Час здорового глузду

Учора надвечір Верховна Рада таки скасувала своє рішення від 20 вересня, яким постійно встановила на території країни «літній» час. Проте дійти згоди в цьому питанні парламентарiям удалося не одразу. Зранку за відповідну постанову проголосувало лише 216 депутатів iз 226 необхідних. До речі, автором цього документа є Голова ВР Володимир Литвин, який ще недавно був прихильником припинення практики переведення стрілок. Проте, розібравшись, яких дров наламали депутати тим рішенням, та «зважаючи на зауваження науковців, експертів», змінив свою думку. >>

Кати в погонах

У Києві правоохоронці, щоб отримати потрібні свідчення, катували затриманого чоловіка гарячою праскою. Про це заявив прокурор Києва Анатолій Мельник. У результаті допиту затриманий киянин отримав опіки першого та другого ступенів. Наразі, як передає УНІАН, за фактом перевищення службових повноважень порушено справу, яку розслідує прокуратура Святошинського району Києва. >>

«Завжди живий» і навіть радіоактивний

Скандали довкола радіоактивного випромінювання, що струмує з пам’ятника «вождю світового пролетаріату» Володимиру Леніну, який розташувався у самісінькому центрі Нікополя, поруч iз будинком міської ради, то розгоряються, то затухають уже років двадцять. Але скульптура продовжує стояти. >>

Заручники пiтьми

Аварія сталася в ніч iз 17 на 18 жовтня на шахті імені Дзержинського Державного підприємства «Дзержинськ­вугілля». У результаті зникнення напруги у вугільних лавах були знеструмлені всі необхідні для безаварійної роботи та життєдіяльності агрегати, зокрема зупинився вентилятор головного провітрювання. На аварійній ділянці в цей час перебувало 146 шахтарів. «Підняти їх немає можливості, адже клітку, якою гірники піднімаються на–гора, також знеструмлено», — так учора пополудні прокоментував для «УМ» ситуацію головний технічний інспектор праці Укрвуглепрофспілки при Дзержинському теркомі Віктор Челюбеєв. Він зазначив, що наразі гірникам нічого не загрожує: їх оперативно вивели у безпечне місце — на свіжий струмінь біля стовбура шахти, де повiтря вистачає для всiх. >>

Ногами — за не той «язик»

Блогер Всеволод Нєпогодін у вузьких колах Одеси відомий нападками на відомих одеситів, українофобством та расовою нетерпимістю. Серед людей, яких він публічно висміяв чи образив на своїх сторінках у соцмережах, була і Віра Грузова, позаштатний автор одеських ЗМІ та активістка молодіжної громадської організації «Демократичний Альянс», організатор масштабних патріотичних заходів, як–то «Вишиванковий фестиваль», що проходить у місті до Дня незалежності України. Публічні образи блогер підкріпив непублічними погрозами: якось у листі пообіцяв її побити. Слова підтвердив ділом. >>

Кулю в голову

Із проникаючим вогнепальним пораненням голови до відділення нейрохірургії лікарні швидкої допомоги було доправлено 26–річного журналіста газети «Наше місто — Миколаїв» Олександра Влащенка. Встановлено, що в журналіста стріляли з пневматичної зброї. За словами медиків, куля ввійшла через лоб і застрягла у м’яких тканинах мозку. Як розповів «УМ» лікар потерпілого Юрій Картошкін, щоб витягти кулю, потрібна дорога і дуже травматична операція. Поки що Олександра підтримують медикаментами та вітамінами. >>

Ну викапаний Тарас Григорович!

Сьогодні о 12–й годині буде дано старт конкурсові двійників Тараса Шевченка. Проводить його виставкова компанія «Медвін». Усі охочі зможуть побачити перших, уже обраних спеціальним журі претендентів на звання визнаного двійника Кобзаря. Також це стане початком пошуку інших людей, схожих на поета. Вік учасників може бути різним, каже «УМ» одна з організаторів цього заходу Анна Богородіченко, адже «збереглося достатньо зображень Шевченка у різному віці, щоб ми могли порівняти їх із зовнішністю претендентів». Одним із членів журі, які вибиратимуть найбільш подібного до Тараса Григоровича двійника, буде заслужений актор України Тарас Денисенко. Він знімався у ролі нашого національного генія в серіалі «Тарас Шевченко. Заповіт», а також у кінострічці «Поет та княжна». >>

Одруження по–європейськи, розлучення по–російськи

Криза об’єднує. Наші співвітчизники стали більше одружуватися і менше розлучатися. Так, за даними Державної реєстраційної служби, за дев’ять місяців цього року на весільний рушничок стали 189818 пар, а за весь минулий рік — лише на півтори тисячі більше. За цей же період 2011 року розірвали шлюб 39089 пар, що не становить і половини розлучень, зареєстрованих упродовж усього минулого року (88337). Найбільше весіль українці грали в третьому кварталі року, тобто в розпал літа. А ще статисти помітили, що на Західній Україні подружжя рідше розривають шлюб, ніж у решті регіонів. >>

Москаль, на Ющенка зуби не скаль!

Президент України (2005—2010 рр.) Віктор Ющенко звернувся до Київського райсуду міста Сімферополя (Автономна республіка Крим) із позовною заявою про захист честі, гідності та відшкодування завданої моральної шкоди. Наразі суд ще не визначився щодо відкриття провадження у справі. Відповідачем має бути народний депутат Геннадій Москаль, який зареєстрований саме у Сімферополі. Ціна позову — одна гривня. >>

Прокурор навчить?

