему ухвалу, заадресувавши її на ім’я Генпрокурора і звернувши його увагу на недоліки в роботі слідчих прокуратури. >>

«Я вибила у нього ніж, сіла згори і — сокирою по голові»

Той вечір проти 1 квітня подружжя дніпродзержинських пенсіонерів Шаповалів проводило за звичним сценарієм. Валентин Федорович сів дивитися свій улюблений телесеріал, а Любов Тимофіївна за звичкою рано вляглася спати. >>

Осінь патріархів. Навздогад кавунів

Обидва, Римарук та Федюк, щойно випустили по першій своїй — по здобутті Премії — книжці. В обидвох збірках виразно панує осінь. І то не ейфорійна «золота пора», а таки суворо–прозоре передзим’я. >>

Борщ для «Лісоруба...»

Спілкуючись із Володимиром Даниленком, почуватиметесь вушними кліщами на предметному скельці під незворушним поглядом ока в мікроскопі. Хоч скільки ворушіть лапками і хапайте ротом повітря, вимріюючи діалог, однак залишитеся лише піддослідними об’єктами, про які спостерігач уже давно має готові висновки. Оце лише трохи пороздивляється вас, вовтузливих, щоб змалювати згодом, як йому заманеться. І уявлятимуть вас легковірні сучасники й нащадки саме через призму його, Даниленкового, ока. >>

По обидва боки палітурки

Усі троє — Горобчук, Коробчук і Коцарев — лауреати конкурсу «Смолоскипа», завсідники новомодних поетичних слем–турнірів, автори літжурналів та інтернету. Тобто хлопці «з народу», що ніби цілодобово працюють на, умовно кажучи, поетичній фабриці й заміряються стати можливо–майбутнім українським поетичним мейнстрімом. >>

А «мисливці» хто?

Привид «медведчукізму» й надалі бродитиме Кабміном. Недвозначний натяк Президента на те, що деякі кадрові ініціативи уряду не відповідають духові угоди про створення Демократичної коаліції, Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко парирувала у стилі «не вчіть мене жити». >>

Келих «Оболоні» – за чию перемогу?

«Єдиних» кандидатів від демократичної коаліції на дострокових виборах міського голови Києва стає дедалі більше. До партій, які висувають своїх представників у мери, додається й Українська народна. Днями її лідер Юрій Костенко заявив на прес–конференції в Полтаві, що чолівка УНП вже визначилася й рекомендує коаліції підтримати кандидатуру Олександра Слободяна як «найбільш перспективну». Щоправда, на запитання власкора «УМ», чи знає про цю рекомендацію сам керівник заводу «Оболонь» (оскільки заяв Слободяна про бажання змінювати свій статус виборці досі не чули), Костенко відповів запитанням: «А ви чули, щоб про свої наміри стати мером говорив Турчинов?» >>

Центр не з «Центром»

Голова свіжоспеченої партії «Єдиний центр» Ігор Кріль заперечує, ніби Віктор Ющенко направляє діяльність «ЄЦ». «Ані Президент, ані його найближче оточення не мають відношення до діяльності «Єдиного центру». Ті сім осіб, які увійшли в президію партії і були ініціаторами створення», — сказав Кріль у інтерв’ю журналу «Фокус». Пан Ігор запевнив, що «ЄЦ» «буде точкою опори Президента», але уточнив: «Хоча поки що ми не плануємо стати партією Президента – у тому сенсі, що Президент буде членом партії». >>

Гуртожиток проти

«Незлим тихим словом» згадував 3 квітня гуртожиток заводу «Ленінська кузня» (вулиця Сурикова, 5) і «помаранчеву» владу, і «Юлін добробут». Не було ще й дев’ятої ранку, коли мешканці гуртожитку вишикувались на прохідній, готуючись зустріти незваних, але очікуваних гостей — судових виконавців. Останні мали прийти по «душі» восьми родин, яких прирекли на примусове виселення. Кілька кремезних хлопців у чорному з написами «Охорона» мляво тупцювали поміж людьми і спочатку намагались перевіряти документи у тих, хто заходив до приміщення. Втім кореспонденти «УМ» їх проігнорували. Проштовхавшись у самісіньку гущавину подій, ми дізнались про таке. >>

Капут забудовникам?

