Позбутись целофанових пейзажів

26.12.2006

      У країнах Західної Європи будь-яка компанія, яка виробляє пакувальні матеріали, обов'язково має слідкувати за тим, що стає з її продукцією після використання. Дбати про те, щоб пакети й пляшки не забруднювали довкілля, щоб папір чи поліетилен відправлявся на повторну переробку, виробників змушують тамтешні закони. В Україні таких суворих приписів не існує, тому в лісосмугах та на пустирях запросто з'являються пластиково-целофанові завали, які потім вивозять на сміттєспалювальні заводи. Водночас для того, аби звільнити Україну від сміттєзвалищ i поліпшити екологічну ситуацію в країні, треба докласти не так багато зусиль, стверджує генеральний директор компанії «Тетра Пак Україна» Фредерік Свінхуфвуд. І пропонує іншим виробникам пакувальної продукції взяти на озброєння стратегію, яку запровадила шведська компанія в Києві в рамках пілотного проекту.

      Цього року компанія «Тетра Пак Україна» не лише подолала мiльярдний рубiж продажу упаковок, а й уклала домовленості про переробку використаної упаковки з усіма учасниками переробного ланцюга. Так, столичний сміттєсортувальний завод «Грінко» тепер відсортовує використані упаковки «Тетра Пак» і відправляє їх до Чернігова. Там на паперовій фабриці «Аметист» із сировини роблять жовті пакети і туалетний папір. На сьогоднішній день, за словами Фредеріка Свінхуфвуда, йдеться про переробку 3—5 відсотків випущених пакетів «Тетра Пак», але з часом цей показник має збільшитися.