Вступили, та не всі

Вступна кампанія завершилася. Вона стала першим серйозним ви­пробуванням для більш як шістсот тисяч абітурієнтів, які надіслали до українських ВНЗ близько двох мільйонів заяв.

Вступники у 2012 році могли подати документи до п’яти навчальних закладів, на три спеціальності в кожному з них. Але тим, хто отримав не надто високі бали ЗНО, цьогорічна вступна кампанія принесла неприємну новину: мінімальна кількість балів із профільного предмету зросла з 124 до 140, і цей показник кожен ВНЗ міг збільшувати за власним розсудом. З непрофільних предметів прохідний бал залишився незмінним — 124. Це стало прикрою несподіванкою і для деяких вишів, які, зокрема, й через підвищення балу залишилися взагалі без першокурсників. Хоча школи випустили в цьому році значно більше учнів, ніж торік.

Пригоди електроніки

Успіх вступної кампанії залежить від трьох основних чинників. Це чітка організація, максимальна відкритість і хороше інформаційне забезпечення. У цьому році вступна кампанія пройшла більш–менш успішно, без резонансних порушень. Активісти Громадянської мережі «ОПОРА», які здійснювали громадське спостереження за кампанією, вважають, що дати однозначну оцінку їй украй важко. Вони опублікували проміжний звіт за результатами спостереження, в якому звертають увагу на технічні недоліки в роботі Єдиної державної електронної бази з питань освіти та системи електронного вступу. Активісти «ОПОРИ» зазначають, що технічні проблеми далися взнаки уже з перших днів вступної кампанії: приймальні комісії почали скаржитися на неефективну роботу електронної бази, абітурієнти — на незадовільний стан подачі електронних заяв для участі у конкурсному відборі, оскільки система електронного вступу постійно «зависала». Варто зважати, що в перші дні система зазнавала навантаження — було багато бажаючих нею скористатися. Більшість абітурієнтів усе ж таки вирішили, що подавати документи варто «дідівським» способом — власною персоною, так надійніше. Тож лише близько 67 тисяч абітурієнтів скористалися системою електронного вступу.

Фізика і математика стають популярнішими серед абітурієнтів

У день старту вступної кампанії–2012 директор Департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту Юрій Коровайченко повідомив, що цьогорічна структура державного замовлення змінилася. Зокрема, майже на 26 відсотків збільшили замовлення на комп’ютерні спеціальності, що нині користуються великим попитом. Проректор з науково–педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров розповідає, що зросли обсяги держзамовлення на спеціальності інженерно–технічного про­філю: прикладну математику, інформатику, комп’ютерну інженерію, прикладну фізику.

Звісно, це не означає, що вподобання студентів різко змінилися. За словами Володимира Бугрова, на напрям підготовки «Реклама та зв’язки з громадськістю», як і завжди, спостерігався шалений конкурс — аж 60 заяв на місце. Але водночас високими були показники і на природничих напрямах. Наприклад, на географічному факультеті середній результат становив 49 заяв на одне місце держзамовлення. Володимир Бугров відзначає, що показники були високими й на прикладну фізику, і на математику, й на механіку — на ті спеціальності, які останніми роками не користувалися популярністю.

Хочеться вірити, що такі показники не будуть поодинокими і невдовзі можна буде говорити про поступову трансформацію суспільних поглядів щодо вищої освіти. Що більшість батьків не агітуватимуть дітей навчатися на юридичних чи економічних напрямках, а абітурієнти обиратимуть не лише «модні» спеціальності.

Однак далеко не всі ВНЗ змогли набрати потрібну кількість абітурієнтів. Під час прес–конференції міністр Дмитро Табачник розповів, що цьогоріч до 120 вишів, переважно приватної форми власності, подано менше 100 заяв. Є й такі, які отримали всього одну заяву абітурієнта. «Під час однієї з прес–конференцій навесні і я, і мої колеги прогнозували, що низка ВНЗ не зможе виконати держзамовлення через підвищення прохідного балу з профільного предмету з 124–х до 140, — каже директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук. — На жаль, наші прогнози справдилися. І, думаю, впродовж навчального року спостерігатимемо за тим, як скорочуватиметься кількість вищих навчальних закладів. З одного боку, це навіть добре, бо та мережа ВНЗ, яка є в Україні, — занадто велика. Але з іншого боку — можемо втратити реальні можливості доступу нашої молоді до вищої освіти».

І знову про «слабкі місця»

У вступній кампанії–2012, як і щороку, були й «слабкі місця», на які звертали увагу спостерігачі та освітні експерти. Одне з них — нарахування додаткових балів вступникам, які навчалися на підготовчих курсах. Але ж не кожен абітурієнт має можливість оплатити ці заняття. А діти з сіл фізично не можуть їх відвідувати. Чи є це виявом рівного доступу до вищої освіти, запитують активісти громадських організацій. Представники ВНЗ опонують: так вони можуть стимулювати дітей, які орієнтуються на навчання саме у цьо­му закладі; тож такі вступники, найімовірніше, будуть навчатися краще і стануть ліпшими спеціалістами.

Ще одним приводом для дискусій є врахування середнього бала атестата абітурієнта. Противники цього говорять, що така практика «покращила» успішність старшокласників у середній школі, натякаючи на те, що вчителі невиправдано завищують оцінки. І, можливо, не безплатно. Багато ж педагогів стверджують, що врахування середнього бала атестата при вступі до університету стимулює старшокласників однаково сумлінно вивчати всі предмети в школі. А не тільки ті, з яких вони складатимуть ЗНО.