Якщо Остапа у Ільфа та Петрова «понесло», то мера нашого Черновецького «занесло». Але Бендер був особою колоритною і брехав образно та натхненно, а Черновецький — нудно бубонить одне й те саме: у цій чи тій незаконній забудові винна попередня влада. Якщо він має на увазі Сан Санича Омельченка — то останнього вже два роки як немає на київському «престолі». Так що часу для виправлення його помилок у нинішнього київського очільника було більше ніж достатньо. Проте «прокинувся» Черновецький тільки зараз. >>

«Бургундське» із європейської підворітні

Уже наступного року українські вина можуть цілковито зникнути із наших крамниць: у тому числі елітні, колекційні та визнані на міжнародних виставках. На зміну їм уже готові прийти дешеві західноєвропейські виноматеріали, у тому числі зроблені і з використанням різноманітних консервуючих, так званих «порошкових», технологій. Коштуватимуть такі напої приблизно, як наші. Але цінителю вин залишиться тільки сподіватися, що вони якісні. А численна армія виноградарів, виноробів, науковців, дегустаторів, які десятиліттями напрацьовували свій потенціал, буде змушена або перекваліфіковуватися, або шукати роботу деінде. >>

Хліб на мінному полі

Нинішнє стрімке зростання цін у селян збіглося з посівною: хоч–не хоч, а починати сільськогосподарський рік потрібно. Все необхідне, аби селянин міг вийти в поле, вже встигло подорожчати. Наприклад, дизельне пальне — із чотирьох гривень до шести. Не відстає в цій гонці газ, енергоресурси, мінеральні добрива. Суттєво подорожчало насіння, засоби захисту рослин. Аби придбати найголовніші засоби для власної праці, селянин змушений залізати в борги. Причому, враховуючи практичну відсутність цільових кредитних програм, ці гроші беруть під грабіжницькі відсотки. >>

Вісник Матері

Святкування Благовіщення у Східній Церкві почалося наприкінці IV — на початку V століття. Спершу свято вважалося Господським і звалося «Христове Зачаття», а в VII столітті його перенесено до Богородичних. Дату святкування встановлено 25 березня (за юліанським календарем), бо за дев’ять місяців, 25 грудня відзначається Різдво. >>

Господиня Всесвіту

Мати Ісуса Христа уявляється українцям небесною заступницею і втішницею всіх скривджених і стражденних, милосердною захисницею і рятівницею від бід. Її називають Богородицею й Богоматір’ю, Пресвятою й Пречистою, Царицею Небесною і Найласкавішою Панною. За народними уявленнями, вона перебуває «близько коло Бога і молиться Йому за всіх людей». >>

Першоквітневий шлюб

За кількістю повідомлень про те, що «днями вони одружилися», музична пара Бейонс Ноулз і Джей Зет переплюнула вже навіть Анджеліну Джолі з Бредом Піттом. Що й не дивно, адже 38–річний Шон Картер (це справжнє ім’я найбагатшого репера у світі) і 26–річна ритм–н–блюз–зірка зустрічаються вже понад п’ять років. >>

Шматочок Брітні

Брітні Спірз, попри всі проблеми в особистому житті, не втрачає оптимізму. Колишня поп–принцеса потроху репетирує у студії, робить акторську кар’єру (погодилася на зйомки в телесеріалі «Як я зустріла твою матір») і... займається дизайном трусів. >>

Дами віддуваються за чоловіків

На континентальній першості у фінському Тампере наші представники сильної статі відчули серйозні труднощі зі здобуттям і медалей, і ліцензій на Олімпійські ігри. У підсумку, як уже писала «УМ», обмежилися «золотом» Федоришина й «сріблом» Тібілова, тоді як путівки до Пекіна в категоріях до 55 і 84 кг ще доведеться здобувати на додаткових кваліфікаційних турнірах. >>

