Західнодонбаський вугільний басейн, за українськими мірками, є дуже перспективним. У тому розумінні, що видобуток «чорного золота» у цьому регіоні на теренах Дніпропетровщини гарантований ще упродовж принаймні найближчого півстоліття. На відміну від Центрального Донбасу, де деякі шахти функціонують понад 100 років і мають понад кілометр заглиблення над багатьма гірницькими поселеннями вже давно навис нещадний дамоклів меч вимирання — тут живуть думками про майбутнє. І хоч вугільний пласт у басейні своєю товщиною не вражає, проте, як кажуть, на безриб'ї і рак риба. Чи не найголовніший плюс — видобувати «чорне золото» тут почали не так і давно, отож, мовляв, ще все попереду. Все ж вік першої шахти, до речі, вже почилої в Бозі, відраховується всього-на-всього з 1963 року. Зате інші десять видають щороку на-гора стабільно не менше мільйона тонн вугілля. Плюс понад два десятки управлінь, заводів і найбільша в Європі збагачувальна фабрика. Однак навіть за такого статусу-кво вже найближче майбутнє викликає набагато більше стурбованості, аніж упевненості у завтрашньому дні. >>