Руслана Лоцман: Бабусина говірка оживає у вустах онуків
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
28 листопада нарешті вдалося почути слово мерії на тему оренди муніципальних кінотеатрів Києва. Здається, глухішого кута просто не існує. Замість прес-конференції пройшов брифінг iз милостинею для журналістів у вигляді кількох уточнюючих запитань. З доповіді Віталія Журавського, заступника мера Києва і куратора гуманітарної сфери, випливає, що влада абсолютно не розуміє, що насправді відбувається у кінотеатрах: чим вони живуть і хто їхні директори.
— За останні три роки виділено на муніципальні кінотеатри 1 млн. гривень. Доходу ніякого. Лише незрозумілі затрати, а замість кінотеатрів — конюшні. Ми намагаємося зустрітися з директорами кінотеатрів, але вони ховаються. То на лікарняному, то своїх немовлят годують, як директорка «Лейпцигу». Питання не стоїть, щоб закрити кінотеатри. Треба лише звільнити директорів, і весь менеджмент зміниться на краще. Вже три роки на кожен із них виділяється більше 500 тис. грн., а доходу ніякого. Зразу видно, що ці посади займають нефахівці.
І не треба робити глибокого аналізу, щоб зрозуміти, що заступник мера взагалі «не в темі». Бо ці конюшні — кінотеатри європейського зразка. А про трирічні прибутки навіть не може йти мова, бо вони лише недавно почали працювати. Візьмімо хоча б «Росію», яка відкрилася з вересня. Невже ремонт коли-небудь приносив прибуток? Якщо кінотеатри лише з новими директорами поповнюватимуть бюджет міста, то це очевидно. Бо всю брудну роботу зроблено теперішніми колективами. Залишається працювати задля поповнення бюджету і задоволення глядачів.
Світлана Зоріна, голова управління культури і мистецтва, ситуацію в кінотеатрах вивчає з документів.
— Я вже місяць займаю цю посаду. Встигла ознайомитися зі звітами перевірок, які очолював Віталій Журавський, з біографіями директорів неприбуткових кінотеатрів. Висновки очевидні: звільнити цих людей, і лише тоді все налагодиться. Вони вводять в оману журналістів, гроші витрачають у власних інтересах і взагалі не працюють над розвитком кінотеатрів. Коли ми поставили фахову людину на місце директора кінотеатру «Краків», то лише тоді побачили роботу. На даний час нас влаштовує лише робота кінотеатру «Жовтень». З наступного року з бюджету міста виділятимуться кошти лише йому.
Журналісти вийшли з мерії із жмутком запитань. Влада — із задоволеними посмішками, що нарешті прояснила ситуацію дезінформованим медiям. Залишається чекати, коли пан Журавський і пані Зоріна вийдуть із затишних стін мерії і підуть на перегляд чергової прем'єри до муніципальних кінотеатрів і переконаються, що не все так погано, як на папері.
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Про те, чому «Майстер і Маргарита» не є великим романом — і чому це не лише літературне питання >>
Хоч особисто й не знайомий з Віталієм Запекою, ризикну припустити: це людина із на заздрість високою планкою оптимізму. >>
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>
У Києві проходитиме 23 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Серед понад 240 дуже-дуже важливих і потрібних подій XIV Книжкового Арсеналу в Києві все ж було дві, які по-особливому вирізнялися. >>