До 31 грудня цього року триватиме рекламна акція «Гайда сім'єю до Діда Мороза», організована нещодавно банком «Фінанси і Кредит» та Western Union. Щоб стати її учасником, необхідно отримати або відправити грошовий переказ в умовних одиницях через одне з двохсот iз половиною відділень банку.

Либонь, не всі знають, що найбільше окультурених долин Криму зосереджено саме в Бахчисарайському районі. Причому на будь-який «смак». Приміром, обрамлені дивожними скелями-сфінксами Куйбишевська і Каралезька — традиційна «вотчина» заїжджих туристів, істориків і кіношників. А от однойменні долини річок Бельбек, Альма та Кача — це винятково зона яблуневих, грушевих, сливових і персикових садів. На менш родючих пагорбах, що туляться до них, розкинулися ще й виноградники. На цьому плодово-ягідному розмаїтті ще не так давно місцеві сільгосппідприємства, деякі з котрих сьогодні «успішно» доведені до банкрутства, заробляли мільйони. І все ж, попри нинішню разючу здачу позицій, в районі намагаються відродити його колишню велич.

З водою на Дніпропетровщині, як і скрізь по Україні, ситуація напружена. Ціни на «вологу життя» останнім часом різко стрибнули вгору. Проте у людей поінформованих виникають цілком небезпідставні підозри у тому, що необхідності для такого вкрай непопулярного кроку не було. Себто причини криються у неблагочестивих діяннях самих водопостачальників. І саме для них поняття «волога життя» має підтекст недвозначний у тому розумінні, що на ній можна зривати цілком непоганий куш. Щоправда, це робиться за рахунок переважної більшості населення. Але то, як кажуть, уже питання друге і для водопостачальників вочевидь не настільки дошкульне, щоб принаймні викликати муки сумління.

Нещодавно «Україна молода» повідомляла, що українці зняли перший музичний фільм-казку для дітей «Біжи, принцесо, біжи». Цей приємний факт сам по собі надзвичайно порадував — не все так погано в нашому кіно, коли режисери ще прагнуть тішити своїми роботами вибагливу дитячу аудиторію. Але водночас здивувало те, що зйомки довелося проводити аж у Прибалтиці — саме там знайшли справжній середньовічний замок та відповідні пейзажі для «Принцеси». Чому знімальну групу закинуло так далеко від батьківщини? Відповідь може бути лише одна — вітчизняна «натура» часто має занадто убогий вигляд, щоб бути яскравою «картинкою» для дитячої казки.
Десятиліттями охорона культурної спадщини в Україні хоч і була в полі зору держави, проте здійснювалася лише теоретично. На практиці сотні архітектурних шедеврів минулого руйнувалися. Тернопілля не було винятком. Для краю, на теренах якого зосереджено чи не найбільше архітектурних пам'яток, виділялося чи не найменше коштів. Уже в часи незалежності справа зрушила з мертвої точки. Доказом цього є робота Національного заповідника «Замки Тернопілля». До його складу входять три шедеври українського зодчества — оборонні замки у Збаражі і Скалаті та Вишневецький архітектурно-ландшафтний комплекс...

Як показали дослідження, горілка, очищена гірським кришталем, за цілою низкою характеристик відрізняється від звичайної «біленької». За оцінками експертів алкогольної галузі, гірський кришталь сьогодні є найефективнішим фільтром для очищення і пом’якшення міцного алкоголю. Унікальний природний мінерал гармонізує кристалічну структуру води і практично повністю очищує горілку від домішок. Завдяки своїй дійсно кришталевій чистоті, горілка, очищена напівдорогоцінним мінералом, має рекордно малу теплопровідність, вона нагрівається значно повільніше, ніж її пересічні подруги. Проте головним сенсаційним висновком, якого дійшли німецькі вчені, стало те, що «кришталева» горілка за інших рівних умов на 2—4 градуси холодніша за звичайну. Зараз кессельські біохіміки вивчають природу цього дивовижного феномену. Передбачається, що більш низька температура горілки може бути викликана структуруючою дією гірського кришталю на молекулярну решітку води. При взаємодії з дорогоцінним мінералом кристал H2O набуває своєї найдовершенішої форми, такої як у гренландської криги чи гімалайського снігу.

На Донеччині вводиться «зимовий час» біля кіосків та прилавків магазинів, що торгують хлібом. Причому настає він не в одну мить, а поступово і в різних торгових точках по-різному. І, на відміну від стрілок годинників, які перевели назад, копійки за хлібопродукцію мешканцям області доводиться додавати. Тому й отримав цей період неофіційну назву — «зимовий». Бо від нових цін у багатьох споживачів аж «мороз по шкірі» йде.

Усього десять місяців знадобилося на зведення унікального в Миколаєві льодового палацу, розміри поля якого (понад 1,5 тисячi кв. м) дозволяють проводити як міжнародні турніри з фігурного катання, так і матчі хокейного чемпіонату країни.

Еконебезпечна ситуація склалася в Молочному лимані, який визнано основним нерестилищем далекосхідної кефалі (вживаніша назва — пеленгас). Щороку риба запливає сюди відкласти ікру, а восени, як стає прохолодніше, повертається у відкрите море. У відкрите плавання щоосені відпливають і «діти нересту» (під кригою мілководного лимана мальки задихаються). Якщо не тисячоліттями, то віками процес відтворення живих ресурсів регулювала природа. Не без делікатного і, головне, своєчасного втручання людини. Йдеться про потребу в регулярному поглибленні протоки між Азовським морем і Молочним лиманом: коли дмуть східні вітри-леванти, то протоку поволі, але неодмінно заносить піском.

Цієї суботи в Биківнянському лісі перепоховали останки 817 людей, закатованих НКВС з 1937 до 1941 року в Києві. Тоді їх по кілька десятків безладно скидали до спільних ям, викопаних у піску, а тепер археологи з труднощами знаходять кістки і речі розстріляних, аби дізнатися про масштаби того злочину й поховати жертв енка-ведистiв по-людськи. Ексгумації проводять ще з радянських часів, коли величезний Биківнянський могильник пропаганда приписувала розcтрiлам, якi масово проводили тут начебто німецькi окупанти. А останні розкопки на цьому мiсцi проводили спільно українські та польські фахівці цього літа—на початку осені. Саме тоді й підняли останки людей, яких перепоховали 28 жовтня.