Сергій Топор: Циганська музика — це вірус кожної культури

Сергій Топор: Циганська музика — це вірус кожної культури

Київський гурт «Топоркестра» не записав жодного альбому, не зняв жодного професійного кліпу, їхні пісні не крутять по радіо. Для них це попсово. Важливіше, щоб твої мелодії наспівували в переходах, у ресторанах, впізнавали на фестивалях, щоб музика була жива, під яку бомжі плачуть, інтелігенція «розморожується», а молодь «ковбаситься». Такого явища в Україні ще не було. 15 шалено диких, професійних музикантів і танцівниць «Топоркестри» за вечір будь–який клуб чи вулицю перетворять на суцільний балкансько–циганський балаган, в якому народжується нова, за їхніми словами, досі не відома естетика. В якійсь мірі це можна порівняти з «Гоголь Борделло», вперемішку з весільно–похоронними награваннями Кустуріци і Бреговича. Єдина різниця між ними — «Топоркестра» не така відома. Поки що.

Із лідером гурту зустрічаюся напередодні Балканського фестивалю. «Топоркестра» — єдиний вітчизняний колектив, який вибрали організатори, щоб презентувати цей захід. «В інтернеті є наше відео, але це ніщо порівнянно з тим, що ми творимо на сцені. Ми б ніколи не пробилися на Балканський фестиваль, якби організатори не побачили нас вживу в «44», — дзвінко сміється чорнявий Сергій Топор, якого називають молдавським циганом. >>

Квартирний зашморг

Це визначено відповідним наказом керівника військового відомства Анатолія Сердюкова. Нововведенням циркулярно через штаб флоту днями вже «ощасливили» чорноморців. Надто тих, хто підлягає скороченню (на ЧФ уже звільнено дві тисячі осіб, ще дев’ять тисяч — на черзі. — Авт.). Їх, звичайно, із займаних відомчих квартир командування без судового рішення не вижене. Але проводити з житловими квадратами будь–які операції, як то приватизовувати, обмінювати, залишати у спадок тощо, тим, хто втратив зв’язок з Міноборони Росії, — тепер зась. Заборона розповсюджується навіть на цілий житловий масив у Камишовій бухті, де, як відомо, багатоповерхівки для сімей моряків звели на кошти уряду Москви, і формально до відомчого житлового фонду вони не належать. >>

Краще співати, ніж кашляти

Кабінет Міністрів України вирішив не переносити через епідемію грипу проведення у Києві Дитячого пісенного конкурсу «Євробачення–2009». Прес–служба Першого Національного каналу повідомляє: всі заплановані заходи лишаються в силі, конкурс «стартує» з наступного понеділка і триватиме з 16 по 21 листопада. «Підготовка до проведення конкурсу не зупиняється, адже 90% роботи вже виконано. З 5 листопада до київського Палацу спорту вже почали заїжджати делегації, і зараз вони інсталюють усю необхідну для проведення ДПКЄ техніку. Зазначу, що жоден з учасників від участі у конкурсі не відмовився», — каже Юлія Савостіна, начальник управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Національної телекомпанії України. >>

«Їхня боротьба» — поза законом

Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі визнала, що програмний твір німецько–нацистського лідера Адольфа Гітлера «Майн кампф» («Моя боротьба») не відповідає вимогам законодавства України, «оскільки містить інформацію, яка пропагує ідеологію фашизму (нацизму, расизму), розпалює національну та релігійну ворожнечу, принижує та ображає єврейську націю та інші нації за національною ознакою». Конкретним виданням, на яке наклали заборону, стала книга «Майн кампф» харківського видавництва «Світовид» від 2003 року. У Нацкомісію на неї «поскаржилося» управління у справах преси та інформації Житомирської облдержадміністрації. >>

Під арештом і без зарплатні

Суддя іспанського портового міста Лас–Пальмас ухвалив рішення затримати російське судно «Атлантік Стар» з українсько–російським екіпажем, яке вже кілька місяців стоїть пришвартоване до молу «Королева Софія» в місцевому порту. Портовому керівництву наказано не випускати судно до тих пір, поки власник не виплатить морякам заборговану зарплатню. Моряки звернулися до президента Росії Дмитра Медведєва з проханням натиснути на санкт–петербурзького власника судна, аби той розрахувався з екіпажем, проте безрезультатно. >>

Стережися «маски»

