Що сталося після «мовного майдану»
Рік тому, 3 липня, Верховна Рада прийняла скандальний законопроект Ківалова — Колесніченка «Про засади державної мовної політики», який збурив суспільство і спричинив акції протесту прихильників опозиції. 4 липня 2012–го під Український дім, де почали голодування нардепи з опозиційних фракцій і де мав проводити прес–конференцію Президент, прийшло кілька сотень небайдужих. Янукович до залу тоді так і не потрапив — опозиціонери вступили в сутичку із посиленими загонами «Беркута» й відстояли плацдарм, наполягаючи на виконанні статті 10 Конституції про державний статус єдиної — української — мови. Однак зрештою мовний закон набув чинності — всі апеляції до сумління гаранта Конституції були марними. Російська мова здобула значно ширші права, ніж було доти.
Цього ж року на річницю «мовного майдану» прийшов лише десяток українців, які нагадали вже не владі, а опозиції про її передвиборчі обіцянки. «Мовний майдан вітає парламентську опозицію із першою річницею! Дякуємо за «виконання» передвиборчої обіцянки скасувати закон про мови», — було написано на банері громадських активістів. >>