Учора, близько четвертої ранку, у своєму будиночку в Підмосков’ї помер Єгор Гайдар, призабутий владою талановитий економіст, автор ринкових реформ останніх років існування СРСР, а потім — нової, єльцинської, Росії. Йому було трохи за 53 роки. Причиною смерті лікарі назвали тромб, який відірвався.
Саме під керівництвом Гайдара в останні роки горбачовської «перестройки» було лібералізовано ціни, які в Радянському Союзі встановлював не ринок, а Компартія, розпочався процес приватизації та загалом капіталізації. Єгор Гайдар є «батьком» знаменитих приватизаційних ваучерів. У багатьох пересічних громадян, яким випало жити в останні роки існування СРСР, ім’я Гайдара асоціюється з «шоковою терапією» і, відповідно, із зубожінням. «Тому багато громадян недооцінюють внесок Гайдара в посткомуністичний розвиток Росії», — скрушно визнає російський правозахисник Лев Пономарьов.
Однак Гайдару не поталанило стати вповні «російським варіантом польського Бальцеровича». Як і більшості реформаторів, йому не дали можливості закінчити процес колосальних економічних метаморфоз. Єгор Тимурович, онук легендарного радянського письменника Аркадія Гайдара (це його батькові присвячено культову повість романтичної радянської дитячої літератури «Тимур та його команда»), став першим міністром фінансів пострадянської РФ, потім віце–прем’єром та в. о. прем’єр–міністра. Урядова «кадриль», так притаманна нестабільним часам перетворень, змела Гайдара з чільних посад, але за рік повернула — з 1993–го він майже рік був заступником голови Кабінету Міністрів і пробував проводити економічні реформи. Втім це виявилося останнім «ходінням у владу». Демократія погано приживалася в Росії, Єльцин змінювався, на нього справляли вплив уже зовсім інші постаті, далекі від задуму змінити життя в країні на краще. Тож Гайдар, як і всі порядні російські ліберальні демократи, йде в опозицію: у 1994—2001 роках очолює партію «Демократичний вибір Росії», активно виступає проти війни у Чечні, потім — аж до минулої осені — входить до складу Союзу правих сил.
Єгор Гайдар супроводжував Бориса Єльцина, на той час президента Росії, в грудні 1991 року на нараду керівників трьох республік–держав СРСР до Біловезької Пущі. «Мені як колишньому журналістові (Гайдар раніше працював у «Правді» та журналі «Комуніст». — Ред.) довірили написати текст угоди про зміну СРСР на СНД, — пише він. — Працювали всю ніч, а на ранок підсунули папір із текстом під двері машиністці. Виявилося згодом — помилилися дверима. Але спершу вирішили: КДБ поцупив. Коли знайшли, то з’ясувалося, що жодна машиністка гайдарівські каракулі розібрати не може, тож довелося особисто диктувати їй текст... Отож якщо комусь закортить з’ясувати, на кому лежить відповідальність за Біловезьку угоду, віднікуватися не буду — вона від початку до кінця писана моєю рукою».
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