ПереХВИЛЮвалися

У звіті «ОПОРИ» зазначено, що часто причиною конфліктних ситуацій була необізнаність, непідготовленість і несерйозне ставлення до вступної кампанії вступників та їхніх батьків. Найбільше труднощів виникало з тим, щоб розібратися у хвилях зарахування та, за бажанням, перенести оригінали документів з одного ВНЗ в інший. Така ситуація ускладнювалася ще й тому, що подати документи через систему електронного вступу до п’яти вишів виявилося набагато простіше, аніж потім відслідкувати себе у рейтинговому списку в усіх цих ВНЗ.

Деякі «далекоглядні» абітурієнти діяли за принципом «куди піду — не знаю, але використаю шанси максимально» і рознесли по п’ятнадцять заяв абикуди, на зовсім різні спеціальності, чим створили дуже великі конкурси. А потім кинулися вступати в перший–ліпший заклад, де з’явилися у списках рекомендованих до зарахування на бюджет. Були й такі, що хотіли неодмінно навчатися у виші своєї мрії і відразу подали туди оригінали своїх документів. І чекали появи свого прізвища у списках. Щоправда, така стратегія більш підходила абітурієнтам, які могли перестрахуватися і, за потреби, вступити на контрактну форму навчання.

Оптимальним для абітурієнтів був такий варіант: подавати оригінали документів у перший з ВНЗ, який запропонував навчатися на місцях держбюджету, однак слідкувати за появою свого прізвища у списках зарахування інших вишів у наступних хвилях зарахування. Звісно, якщо з’являлася можливість вступити до «кращого» ВНЗ чи на «ліпшу» спеціальність, то потрібно було «попітніти» — забрати оригінали документів з одного закладу і встигнути віднести їх до іншого. Міністерство попереджало керівників ВНЗ про неприпустимість будь–яких затримок із видачею оригіналів документів вступникам, які рекомендовані до зарахування в іншому закладі і виявили бажання вступати саме туди. Видача оригіналів документів здійснювалася за письмовою заявою вступника на ім’я голови приймальної комісії.

Отже, вступна кампанія–2012 відходить у минуле. Навчальні заклади отримали нових першокурсників, абітурієнти відплакали сльозами щастя чи журби. Батьки вже вирішили, чи можуть собі дозволити оплатити своєму чаду навчання у престижному виші за контрактом, якщо не вдалося потрапити на місця держзамовлення. Залишається сподіватися, що всі, від кого залежить успіх вступної кампанії, зроблять належні висновки, врахують недоліки, поглиблять досягнення і в 2013 році проведуть вступну на найвищому рівні.

А керівництво вишів засвоїть сумний досвід їхніх недбалих колег, які практикували незаконний «вступ» до своїх закладів. Кілька днів тому відділ зв’язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України повідомив, що за одержання хабарів за сприяння у вступі до навчальних закладів, успішному складанні заліків та іспитів цього року порушено дев’ять кримінальних справ — у Дніпропетровській, Запорізькій, Львівській, Тернопільській та Харківській областях. А загалом за результатами перевірки прокурори порушили 20 кримінальних справ.

Максим КОРОДЕНКО

ПОГЛЯД З ІНШОГО ТАБОРУ

— Моя донька, маючи, як на мене, досить непогані бали — 180 з української, 170 з іноземної, 165 з історії та 188 в атестаті — так і не змогла вступити на бюджет, — розповідає «УМ» мама однієї з абітурієнток, киянка Наталя. — Подавали документи одразу в кілька ВНЗ на право — в Університет імені Шевченка, НАУ, «КПІ», торгово–економічний та інші. І ніде не пройшли! Цьогоріч міністерство зробило ставку на фізико–математичні й інженерні спеціальності, і на такі факультети попроходили діти зі значно меншими балами, ніж у нас. Але ж не всі мають схильність до точних наук! Моя дитина — стовідсотковий гуманітарій, навіть при великому бажанні навчатися на якійсь «бюджетній» кібернетиці донька не змогла б — не потягнула точних наук. Мусили влаштуватися на контракт, тепер щороку дві тисячі доларів платитимемо за навчання.

КОМЕНТАР іЗ ПРИВОДУ

Чому ж державне замовлення багато вишів так і не змогли виконати? І чому деякі ВНЗ узагалі залишилися без студентів–першокурсників? Думкою з цього приводу ділиться координатор напряму «Суспільство знань» в Уряді змін Лілія Гриневич:

— Це свідчення того, що, по–перше, є маргінальні навчальні заклади, які не викликають жодного інтересу в абітурієнтів. По–друге, це свідчить про те, що були неправильно розподілені місця державного замовлення. Чому більшість заяв виявилися сконцентрованими в п’ятдесяти навчальних закладах? Тому що держзамовлення сьогодні розподіляється не в ті виші, які є найкращими, а в ті, які найлояльніше ставляться до міністерства. По–третє, нововведення брати тільки тих абітурієнтів, які з профільних предметів набрали не менше 140 балів, позбавило можливості взагалі подавати заяви 35–40% абітурієнтів. І це обернулося втратами для тих вишів, які послуговувалися нижчим показником. Насправді це є питання автономії університету, який мав би сам визначати прохідний бал. Якщо хочете кращого абітурієнта, будь ласка, ставте вищий бал. МОНмолодьспорту сьогодні хибує тим, що перебрало на себе функції, які мали б мати самі ВНЗ.