Тільки–но стало відомо, що Музей Великої Вітчизняної війни відкриває в середині жовтня виставку «Ми стали волі на сторожі. Ніл Хасевич: відомий і невідомий», газета «Обзор» у номері за 4 жовтня 2007 року вмістила статтю без підпису «Власти разделили ветеранов». У ній представник парламентського комітету у справах ветеранів ВР V скликання Петро Цибенко називає заплановану експозицію «оскверненням музею» і «пострілом у спину 15 мільйонам членів ветеранських організацій в Україні». По–перше, дивно, що серед 47–мільйонного українського народу майже третина — це ветерани війни, що закінчилася понад 60 років тому. По–друге, як може осквернити столичний музей розповідь про українського художника світового рівня, учасника 35 виставок, у тому числі й міжнародних, 100–річчя якого урочисто відзначалося два роки тому. Дипломна робота «Святий Володимир» у Варшавській академії мистецтв відкривала перед митцем широкі обрії. А він повернувся до рідного волинського села Дюксин, учителював, ставив з дітьми п’єси українських класиків. Співав у церковному хорі і малював ікони (у 1943 нацисти спалили церкву в рідному селі, де були й образи роботи Хасевича). Вивчав українські шрифти і вималював «Буквар». Мріяв створити Волинську школу художників... >>
