Передвиборчий сміх крізь сльози
Колись німецький письменник Генріх Белль казав: «Почуття гумору завжди передбачає наявність мінімального оптимізму й печалі одночасно». Українцям, які жартують щодо нинішніх реалій у державі, без оптимізму — ніяк. Адже печалі від споглядання політичного «розкладу» вистачає достобіса. Ось люди й сміються, щоб не плакати.
Політична сатира, жарти, карикатури, анекдоти про сильних світу цього були завжди й в усьому світі. Жартували українці над політиками і в радянські часи, не гребують політичним гумором і зараз. Тільки колись політичні жарти «травили» на кухнях, а тепер — ще й в інтернеті.
Особливо активізуються дотепники під час виборів — коли «густина» політичних тем у суспільстві зашкалює. Фахівці у сфері політтехнологій, реклами й медіа кажуть: політичний гумор — це громовідвід для суспільства, захисна реакція від маразмів політичного життя. Часто це стає відчайдушним криком душі, виразником громадянської позиції, а іноді політичні жарти межують із ненавистю до влади. А вона в нас, як доводить практика, жартів не розуміє — сатириків часто переслідує і карає. «Ковалі» ж політичної сатири не здаються: мовляв, не за горами часи, коли інтернет, де здебільшого плодиться і множиться політичний гумор, визначатиме результат виборів. >>