Статистику пограбувань у медичних пов’язках банківських установ «збагатила» НП у Жовтневому районі Запоріжжя. О 18.30 до філії «Індекс–банку» на перехресті вулиць Леніна й Грязнова увійшов незнайомець у кепці, темній куртці і... марлевій масці до очей. Обминувши з десяток осіб, він спокійно «продефілюва» операційною залою і, підійшовши до каси валютних операцій, спрямував на касира «предмет, схожий на пістолет». Гроші зловмисник отримав, відтак фізично ніхто з відвідувачів чи банківських працівників не постраждав. >>

Правосуддя «на мілині»

Безпрецедентне явище у вітчизняній судовій системі: цілий судовий інститут, Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) ледь не припинив роботу через брак коштів. Таким чином адмінсуди опинилися на межі самоусунення від розгляду суперечок, пов’язаних із виборчим процесом, де ВАСУ виступає ключовою судовою інстанцією, яка виносить рішення з приводу визнання (невизнання) результатів виборів. Позавчора на офіційному сайті адміністративного суду навіть з’явилася заява про припинення судочинства «у зв’язку з відсутністю коштів на відправлення поштової кореспонденції, оплати послуг, закупівлі паперу та дисків». До останнього моменту, ствер­джують у судовій інстанції, адміністративний суд здійснював відправлення поштової кореспонденції в борг, який станом за жовтень становить 62 тисячі гривень. Ситуацію врятувала «Укрпошта», яка зрештою погодилася відправляти кореспонденцію ВАСУ за гарантійними зобов’язаннями. >>

Агресивна суміш

Учора в українському інтернет–просторі з’явилася інформація з претензією на сенсаційність: усі жертви грипу на Буковині (22 особи віком від 20 до 40 років) померли не від пневмонії, як це вважалося раніше, а від загадкової хвороби під назвою «агресивний дистрес–синдром». >>

До вибору, до кольору

Учора був останній день, коли Центральна виборча комісія могла реєструвати кандидатів у президенти. І то — лише тих, хто встиг донести уточнюючі документи до минулої середи. Коли цей номер «УМ» здавався до друку, було зареєстровано 18 кандидатів. Імовірність, що ЦВК зареєструє когось іще під завісу дня, була практично нульовою. Подаємо список із 18 кандидатів — фактично, таким буде виборчий бюлетень для першого туру. >>

Допоможи їм, МВФ!

Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко зробила заяву, яка рішуче заперечує все, що вона говорила досі: грошей, мовляв, у бюджеті катма і без допомоги Міжнародного валютного фонду економіку України чекає неминучий крах. Такий вияв відчаю прозвучав з її вуст позавчора під час зустрічі з послами зарубіжних держав, яких вона вмовляла вплинути на уряди своїх держав — аби ті замовили за нас словечко перед Фондом і той змінив гнів на милість і таки надав черговий транш кредиту «стенд–бай». «Співпраця з МВФ — це наша головна антикризова програма», — своїми устами мовила Прем’єрка фразу, фактично розписавшись у повному безсиллі власної економічної програми. >>

«Безмір» по–сумському

У Сумах виросло наметове містечко, студенти оголосили голодування. Це був протест проти сваволі судової та правоохоронної системи, яка напередодні засудила кількох сумських прихильників Ющенка на дев’ять діб буцегарні за те, що ті... прийшли на дільницю ознайомитися з протоколом. Формальним приводом для рішення суду був опір працівникам міліції, який учинили громадяни біля 46–ї дільниці. За часів «кучмізму» цю статтю — «опір правоохоронцям» — часто «шили» опозиційним активістам. Ну а на Сумщині — батьківщині Ющенка — влада на чолі з «губернатором» Володимиром Щербанем діяла з особливим цинізмом. >>

Мішура від «золотого вересня»

Завтра виповнюється 70 років відтоді, як Верховна Рада УРСР ухвалила, (звісно ж, одностайно), «Закон про приєднання Західної України до Української Радянської Соціалістичної Республіки». Власне «добро» на «історичне возз’єднання» двома тижнями раніше дала позачергова п’ята сесія ВР СРСР, а депутати в Києві лише догідливо приєдналися до мудрого рішення своїх старших колег. Так кремлівське керівництво юридично закріпило за собою анексовані завдяки люб’язним домовленостям Ріббентропа—Молотова терени Західної України, хоча де–факто Волинська, Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська та Тернопільська області вже два місяці перебували в руках радянської влади. За цей час підручні Лаврентія Берії на щойно захоплених територіях уже встигли посадити за ґрати тисячі «ворожих елементів», переважно представників національно свідомої західноукраїнської інтелігенції. Уточнювалися списки сотень тисяч корінних жителів, яких мали етапувати на неозорі простори Сибіру. >>

