Донедавна про аудіокниги, які з'явилися у всьому світі з появою МР3-файлів, в Україні чули одиниці. Ми сприймали художні твори в традиційний спосіб — читаючи у книжках, або ж переживали їх разом із героями кінофільмів, в основу сюжету яких лягли романи та повісті. Аудіокнига — це середнє арифметичне між кіно та книжками, тобто записані на електронні носії літературні твори у виконанні професійних акторів. Звичайно, аудіосприйняття літератури не замінить класичного читання з улюбленим пледом та чашкою какао. Втім література в такому форматі вже давно завоювала своїх прихильників серед активних людей, які багато часу проводять у машині, і яких не влаштовують пропозиції радіостанцій. Такі книги можуть слухати діти, поки мама займається домашніми клопотами, студенти, які пропустили важливу лекцію, чи ті, хто зібрався машиною на відпочинок. На один компакт, залежно від ритму читальника, може вміститися близько 14—15 годин запису. Начитаний твір поділено на невеликі файли, щоб зручніше було прослухати якусь улюблену чи не почуту частину ще раз.
Одним iз перших випуском аудіокниг в Україні почав займатися Юрій Крилівець, директор видавництва «Книга вголос». Тут озвучують переважно класиків української літератури: Лесю Українку, Миколу Гоголя, Марка Вовчка, Івана Нечуя-Левицького, Ольгу Кобилянську, до 150-річчя Франка в аудіоформаті вийшов його тритомник. У каталозі записаних книг є і Ярослав Гашек («Пригоди бравого вояка Швейка»), Льюїс Керол («Аліса в Країні чудес»), Редьярд Кіплінг («Мауглі») та інші. «УМ» зустрілася з Юрієм Крилівцем та розпитала про процес впровадження аудіокниг в українські реалії. >>