Статистика не дасть збрехати, що Макіївка — місто не тільки металургів і шахтарів. Адже, за інформацією правоохоронців, кожен третій городянин-чоловік свого часу був засуджений. Кожен шостий iз них — рецидивіст. А ось яке співвідношення цифр щодо наявності серед подібної публіки гм... канібалів чи людожерів, та ж всезнаюча статистика поки відмовчується. Хоча це явище тут не тільки є, а й набуває найпотворніших форм, яким, ще недавно здавалося, може бути місце тільки у снах-жахах.

Ліричний герой у відомій пісні з не менш відомого фільму запевняв — мовляв, нізащо не проміняю заводську прохідну, «що в люди вивела мене». Прохідна донецького заводу «Точмаш», який свого часу не без успіху працював на «оборонку», таки теж дала багатьом його працівникам своєрідну путівку в життя. Тому ні проміняти, ні обмінювати її на щось також ніхто не збирався. А ось продати — запросто. Саме до такої комбінації вдалися керівники «Точмашу», яким, схоже, тепер «світить» відповідальність за отримання хабара в особливо великих розмірах.

Переломи кінцівок, важкі травми голови, ушкодження життєво важливих органів... У такому жахливому стані 1 січня 2006 року в Запоріжжі були шпиталізовані жертви аварії на атракціоні «Американські гірки». Нагадаю: вагончик атракціону з чотирма людьми на повній швидкості відірвався і впав з двометрової висоти. Подружжя з Керчі відбулося легким переляком, а п'ятирічний Сашко після кількаденного перебування у комі помер, про що його матері відважилися повідомити лише через місяць. Хтозна, чи допомогла ця делікатність пані Наталі: 27-річна жінка стала інвалідом другої групи і змушена була полишити роботу в податковій інспекції.

Російська премія «Тріумф» на Богдана Ступку, за його ж словами, впала як грім серед ясного неба. Він не те що на неї не очікував — навіть не дуже орієнтувався, що це за відзнака і з чим її «їдять». З перемогою прем'єра українського театру і кіно першим привітав Вадим Абдрашидов, зателефонуав і поставив Богдана Сильвестровича перед фактом. Ну а до Москви отримувати нагороду народний артист України, художній керівник театру ім. Франка Богдан Ступка їхав уже у всеозброєнні — прихопивши смокінг та родину.

На превеликий жаль, наші сподівання не збулися — у великому конкурсі немає фільму «Два в одному» Кіри Муратової. Берлін завжди відзначався особливою прихильністю до режисера, і от... Та не біда. Є й інші фестивалі, і деякі з них Муратову вже запросили. Зокрема, у Вісбаден, де кілька років поспіль проводиться такий собі форум кінематографій країн Центральної і Східної Європи і де вона вже отримувала головний приз. Відомо також, що фільм «Два в одному» презентуватимуть на фестивалі Роберта де Ніро «Трайбека» (за йменням студії, що належить знаменитому акторові) у Нью-Йорку. Як на мене, для режисера рівня Муратової участь у конкурсних змаганнях є не надто важливою. Це було би суттєвим, важливим для нас, українців, — аби в Берліні підняли синьо-жовтий прапор...

Перший із чотирьох тенісних марафонів під егідою «Великого шолома» завершився на хардових кортах «Мельбурн парку» не- сподіванкою в жіночій сітці турніру. Темношкіра американка Серена Уїльямс гучно заявила про своє повернення до еліти. Вигравши свій сьомий титул Grand Slam, вона стала лише другою тенісисткою, хто зумів тріумфувати в Австралії, не потрапивши перед цим до когорти «сіяних». Подібного успіху у 1978 році досягла лише місцева спортсменка Кріс О'Нейл. Прикметно, що остання перемога Серени на змаганнях серії «Великого шолому» сталася рівно два роки тому саме в Мельбурні.

Чемпіон світу за версією WBO в суперсередній вазі Сергій Дзинзирук у квітні відстоюватиме свій титул. Перед початком вирішальної стадії підготовки до цього бою боксер позитивно підзарядився у рідних Броварах. Ефект психологічної підтримки було значно підсилено завдяки тому, що в місті-супутнику Києва Сергієві вдалося зібрати всіх своїх друзів, знайомих, однодумців та просто «людей боксу». У неділю в спорткомплексі училища олімпійського резерву завершився триденний турнір «Найсильніші боксери України» на призи Дзинзирука — цей захід став першим суттєвим кроком Сергієвого боксерського клубу.

Новим президентом Європейського союзу футбольних асоціацій став француз Мішель Платіні. Один із кращих плеймейкерів за всю історію «спорту номер один» — до речі, добрий знайомий тренера київського «Арсеналу» Олександра Заварова, з яким разом грав у «Ювентусі», — замінив на чолі УЄФА старого й доброго Леннарта Йоханссона. Швед керував європейським футболом упродовж 17 років, але настав час здати вахту.

Що ж, як казав один відомий політик, маємо те, що маємо: прослизнути у свою шпаринку на Олімпіаду-2008 нашій збірній не вдалося. На світовому форумі підопічні Сергія Кушнирюка посіли позицію у другому десятку команд. Особливо засмучує розгромна поразка від норвежців із різницею в десять м'ячів. Такий реванш скандинави взяли за наш виграш шестирічної давності, коли на дебютному для себе чемпіонаті світу 2001 року українці обіграли «вікінгів» у рамках першого групового раунду (тоді нашу збірну очолював Владислав Циганок). А взагалі на тих змаганнях нашим гандболістам вдалося посісти високе сьоме місце. Тепер — 14-те. Найкращим бомбардиром серед «синьо-жовтих» став Юрій Костецький — 37 голів (60 відсотків влучань).

Чому публіка не заповнила всі глядацькі місця навіть на матчі «Динамо» — «Спартак»? Навіть «наші люди», що становлять чверть населення Ізраїлю, залишили половину трибун стадіону «Блюмфельд» у Тель-Авіві вільними. Відповідь на це питання не сподобається апологетам створення якогось об'єднаного російсько-українського чемпіонату. Ностальгія за суперництвом у чемпіонаті СРСР зійшла нанівець і вже не є рушійною силою для такого ж запеклого змагання нових поколінь. Звичайно, спогади про «той» футбол залишаються, але це ніяк не зміцнить «бази» під ідеєю повернення в минуле. На полях Ізраїлю на поверхню спливли не політичні, а суто ігрові моменти, які й виявили всі болячки двох кращих українських клубів. Проблеми «Динамо» й «Шахтаря», взяті з осінньої частини сезону, залишаються актуальними й зараз.