Стимулюючий фактор

Після жеребкування чвертьфіналів другого за рангом клубного турніру Старого світу гравці німецького «Байєра» радісно потирали долоні, не очікуючи зустріти серйозний спротив з боку російського «Зеніту». Утім позавчора ввечері пітерці змусили суперників переглянути власну самооцінку. Щоправда, поважати «Зеніт» леверкузенці зможуть уже як сторонні спостерігачі, адже розгром, вчинений командою Діка Адвоката на «Бай–Арені», залишає німцям лише примарні ілюзії на вихід до півфіналу. Цікаво, що голландський наставник гостей уже другий матч поспіль проводить на трибуні, відбуваючи дискваліфікацію, а його підопічні впевнено виграють — то у «Марселя», то у «Байєра». >>

Не старіти душею й тілом

Ветеран–легкоатлет Анатолій Присяжнюк із селища Володимирець довів, що вік не заважає дружити зі спортом. На недавньому світовому чемпіонаті, що проходив у французькому місті Клермон, він переміг на дистанціях 1500 і 3000 метрів, у кросі на 8 км і навіть напівмарафоні! Після цих звитяг Анатолій Григорович став уже десятиразовим чемпіоном світу cеред ветеранів, котрим понад 60 років. >>

Живлення Голодом

Якою має бути пам’ять про загиблих від голоду, без домовин закопаних у великих ямах поблизу кожного українського села? Здавалося б, глибокою і шанобливою – хрести, меморіали, свічки і молебні. І, безперечно, ґрунтовні наукові дослідження, документальні виставки і фільми – аби минуле стало уроком і не повторилося для дітей і внуків. І ще наше суспільство потребує тиші, щоб засвоїти ці знання і замість «подвійної моралі» відчути в собі внутрішній закон, правдивий і єдиний для всіх, як зоряне небо. >>

ПДЧ під новорічну ялинку?

Бухарестський саміт НАТО влада України сприй­няла як тактичну поразку, але стратегічно — як перемогу. Адже в рішенні лідерів країн–членів Альянсу чітко зафіксовано: «Сьогодні ми досягли згоди, що Україна та Грузія стануть членами НАТО». Зраділі такому неболючому для них компромісу, хором заговорили про «правильність такого рішення» й представники тих країн, котрі впиралися приєднанню нашої держави до ПДЧ зараз, — президент Франції Ніколя Саркозі, німецькі дипломати. >>

Піонерська правда Медведєва

Невдовзі у Росії з’явиться масова організація школярів під егідою партії влади «Єдина Росія». Як пише «Нєзавісімая газєта», приблизно на 30 травня заплановано установчі збори дитячого об’єднання з наразі робочою назвою «Юность Росії». Курсує й інший варіант назви — «Юні гагарінці», пише газета. Позавчора це питання обговорювали на нараді Всеросійських педагогічних зборів, головою яких є член генеральної ради «Єдиної Росії» Валентина Іванова. Як зазначає згадане видання, учасники наради, наголошуючи на потребі злиття понад 600 дитячих організацій країни воєдино, «не приховували, що йдеться про поновлення піонерії». >>

«Книги заповідаю землякам...»

Подарунок, який отримала райбібліотека у місті Бар на Вінниччині, можна вважати королівським. Упродовж півроку заклад культури отримав з Америки чотирнадцять габаритних посилок із літературою, а загальна кількість різноманітних українських видань перевищила півтори тисячі. Виходили у світ ці книги впродовж останнього півстоліття переважно за кордоном, до того ж значна частина їх нині — рідкісні. Потрапили книги на Поділля не для виконання певної допомогової програми, або через широкий добродійний жест однієї з фундацій, а завдяки приватній ініціативі родини Партикевичів, яка мешкає в місті Палатін поблизу Чикаго. >>

Кіно і гастарбайтери

Темою українських «гастарбайтерів» зацікавився чеський режисер Ярослав Брабец. Він знімає новий телевізійний фільм із робочою назвою «До Ческа» («На чехи»). Як повідомляє прес–служба громадського Чеського телебачення, головним героєм є не надто заможний українець Володимир (актор Андрій Безщасний) із Закарпатської області, який заробляє собі на життя дрібною торгівлею та контрабандою. Він закоханий у молоду розлучену жінку на ім’я Альона (Валерія Белясова), яка працює в Празі і регулярно надсилає гроші своїй мамі для дванадцятирічного сина Сергія. Альона — самостійна та смілива жінка — розуміє, що Володя невдаха та лінюх не може забезпечити їй життєву стабільність. Формальності, пов’язані з постійним місцем проживання у Чехії, — тим більше. >>

