Пробі! «Пробки»...

Пробі! «Пробки»...

Рік Свині за східним календарем, як відомо, розпочнеться тільки на початку лютого, проте, складається враження, його, за давньою традицією, зустрічають достроково. У будь-якому випадку на такі невеселі роздуми наводять щоденні зведення про дорожньо-транспортні пригоди на дорогах області, що мало поступаються фронтовим зведенням. П’ять аварій за день, у яких троє людей загинули та четверо отримали різноманітні травми. Затим відразу 12 травмованих плюс 15(!) пошкоджених автомобілів, що утворили «купу малу» на трасі між Донецьком та Ясинуватою. Далі ще чотири аварії на трасі неподалік Волновахи — восьмеро потерпілих...

Які дурні дають гроші на дороги?

Начальник Служби автомобільних доріг у Луганській області Борис Корляков відзвітував перед пресою про досягнення свого відомства. За його словами, на капітальний та поточний ремонт обласних автотрас у 2006-му було виділено більше 58 мільйонів гривень; за ці гроші капітально відремонтовано аж 10,7 кілометрів шляхів і 96 погонних метрів мостів та шляхопроводів. «Цього вкрай недостатньо для забезпечення безпечного проїзду автотранспорту, — зізнався чиновник, — але водночас це вдесятеро більше, ніж було відремонтовано в 2005 році».

Харків'ян — у концесію

Міська влада напередодні свят піднесла харків'янам справжній комунальний сюрприз. Чиновники з 1 січня не лише подвоїли розмір квартирної плати, а й оголосили про те, що місто тепер розраховуватиметься за надані послуги не з добре знайомими жеками, а єдиним на увесь Харків підприємством «Житлокомсервіс».

Київський космодром

Київський космодром

Київський мер Леонід Черновецький, схоже, вирішив перехопити «лаври» «великого реконструктора» у свого попередника Олександра Омельченка. Поки точаться тендерні бої навколо проекту реставрації Андріївського узвозу, Черновецький 20 вересня оголосив новий конкурс — на кращу концепцію «регенерації території охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору». На щастя, на Святу Софію «регенерація» не зазіхає. Зате вона стосується великого історичного району між майданом Незалежності, Золотими воротами, Львівською площею, Андріївською церквою та схилом за будинком МЗС і Михайлівським Золотоверхим собором. «Мета конкурсу — це визначення умов і обмежень для того, щоб зберегти історичну ауру та колорит забудови центральної частини міста Києва, особливо території «міста Ярослава», — сказав на відкритті виставки проектів Василь Присяжнюк, начальник Головного управління архітектури КМДА.

Далі нікуди? Ще, виявляється, є куди...

Рік, який минає, донеччани проводжають із настроєм, що змушує згадати притчу про діалог песиміста з оптимістом. Пам'ятаєте? Перший, схопившись за голову, бідкається: «Жах! Так погано, що гірше вже просто не може бути!» На що інший «оптимістично» зауважує: «Буде! Обов'язково буде!..». Зрештою, подібне ставлення до днів учорашніх і завтрашніх підтвердило й опитування, проведене наприкінці року Донецьким інформаційно-аналітичним центром.

Позбутись целофанових пейзажів

У країнах Західної Європи будь-яка компанія, яка виробляє пакувальні матеріали, обов'язково має слідкувати за тим, що стає з її продукцією після використання. Дбати про те, щоб пакети й пляшки не забруднювали довкілля, щоб папір чи поліетилен відправлявся на повторну переробку, виробників змушують тамтешні закони. В Україні таких суворих приписів не існує, тому в лісосмугах та на пустирях запросто з'являються пластиково-целофанові завали, які потім вивозять на сміттєспалювальні заводи.

Згодні на медаль

Згодні на медаль

Віднині люди, які мають значні особисті заслуги у розвитку економіки, соціальної та культурної сфери регіону, а також відзначились у благодійній, гуманістичній та громадській діяльності, зможуть отримати спеціальну медаль «За особистий внесок у розвиток Вінниччини». Створення нової нагороди ініціювала обласна державна адміністрація, а обласна рада затвердила її та передбачила необхідні видатки. Спонукало місцеву владу до такого кроку фактичне «знецінення» відзнаки, яка досі була найвищою в області, — почесної грамоти.

Соляна помста

Соляна помста

Донецький Артемівськ та закарпатське Солотвино є найбільшими постачальниками української солі. Сіль у Солотвино видобували ще за часів Римської імперії. У копальнях знайшли не тільки монети з портретами цезарів, але й зброю римських легіонерів. Це й не дивно, адже поклади тут такі великі, що сіль скелями виходила на поверхню.
Промисловий видобуток почали з XIII століття. Сіль була не тільки стратегічним товаром, але й дуже прибутковим. Недарма ж зустрічали «хлібом і сіллю»! Тому споконвіку солевидобуток був королівською чи державною монополією. Солотвинська сіль була відома в усій Центральній Європі та СРСР. Адже вона майже не містить домішок. Ще порівняно недавно тут одночасно працювало вісім шахт. Найстаріша з них — «Кунегунда» мала кілька сотень років.

«Налякали» пiсок шлагбаумом

«Налякали» пiсок шлагбаумом

Черкаський мікрорайон Митниця, який хоч і не так давно забудований на березі Дніпра, але вважається в місті найбільш занедбаним, розжився ще однією «визначною пам'яткою». Нею став піщаний кар'єр, глибиною до 8 метрів і діаметром до 600 метрів. Таке рукотворне «диво» з'явилося буквально у кількох метрах від житлових багатоповерхівок, неподалік центру міста.

Чисте виробництво — жива планета

Нарешті підбито підсумки п'ятого Всеукраїнського конкурсу «Екологічна якість і безпека», що його проводила громадська організація «Жива планета» за підтримки парламентського Комітету з питань екологічної політики. Переможцем цього конкурсу в номінації «Екологічна якість і безпека виробництва» стало ВАТ «Запоріжсталь». Нагороду представникам підприємства: в. о. технічного директора Володимиру Набоці та головному спеціалісту комбінату — з охорони природи і радіаційної безпеки Миколі Силіну — вручив перший заступник міністра охорони навколишнього середовища Святослав Куруленко.