Вакації з євроінтеграції

Уявіть собі студента, який отримав електронного листа: «З радістю інформуємо, що ви зараховані до групи учасників програми Study Tours to Poland. У рамках програми забезпечується оплата за проживання, харчування і проїзд». Студент нагадує білку з мультика «Льодовиковий період»: жаданий горішок на вершині он тієї гори, треба тільки видряпатися на неї. Себто — вчасно подати документи для візи, знайти супутників у дорогу й доїхати. Хух, ось тепер можна і скуштувати здобич...

«Здобич» — тому що заяви для участі в цій міжнародній програмі надходять з України, Білорусі та двох областей Росії, на одне місце претендують близько 10 студентів. Цієї осені дві групи стажерів (10 осіб у кожній) сформували тільки з українців: отримали багато гідних заяв. Стажування відбувається восени й навесні в різних містах Польщі: Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Любліні, Лодзі... За рік фундація «Borussia», що організовує програму, приймає 200—250 студентів. «Випускників» Study Tours to Poland уже більше 1100.. >>

Так ось чий собака заритий!

Як уже повідомляла «УМ», у Дніпропетровську зчинився неабиякий переполох з приводу несанкціонованого поховання донедавна невідомого собаки поруч із пам’ятником студентам, загиблим у роки війни. Ректор Дніпропетровського національного університету Микола Поляков звертається з цього приводу до всіх можливих інстанцій, але ні від кого нічого домогтися не може. Незважаючи на те, що собачу могилу поруч із пам’ятником загиблим студентам називає глумом над пам’яттю загиблих. >>

«Заморські дівчата» для гіпопотама

В Одеському морському торговому порту позавчора зустріли двох самок бегемотів з Ізраїлю. Після морського круїзу «дівчатка» відправляться у гості до своїх наречених у зоопарки Миколаєва та Харкова. Знайти пристойних подруг для українських бегемотів вирішили співробітники Миколаївського зоопарку. Рік тому в них померла бегемотиха Стела. А її овдовілий друг на прізвисько Казимир від туги почав сохнути буквально на очах. Тривалі пошуки нової «половинки серця» для бегемота зоологи вели по зоопарках усього світу й, нарешті, знайшли пристойну «партію» в звіринці Тель–Авіва й навіть не одну, а одразу двох трирічних бегемотих. >>

Без нас росіяни не поїдуть

Першу партію сучасних тягових двигунів для промислових електровозів відправили з Черкащини до Російської Федерації. Це власна розробка конструкторів Смілянського електромеханічного заводу. Підприємство, яке традиційно займається ремонтом електромашин рухомого складу залізничного та міського електротранспорту, взялося за нову для себе справу не випадково. «Сьогодні позиціонувати себе на ринку тільки як ремонтне підприємство, без створення своєї потужної конструкторської бази й запровадження нових розробок уже не можна. Адже конкуренція досить відчутна», — розповідає «УМ» голова правління ВАТ «Науково–виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» Євгеній Шаповалов, котрий очолив завод на початку року. >>

Влучна атака проти надійного захисту

Цей поєдинок багато хто називає найголовнішим матчем національної збірної за три останні роки — відтоді як «синьо–жовті» виступали у фінальній частині чемпіонату світу в Німеччині. На афінському стадіоні «Спірос Луїс» наші хлопці спробують забезпечити собі максимально комфортний результат перед повторним побаченням з еллінами в Донецьку. Цікаво, що ще навіть учора в обід не було відомо, який саме український телеканал транслюватиме цю гру. >>

Останній акорд Марата

Якщо найсильніші жінки вже завершили сезон підсумковим турніром у Катарі, то чоловіки лише на шляху до свого фіналу, який відбудеться наприкінці листопада в Лондоні. Зараз же найкращі тенісисти планети грають на престижному турнірі «Парібас мастерз» у Парижі з призовим фондом 5 мільйонів доларів. >>

