Почесний гість гірше татарина?

      Національний академічний ансамбль танцю імені Вірського, театр хореографії «Сузір'я Аніко», Наталя Бучинська, ансамбль «Славія», фольклорний ансамбль «Барви Карпат» (Дрогобич), квартет «Гетьман», Інеса Братущик і Орест Хома, Олег Кульчицький, група «Екс-президенти», Анна Сингаївська, Любомир Чермак, дует «Валері» — ці українські виконавці і колективи у понеділок вирушили до Польщі, аби підтримати участь держави Україна у 52-му Варшавському міжнародному книжковому ярмарку! Створити культурне обрамлення, так би мовити.  Також у Варшаву вилетіли 18 чоловік офіційної делегації і 30 чоловік робочої групи, всього ж українська делегація мала налічувати 120 осіб. От тільки чи ввійшли туди вітчизняні письменники числом 30 — власне, як не крути, головні персони української книжкової презентації, невідомо, адже вони добиралися в Польщу за свій рахунок чи за рахунок своїх видавців, і жили так само. Як подумати, то хіба ж вистачить п'яти мільйонів (!!!!!) державних коштів і на танцюристів, і на чиновників, і на їхніх секретарок,  і на урочистий прийом, і на сувеніри, і на представлення національної кухні, ще й на письменників. У бюджеті оргкомітету не вистачило грошей навіть на поїздку голови Асоціації української преси Олександра Афоніна, до речі, члена оргкомітету з підготовки участі України у Варшавському ярмарку. «Українська Асоціація видавців не має таких грошей, а я як експерт  і член оргкомітету не заслужив честі бути в офіційній делегації», — сказав «УМ» Олександр Афонін і розповів, що в 2004—2005 роках Асоціація оплатила «ознайомчі» поїздки на Франкфуртський книжковий ярмарок тодішнього голови Держкомтелерадіо Івана Чижа. У кулуарах кажуть, що держчиновники, близькі до Партії регіонів, сказали Олександру Афоніну: «Ви часто бігаєте в Адміністрацію Президента, граєте в якісь свої ігри, ну то й займайтеся ними далі».

      Маразм маразмом, а за такі гроші, які виділив Кабмін із держбюджету на участь у Варшавському книжковому ярмарку, можна було підготувати перфектну презентацію. Як впорався із завданням шеф Держкомтелерадіо Едуард Прутнік, ще почуємо, але попередні розповіді свідчать про суттєві загрози тріумфу української книжки у Варшаві.  Спочатку Держкомтелерадіо — відповідальний за цей проект — збирався розвернути український стенд на площі 1000 квадратних метрів, остання цифра, яку вдалося почути мені, була 680 м кв. Теж сміливо, враховуючи, що Німеччина — одна з найпотужніших видавничих держав у Європі — обійшлася 300 метрами. Івану Малковичу, директору успішного дитячого видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», про участь його видавництва у Варшавському ярмарку повідомили пізно ввечері у п'ятницю — за 6 днів до відкриття заходу. Залишок днів і ночей він ламав голову над тим, що розмістити на 16 метрах площі, люб'язно виділених державою. В авральному темпі Іван Антонович виготовив два величезні дизайнерські плакати, підготував енну кількість книжок — зокрема у Польщі вперше презентуватимуть книгу  «Джура козака Швайки», до того ж там видавали «абабагаламагівські» «Снігову королеву» та «Летючих рибок» польською мовою. У понеділок ввечері Іван  Малкович на 90% був упевнений, що у Варшаву не поїде — багато видавничих справ у Києві. «А права полякам хіба продавати не хочете?» — запитала у видавця. — «Ні. Мені б хотілося самому видавати там книжки. Можна написати «мріялось би...». Втім за стенд «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Ги» можна бути спокійним, із гіперперфекціонізмом Івана Малковича... А от стенд України, є підозри, не відрізнятиметься креативом. .....

      Інформація, пов'язана з підготовкою України до Вар-шавського книжкового яр-марку виявилася більш засекреченою, ніж військові таємниці. «Я не маю стовідсоткового уявлення, як відбувалася  підготовка, — це слова члена оргкомітету Олександра Афоніна (до речі, він — єдиний представник від видавців в оргкомiтетi, усі  решта — чиновники різних міністерств і відомств, які доволі туманно уявляють книжкові ярмарки такого класу і їх специфіку). —  Я був на двох засіданнях оргкомітету, і спроби з'ясувати, що буде, не увінчалися успіхом. Органи державної влади зазвичай не дуже люб'язно ставляться, коли керівники громадських структур намагаються отримати будь-яку інформацію. За бажання, Україна могла б виступити дуже непогано, але строк був короткий. Часу було обмаль, усе робилося з коліс — бігом, бігом, бігом. Робилося максимум iз того, що мало бути зроблене, щоб виставка не провалилася. Питання в іншому: чому все відбувається у свинячий голос. У нормальному суспільстві все робиться заздалегідь». Це хороше питання, адже про нашу участь у варшавському книжковому ярмарку було відомо рік тому.

      З учорашньої  статті в «Урядовому кур'єрі» Дмитра Табачника, який є головою офіційної делегації у Варшаві, вдалося з'ясувати, що на ярмарку буде представлено близько 2000 тисяч українських книжок, у розмовах із посвяченими називалася цифра — 200 видавництв. Із офіційної програми нашої участі, написаної кондовою совковою мовою канцеляризмів «назад у майбутнє», дізнаємося, що на ярмарку презентуватимуть свої книги Галина Тарасюк, Андрій Курков, Марія Матіос, Лада Лузіна, Юрко Покальчук, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Софія Андрухович, Тарас Прохасько, Ірен Роздобудько та інші письменники. Андрій Курков їде на запрошення свого польського видавництва і презентує щойновиданий польською роман «Остання любов президента», у нього щільний графік — 10—15 зустрічей та інтерв'ю на день — за своєю програмою. В офіційній програмі його «пункт» звучить так «Майстер українського детектива». Зустріч із журналістом, письменником, сценаристом, автором тво-рів, перекладених англій-ською, німецькою, фран-цузькою, іспанською, голландською, турецькою, польською та іншими мовами, одним із найпопулярніших у Європі та країнах СНД Андрієм Курковим».

      Марія Матіос презентуватиме видану минулого року в Польщі книжку «Нація», їде і живе у Варшаві за свій рахунок. Видавництво Анджея Стасюка «Чарне» своїх авторів — Жадана, Андруховича, Прохаська — презентує теж за власною програмою.

      Участь у ролі почесного гостя у найпрестижнішому  у Східній Європі книжковому  форумі — це виняткова можливість презентувати не тільки українську літературу і культуру, але й українську цивілізацію, модерну українську ноосферу, продемонструвати національний позитивізм. Для нас — це фактично перший бал Попелюшки, якщо хочете, Наташі Ростової  у великому світі, якщо не рахувати статусу почесного гостя на цьогорічному білоруському книжковому ярмарку — він поки нічого оригінального чи впливового собою не являє. Плюс величезні гроші — професіонали могли б зробити резонансний проект, але їх до кошика з мільйоном доларів не підпустили. А значить, учасники Варшавського ярмарку з 31 країни світу  і  поляки попробують української горілки, побачать танці ансамблю Вірського, подивляться на українську світлицю(!) — так буде оформлений експозиційний зал України, ну і послухають  вузький прошарок україномовної інтелігенції. Прорив? Чи провал? Дочекаємось повернення видавців із Варшави. І звіту за витрачені кошти платників податків. По пунктах.