Кадри (не)бойового досвіду. Визначили переможців Docudays UA — 2026
Минулого тижня оголосив переможців 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Від стіни до стіни
У кінотеатрі «Жовтень» із 15 по 21 листопада відбудеться Тиждень європейського кіно і дискусій «Європейські перспективи: Гудбай, СРСР». Провідні українські інтелектуали і культурні діячі зустрічатимуться з гостями з Європейського Союзу і за «круглим столом» проводитимуть дискусії про колишню «залізну завісу» і про сьогоднішню стіну між кордонами. Приводом для розмови стане аж ніяк не політична ситуація. Вся річ у кіно. Щовечора у «Жовтні» демонструватимуть фільми, надані інституціями–членами EUNIC–Україна (Австрійський культурний форум у Києві, Ґете–Інститут Україна, Італійський культурний інститут, Британська рада, Французький культурний центр і Польський інститут у Києві). Теми, які порушуватимуть у стрічках, стануть поштовхом для обговорення.
200 доларів продали майже за 44 мільйони
Днями на аукціоні Sotheby’s у Нью–Йорку за 43,8 млн. дол. продали «найсмачнішу» картину Енді Ворхола «200 однодоларових купюр» (200 One Dollar Bills). У 1986 році цю роботу купила лондонська колекціонерка Паулін Карпідас за 385 тис. дол. На торги вона виставила Ворхола, як на смаки арт–ринку, за досить помірну ціну — 8—12 млн. дол. «Покоління змінюються. Сьогодні колекціонерами стають люди мого віку. Це молоді, амбітні, які виросли на поп–арті і кока–колі. Вони купують роботи свого життя. Тому не дивно, що ціни на Ворхола настільки коливаються, якщо подивитися їхню історію продажу», — каже британець Джеймс Севіер, представник Sotheby’s. Усього на торгах сучасного мистецтва продали 47 лотів на суму 133 мільйони. «Спостерігається цікава тенденція. За останні місяці ціна на сучасних художників знизилася на 70 відсотків. Проте продаж сучасного мистецтва зріс на 500 відсотків, а це пояснюється тим, що колекціонери почали виставляти роботи старих майстрів, сума на які під час торгу набирає неймовірну кількість «однодоларових купюр», — зазначає Джеймс Севіер, який уже шість років працює на міжнародних аукціонах. Хто став володарем Енді Ворхола 200 One Dollar Bills і кому пощастить через кілька років продати цю роботу за подвійну ціну, в Sotheby’s прізвище не називають.
Обійми «Крихітку»
Незабаром шанувальники київського гурту «Крихітка» зможуть побачити своїх героїв у новому амплуа. Музиканти вперше знялися у художньому фільмі «Обійми мене» — Любомира Кобильчука. Стрічку присвячено епідемії СНІДу в Україні. За сюжетом кінокартини учасники групи «Крихітка» грають самих себе. Кохання головних героїв зароджується у клубі під час концерту «Крихітки». «Обійми мене» — це не трилер, як моя попередня робота «Штольня». Тут хочу показати правдиву історію про життя молодих людей у нашій країні», — пояснює режисер Кобильчук. Герої стрічки через свою легковажність граються із життям. Макс, продаючи автомобілі, живе заради розваг, не помічаючи небезпеки ВІЛ/СНІДу. Лєра вважає, що кожен сам відповідає за свою любов. Бармен нічного клубу не вірить, що ВІЛ/СНІД може торкнутися особисто його, і принципово ніколи не перевірявся. Закінчення цієї історії сьогодні ще знімають у Києві. «Після того, як нас відзняли, всі учасники гурту пройшли тест на ВІЛ. Вважаємо, що зробити те саме повинна кожна доросла людина в Україні», — агітує Каша Сальцова з «Крихітки».
Минулого тижня оголосив переможців 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Стів МакКарі — легенда сучасної американської фотографії. >>
У Києві, в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, до серпня проходить виставка «Григорій Гавриленко. >>
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Унаслідок аварії на теплотрасі в Києві стався неприємний інцидент: було затоплено будинок видавництва "Смолоскип" на вулиці Межигірській, 21 – гаряча вода заливала приміщення близько шести годин, перш ніж подачу теплоносія вдалося зупинити. >>
Про те, чому «Майстер і Маргарита» не є великим романом — і чому це не лише літературне питання >>