Збірна України ще продовжує виступи на чемпіонаті світу, але за медалі вже не бореться. Трохи забракло вдачі, дещо «підставили» чемпіони Європи французи, а іноді думається, що не вистачило гравців високого рівня. Таких як Олег Великий чи В'ячеслав Лочман, котрі не виступають на «мундіалі» з різних причин.

Коли голлівудський красунчик Леонардо Ді Капріо і найкраща бразильська топ-модель Жизель Бюндхен жили разом, для всіх було очевидно, що закоханий у цій парочці саме Лео. А Жизель хоч і дозволяла йому себе любити, але постійно поривалася розійтися й навіть кілька разів кидала актора. Здавалося б, після їхнього остаточного розриву Ді Капріо довго не зможе залікувати рану в серці, тоді як манекенниця без проблем знайде собі нову пасію. Однак насправді все вийшло навпаки: невдовзі після того, як вони із Жизель у 2005 році оголосили про завершення романтичних стосунків, Лео закрутив романчик з ізраїльською моделлю Бар Рафаелі. Бразилійка ж донедавна залишалася без пари. Доти, доки ближче не познайомилася з відомим гравцем американського футболу Томом Брейді.

Поки номіновані на «Оскар» кінозірки нетерпляче очікують церемонії, аби дізнатися, кому ж із них дістануться омріяні статуетки, соціологічна агенція Harris Interactive провела традиційне опитування, аби з'ясувати, яких акторів Голлівуду американці люблять найбільше. Результати виявилися дещо несподіваними: своїм улюбленим актором громадяни США назвали Дензела Вашингтона. І це при тому, що минулого року він не потрапив навіть до чільної десятки!

— Тату, а що таке зима?
— Подивися в морозильнику.

На залізничних вокзалах усієї Швейцарії аж рябить від поліцейських кашкетів, металодетекторів та серйозних службових собак. Вишколені правоохоронці, щонайменше п'ять тисяч, уже третій день педантично перевіряють документи в усіх, хто має намір сісти в потяг, який рухається в бік Альп. Кожного пасажира, який марить про засніжені вершини, вони причисляють до буйного племені антиглобалістів.

На каналі «Інтер» — бунт. Це не шоу, це «реаліті». У четвер увечері близько ста співробітників каналу не розійшлися по домiвках, а залишилися на своїх робочих місцях. Такою була реакція колективу на рішення нового керівництва каналу урізати працівникам зарплату, не повідомивши самих телевізійників, повідомляє журнал «Телекритика».

1982 року в США вийшла книжка: Олекса Тихий. «Роздуми». У січні 1983 якийсь Вадим Зуєв у статті «Гримасы лицемерия» (журнал «Донбас») цинічно писав: «И только когда логическое развитие антинародной закваски и Копелева, и Тихого привели их — через выезд в Израиль — на задворки Западной Европы, когда, следуя жестоким законам предательства, подписались они под сионистским воззванием в защиту польской контрреволюции, всем стало ясно, какие лютые враги нас окружали». У цей час «на задвірках Східної Європи» від виразки дванадцятипалої кишки, атеросклерозу, анемії, гепатиту й інших тяжких хвороб, можливо, й раку, політв'язень Тихий швидко втрачав вагу (при зрості 178 см наприкінці 1981-го він важив 41 кг). Тричі його возили до тюремної лікарні ВС-389/35, двічі оперували— востаннє на початку 1984-го. На останнє сорокахвилинне побачення з сином Володимиром 19.04.1984 Тихого ввели попід руки, у нього навіть облазили нігті, він не міг сидіти — одні маслаки — але посміхався, був милостивим, згадував Нагірну проповідь Христа. Цей, за висловом Євгена Сверстюка, Дон Кіхот ХХ століття з обличчям європейського президента пішов на смерть так, як його предки йшли на палю.

Топонімічні пристрасті, що розгорілися у Харкові після смерті Євгена Кушнарьова, набирають шалених обертів. Окрім нової станції метро та центральної вулиці, розчулена громадськість пропонує присвоїти ім'я покійного депутата одному з Будинків культури, Краснокутській гімназії та мосту через яр на Салтівському житловому масиві. Причому, за словами голови обласної ради Василя Салигіна, озвучений список — лише невелика дещиця усіх ініціатив, із якими харків'яни звертаються цими днями до органів місцевої влади.

Уже сьогодні дві офіційні газети — парламентський «Голос України» і кабмінівський «Урядовий кур'єр» — можуть вийти із передруком закону про Кабінет Міністрів. Принаймні саме такий сценарій учора малювали не останні діячі з «антикризової» коаліції — Голова Верховної Ради Олександр Мороз, якому належить опублікувати документ у випадку відсутності підпису Президента, і міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов.