Вона таки хабарниця
Минулого тижня «Україна молода» знайомила читачів із резонансними документами кримінальної справи стосовно Юлії Тимошенко за № 29/ 00/ 0029–04, порушеної Головною військовою прокуратурою Росії за організацію підкупу посадовців Мініоборони РФ. У грудні 2005 року російські слідчі закрили справу за нереабілітуючими обставинами, а леді Ю. отримала процесуальний статус особи, що вчинила злочин, за який не понесла жодного покарання — термін давності нібито сплив. Цікаві документи тоді вперше оприлюднило Українське юридичне товариство. Втім, виявляється, подібні юридичні метаморфози з кримінальним переслідуванням Тимошенко відбувалися не лише в Росії. Слідчі Генпрокуратури України могли б дати «фору» російським колегам щодо здатності вигадати причини, як «відмазати» Юлію Володимирівну та її численну родину від перспективи провести не один рік у в’язниці за скоєні злочини. Те ж Українське юридичне товариство передало ЗМІ й інші раніше не відомі документи: копію, дивної в юридичному плані, постанови Генпрокуратури України від 21.01.2005 р. про закриття кримінальної справи стосовно Ю. Тимошенко за №49–800 (леді Ю. та її рідних обвинувачували в даванні хабарів Прем’єру Павлові Лазаренку впродовж 1996—1997 рр.) та ухвалу Верховного Суду від 11 листопада 2005 року. Що й казати, виявляється ВСУ ніколи не виправдовував Юлію Тимошенко та її рідних і не закривав жодної кримінальної справи, порушених проти них щодо діяльності ПФК «ЄЕСУ»! Відтак твердження Юлії Володимирівни про те, що 46 суддів Верховного Суду чотири роки тому визнали її невинною і повністю зняли всі обвинувачення, не варті ламаного гроша. >>