Міняю віллу в Лондоні на квартиру в Немішаєві

Мешкати у столиці та великих промислових центрах, переповнених та загазованих, нині стає все менш і менш престижно. Міста і селища, які зазвичай вважалися провінцією, розвиваються просто на очах. Сказане, на жаль, стосується не усієї України, а переважно приміських територій. Якщо, наприклад, десятиліття тому мешканці Обухова, Білої Церкви чи Бородянки почували себе не краще за своїх сусідів із віддалених областей, то нині ситуація докорінно змінюється. Причому, аби добре заробити, вже не обов’язково щодня доїжджати на київські підприємства — великий бізнес нині активно освоює навколостоличну місцевість. >>

Меморандум ручного управління

До кінця року виробники пообіцяли Прем’єр–міністру не піднімати оптові ціни на основні продукти. Цей почин своїми підписами скріпили і власники найбільших супермаркетів України, але за єдиної умови, якщо це не буде обумовлено збільшенням собівартості первинної продукції, котре, насамперед, залежатиме від цін на пальне і рівня інфляції. У свою чергу торговельні структури зобов’язуються встановлювати націнку на основні продукти не більше десяти відсотків. >>

Звичайно ж, недбальство

Врешті–решт багатостраждальна справа щодо вибуху житлового будинку на вулиці Костюшка у Львові, внаслідок чого постраждало 47 львів’ян, двоє з яких загинуло і дев’ятеро отримали поранення, підійшла до завершення. Своє слово сказала міліція. Тепер — черга за прокуратурою. >>

У палаючу хату ввійшла

2 квітня о пів на другу ночі у місті Здолбунів загорівся житловий будинок. Пожежники місцевого райвідділу зразу ж по дзвінку виїхали на вулицю Данила Галицького, 49. «З дверей та вікон будівлі йшов густий чорний дим, епіцентр пожежі зосередився на кухні та коридорі», — розповів «УМ» лейтенант служби цивільного захисту, інспектор центру пропаганди ГУ МНС у Рівненській області Дмитро Мельник. Не виявивши людей, пожежники одразу взялись гасити полум’я — справилися за 40 хвилин. >>

Лосось «нерестився» у Попівцях

На перший погляд, кінцевий продукт нічим не відрізняється від справжньої лососевої чи осетрової ікри: у скляних баночках перекочуються жовтогарячі та чорні кульки, здатні одразу викликати апетит у любителів смачного. Проте варто останнім дізнатися, як виготовлявся і з чого насправді складався «делікатес», — і апетит пропаде надовго. >>

Справа на мільйон

Уранці 3 квітня в районі залізничного вокзалу невідомі розбили вікно і викрали з автомобіля «Тойота Ленд Крузер» мільйон (наразі невідомо, гривень чи доларів). >>

Леви — шикуйсь: вас рахуватимуть!

Львів без левів — не Львів. А ці горді царі лісів у столиці Західної України чи не на кожнім кроці. Великі й маленькі, комічні й серйозні, у бронзі, камені, гіпсі, на чеканках, у скверах, на фасадах будинків — вони повсюди. Левів увіковічнювали скульптори та художники всіх часів і поколінь. І нині на цих звірів у Львові мода. >>

«Я не вірю!»

Микола Кіндюк, батько Наталі Кіндюк, мешканки Євпаторії, старший електрик із «Нафтогазу–67», досі у списку зниклих безвісти. Пані Наталя вважає, що і українська, і китайська сторони від самого початку зробили недостатньо для порятунку екіпажу українського буксира, який позаминулої суботи пішов на дно після зіткнення з китайським суховантажним судном «Яохай». На відміну від решти родичів, які в основному довіряють співробітникам оперативного штабу «Чорноморнафтогазу» в Чорноморському, пані Кіндюк одразу взялася проводити власне розслідування і вимагати від «Чорноморнафтогазу» й українських дипломатів додаткової інформації. «Я не розумію, чому вони нічого не кажуть», — обурюється Наталя Кіндюк. Учора вона скликала в Сімферополі прес–конференцію. >>