Вершниця Апокаліпсису

Колись ця дівчинка починала з реклами льодяників «Скіттлз» — за гонорар від «головної ролі» в тому ролику Аманда Піт жила майже рік. Але надалі з кар’єрою були проблеми. Попри те, що актриса часто ходила на кастинги, запрошувати у серйозні (та й будь–які) проекти її не поспішали — режисерам дівчина здавалася «прісною й нецікавою». Потім, щоправда, таки вдалося вклинитися в кілька малобюджетних прохідних стрічок. І Аманду помітили серйозні люди. Молоду актрису запросили на одну з головних ролей у багатосерійній комедії «Джек і Джил», після чого вона потрапила в рейтинг 50 найкрасивіших людей світу журналу «Піпл». А потім надійшла пропозиція, яка зробила з не надто відомої актриси зірку: у 2000–му році Піт знялася разом із Брюсом Уїллісом і Метью Перрі в комедійному бойовику «Дев’ять ярдів». >>

Тетчер здохла, хвіст обліз

Мабуть, Маргарет Тетчер — легендарна «Залізна леді», яка в 1979—1990 роках була першою жінкою — прем’єр–міністром Великої Британії, — потопче на своєму віку ще немало рясту. Бо ж відомо: про кого помилково сказали, що помер, буде жити довго. >>

Збіднілий, закоханий, вільний

Як відомо, закохані сваряться — тільки тішаться. От і 61–річний рокер із легендарного гурту «Роллінг стоунз» Ронні Вуд після сварки з коханою, російською офіціанткою Катею Івановою, ще більше її полюбив. >>

ПРИКОЛИ

Залежно від інтонації, одне матірне слово автомеханіка Гаврилова може означати до 50 різних деталей і пристосувань. >>

«Фас!» по–ірпінськи

Українських кінологів теж торкнулася криза. Йдеться не стільки про невеличку зарплатню професійних «собачатників» із МВС, як про те, що купувати за кордоном дорогі породи службових собак у міліцейського відомства вже немає можливості. За словами начальника кінологічної служби МВС Сергія Житняка, в середньому породисте цуценя обходиться міліції в тисячу євро, а дорослий непідготовлений пес із потрібним темпераментом та робочими якостями «потягне» на дві тисячі євро. Додайте сюди ще й витрати на утримання та підготовку песика до несення служби — це ще півтори–дві тисячі євро. І хоча це в кілька разів менше, ніж коштувала б підготовка спеціальної собаки на Заході, вітчизняна міліція вирішила в умовах кризи самостійно займатися племінною репродукцією особливо цінних пород собак. Тим більше що Євро–2012 на носі, а собак для гарантування безпеки учасників та глядачів чемпіонату не вистачає. Тож, в Ірпені, що поблизу столиці, посеред лісу лише за рік постав новенький Центральний кінологічний навчально–племінний центр МВС. >>

П’ятниця, 13–те, по–пакистанськи

Учора в місті Пешавар на північному заході Пакистану було здійснено черговий терористичний замах. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, вибухом знищено значну частину триповерхового будинку місцевого управління спецслужб та припарковані біля нього машини. Під руїнами опинилося чимало людей, тож інформагенції вчора подавали лише попередні дані про кількість жертв: 17 осіб загинули та 30 отримали поранення. Представник місцевої влади повідомив, що серед загиблих більшість становлять мирні мешканці. >>

Дмитро–«годинникар» не хоче бути під Путіним

Світова й російська преса обговорює позавчорашнє щорічне звернення президента РФ Дмитра Медведєва до Федеральних зборів. У стохвилинній промові формальний лідер Росії висловив задоволення розвитком багатопартійної системи та загальним станом справ у країні, але водночас запропонував розвивати політичну конкуренцію. У частині, яка стосувалася закордонної політики, російський президент заявив, що Росія повинна порвати з хаотичними діями, які продиктовані ностальгічними упередженнями. «Закордонна політика буде мирною і базуватиметься на прагматичних цілях», переконував він. Дехто вбачає в цих словах Медведєва бажання вийти з тіні реального господаря країни, Володимира Путіна, та здійснювати власну політику, відмінну від «упереджень» попередника. >>

Греки теж проти «антихрестового» походу

Вердикт Європейського суду з прав людини про заборону вивішувати розп’яття у школах Італії збурив суспільну свідомість не лише на Апеннінському півострові. Тепер і Православна церква Греції закликала всіх християн Європи докластися до скасування блюзнірського рішення суддів у Страсбурзі. >>

Іздрикософія

«Візьміть почитайте, не піде — значить, це не ваш автор», — так рекомендував харківським читачам свій новий роман «Таке», виданий «Клубом сімейного дозвілля», письменник Юрко Іздрик. Ті, хто почитував новий твір Іздрика в інтернеті, говорили, що Іздрик написав геть інакшу книжку, ніж завжди, — філософську, про любов і про Бога. Сам автор з особливістю цієї книжки погоджується. Каже, якщо всі попередні були посланнями до самого себе, то ця — месиджі конкретним людям. І месиджі ці, чимось схожі на фірмові Жаданові рефрени у віршах, змусять вас точно задуматись, приміром, про таке: «...Ти нікому нічого не винен. Ти тут для радості. Для радості. Можеш переказати це своїм дітям. Тільки, як наважишся, відімкни перед тим усі доступні детектори брехні».

