Де могила князя?

Українським ученим попередньо дозволили провести розкопки на місці ймовірного місцезнаходження могили князя Данила Галицького у польському місті Хелм, де нині стоїть сучасний храм. Як сподіваються українські археологи, роботи почнуться вже невдовзі. За інформацією газети «Коммєрсант», Польща дала дозвіл в обмін на проведення розкопок польськими вченими у Львові. «Мінекономіки мало передати римо–католицькій церкві будівлю у Львові, де зараз розташована підвідомча йому філія Дер­жтехстандарту. Однак ми запропонували зачекати з передачею, запросивши натомість право на проведення наукових досліджень у Хелмі, де, за історичними даними, похований Данило Галицький», — цитує видання міністра економічного розвитку і торгівлі Петра Порошенка.

За словами міністра, раніше католицька церква перешкоджала проведенню досліджень. «Ми запропонували поставити таку умову для передачі. Тим більше що, за законом, будівля у Львові не підлягає обов’язковій реституції — там була трапезна ченців–домініканців, а значить, це не місце здійснення богослужінь», — заявив Порошенко.

Наразі вже створено українсько–польську спільну групу, яка, втім, поки що розкопки не почала, але активні переговори щодо концепції їх перебігу проводить регулярно. Однак чи вдасться вченим знайти це поховання — не факт. «Співпрацю з польськими вченими ми ведемо доволі довго. Часто вони проводять у нас вивчення історичних пам’яток і публікують про це матеріали. Однак щоразу треба узгоджувати наші та їхні позиції, тому сьогодні ситуація з розкопками на могилі Данила Галицького ще перебуває на стадії переговорів. По–перше, цю могилу ще треба знайти. Де точно він похований — невідомо нікому. Чи збереглася вона до сьогоднішнього дня — теж не зрозуміло. На якій вона може бути глибині — 3 чи 5 метрів, у самій церкві чи в якомусь напрямку від неї — теж питання, відповіді на які ми зараз активно шукаємо і щодо яких дискутуємо між собою, — пояснив «УМ» заступник директора Інституту археології НАН України, фахівець з історії й археології Київської Русі та пізньосередньовічної України, доктор історичних наук Гліб Івакін. — По–друге, є ще кілька обставин, вирішення яких потребує зусиль і часу: ми ще не маємо джерел фінансування цього проекту, а враховуючи, що могила розташована на місці діючого костелу, нам необхідна згода місцевого єпископа і церковної громади. Також треба знайти керівників для експедиції, оскільки очолити її можуть тільки польські археологи».

Але, наголошує пан Гліб, попри загадковість розташування могили, ці розкопки все одно мають велике значення. І, як запевняють представники Української асоціації релігієзнавців, не тільки археологічне, а й релігійне. Водночас інші експерти мають сумнів, чи варто руйнувати храм заради пошуку місця, не настільки релігійно значимого. «У релігійному аспекті могила Данила Галицького, в принципі, немає ніякого важливого значення. Питання доволі спірне, адже, з погляду релігійної етики, будь–який церковнослужитель стверджуватиме, що руйнувати храм задля розкопок — неетично. А кожен історик водночас спекулюватиме на тому, що такі археологічні роботи вкрай важливі для історії та суспільства», — зазначив у коментарі «УМ» релігієзнавець Євген Смульський.