«УМ» пофілософствувала про таке із самим Іздриком. >>

Вуса в глибині душі

Здається, Антон Чехов сказав «Чоловік без вусів — це все одно, що жінка з вусами». Якщо врахувати, що походив Антон Павлович із Таганрога, з українських етнічних земель, то це визначення можна вважати показово українським. Бо в українця до цієї чоловічої окраси між носом та верхньою губою ставлення особливе. >>

Діалог із кольором

На Подолі після підпалу і двомісячної перерви відкрився арт–центр «Я Галерея». Першою стала виставка львівського художника Ігоря Яновича «Діалог». Цей проект задумувався ще на початку літа під кодовою назвою «Простір». Павло Гудімов, куратор «Я Галереї» побачив паралель між нео­авангардним живописом Яновича і бароко, яке руйнується. Тож порадив художнику задуматися над сакральним мистецтвом і спробувати передати відчуття минущості. Не встиг Янович засісти в майстерні над задуманим проектом, як прийшов час їхати на пленер до Польщі. Звідти й привіз перші картини, які абсолютно відрізнялися від попередніх. «Ігоре, а ти добряче змінився», — перші слова, які Гудімов зміг сказати Яновичу після повернення. Ці роботи вже не могли називатися «Простором». Картини із широкими мазками і вільним польотом вимагали, щоб із ними хтось поспілкувався, щоб відбулася реакція взаємодоповнення. Так народився проект «Діалог», у якому живопис Яновича поєднується з дерев’яними скульптурами ХVІІІ століття з приватної колекції Гудімова. >>

Цвіт лотоса

Попри те, що поезією нібито цікавляться все менше, деякі українські видавці дозволяють собі розкіш дарувати хай нечисленним шанувальникам таку екзотичну річ як японська поезія. Зокрема київське видавництва «Грані–Т» видрукувало дві книжки класичної японської поезії: збірку віршів Рьокана (1758—1831), поета епохи пізнього Едо (кін. XVIII — поч. XX ст.), та середньовічну антологію «Хяку–нін іс–сю» («По одному віршу ста поетів») у перекладі відомого японіста Івана Бондаренка. >>

Їх не зупинити

«Україні не вистачає веселощів. У нас усі живуть політикою. Я вже два роки не дивлюся телевізора. Замість того, щоб сидіти на дивані перед екраном, з дружиною їжджу по балкансько–циганських фестивалях. Вирішив, чому б і нам не організувати подібного свята. От і придумав Балканський фестиваль, на який запросив найкращих представників джипсі–панку», — каже на прес–конференції Любомир Васильєв, організатор першого Київського міжнародного балканського фестивалю. За прогнозами, Balkanfest можна вважати вдалим річним підсумком фестивального руху в Україні. Ця дводенна забава відбудеться четвертого і п’ятого грудня у Палаці спорту. >>

Те, що доктор прописав: Єшкоктейль Молотова

Якщо просканувати інформаційний простір на згадку про Володимира Єшкілєва, то донедавна цей персонаж поставав чи не винятково «селекціонером і антропотехніком сучасного літературного процесу» (Ігор Бондар–Терещенко. Ostмодерн: геопоетика, психологія, влада. — Тернопіль: Навчальна книга—Богдан, 2005); автором–ідеологом потужного артефакту на ім’я «МУЕАЛ» (Мала Українська Енциклопедія Актуальної Літератури. — Івано–Франківськ: Лілея–НВ, 1998) — культурологічної загадки, яка вже десять років поспіль не лишає у спокої літературознавчі кола. Те, що за цей час у В. Єшкілєва вийшло шість книжок прози, сприймалося радше за каприз вигадливого теоретичного розуму. Аж ось щойно з’явився роман «Богиня і консультант» (Х.: Книжковий «Клуб Сімейного Дозвілля», 320 с. ), і постать В. Єшкілєва раптом освітилася із геть несподіваного боку: стало ясно видно, що це — претендент №1 на титул короля української популярної літератури. >>