Печерський райсуд столиці віднедавна заслуховує свідків у справі Юрія Луценка щодня (чергове засідання відбудеться сьогодні), через що адвокати екс–глави МВС навіть заявили про неприпустимість розгляду цієї справи у такому виснажливому режимі. Мовляв, неможливо ні підготуватися до засідання, ні свідків нормально викликати. Тим більше що свідки скаржаться Феміді на те, що їх запрошують до суду без повісток. Ще й у порушення законодавства їх викликають на засідання... співробітники Департаменту внутрішньої безпеки МВС, а не працівники канцелярії суду! >>

Нелегалів поменшало

У Державній прикордонній службі України відмічають сталу тенденцію до зменшення потоків незаконних мігрантів в останні роки. Як повідомили «УМ» у прес–службі Держприкордонслужби, починаючи з 2008 року кількість нелегалів, що намагалися потрапити до нашої держави, зменшилася аж у 2,5 раза. За дев’ять місяців цього року «зелені кашкети» затримали 6,2 тисячі незаконних мігрантів, тоді як за аналогічний період минулого року — 15,7 тисячi осіб. >>

Менеджер світу українського походження

Свої мемуари один із найвідоміших та найвпливовіших економістів світу, українець Богдан Гаврилишин подарував собі на 85–й день народження. 19 жовтня його книгу «Залишаюсь українцем» презентують у Києві. Вона вийшла рідкісним як на сьогодні в Україні тиражем 5 тисяч примірників. Уже є думки, що ці спогади опубліковані з запізненням. Хоча після прочитання напевне буде інший, кардинально протилежний висновок: саме тепер, коли наша країна у статусі незалежної держави розміняла третій десяток, така книга може виявитися вкрай необхідною. Адже за час, що минув від 1991 року, розбудовою держави в нас займалися та дотепер займаються здебільшого хто завгодно, окрім фахових економістів. Тобто — усі, окрім грамотних менеджерів, котрі не кричать: «Я знаю, що і як слід робити!», а справді знають. >>

«Яструби» в ЄС не летять

Запланований на завтра візит Президента Віктора Януковича до Брюсселя, де він мав зустрітися з президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу та президентом Ради ЄС Германом ван Ромпеєм, не відбудеться. Панове Баррозу і ван Ромпей перенесли зустріч із Януковичем «на пізнішу дату, коли умови будуть більш сприятливими для прогресу у двосторонніх відносинах», про що обидва повідомили у своїх «Твіттерах». >>

Не Юля, не газ, а любов

Учорашній день став ще одним показовим рубіконом геостратегічного вибору Президента України Віктора Януковича.

Отримавши офіційну відмову від керівників Євросоюзу, які заявили, що не можуть прийняти українського лідера в Брюсселі 20 жовтня, Янукович зустрівся в Донецьку з президентом Росії Дмитром Медведєвим і зробив кілька знакових заяв. «Ми завжди зустрічатимемося як партнери з Європейським Союзом, із представниками Єврокомісії тоді, коли в цьому буде необхідність... У нас є відповідні плани, і ми хочемо почути Європейський Союз», — сказав В. Я. >>

Америка–захисниця

Своє 45–річчя колишній майор Держохорони Микола Мельниченко вчора відзначав у США. Як і 2000 року, Микола змушений тікати від слідства і Президента.

Нагадаємо, в четвер Генеральний прокурор Віктор Пшонка повідомив про те, що екс–майор оголошений у розшук ще з 23 вересня. Розслідуванням справи Мельниченка займається СБУ. Призвідника «касетного скандалу» 2000 року, який робив диктофонні записи в кабінеті Президента Кучми, обвинувачують у розголошенні державної таємниці, перевищенні службових повноважень та використанні підроблених документів. >>

Лиха доля бараболі

Виняткове значення картоплі для нашого продовольчого кошика ще раз засвідчила оприлюднена нещодавно експертами Укркоопспілки трійка найпопулярніших в державі продуктів, куди увійшли якраз картопля, м’ясо та фрукти. За статистикою, Україна посідає п’яте місце у світі за її вирощуванням і четверте — за споживанням на душу населення, яке становить щорічно по 133 кілограми на шлунок пересічного українця — при нормі 123. Варто навести і ще кілька промовистих цифр, що прозвучали під час другої міжнародної конференції «Комерційне плодоовочівництво в Україні–2011». Виробництво бараболі (в західних областях картоплю називають переважно так) у нашій країні стабільне протягом кількох останніх років і коливається у межах 18—20 мільйонів тонн, при цьому втрати при збиранні і зберіганні сягають 15—20 процентів. У структурі споживання на харч населенню іде близько 33 відсотків, 20 — на корм для сільськогосподарської живності, 27 — на насіння, і лише один — на переробку.

При цьому лише 13 процентів найпопулярнішої у нас городини, за твердженням агроекспертів, проходить через цивілізований ринок. А щодо експорту, то, приміром, минулоріч він становив всього 7 тисяч тонн, оскільки українська картопля на світових ринках залишається неконкурентоспроможною. >>

«Пузаті» страви

Нині — найгарбузовіший місяць року. Адже саме в середині осені зібрано урожай і на базарах та в крамницях з’являються ці гарні і пузаті жовтогарячі кулі. Здавна в Україні восени гарбузом нагороджували нещасливого претендента на руку і серце, якому дали відкоша. Ще — наприкінці жовтня Геловін, свято завезене, але вже вельми популярне, і головний його символ — саме гарбуз. >>

Померти від отрути фугу — гідна смерть

Винятково з натуральних продуктів, низькокалорійна, багата на білки та залізо, майже не містить холестерину та жирів, естетична — усе це про японську кухню, яку італієць–сходознавець Фоско Маріанні, котрий довго жив у Японії, охарактеризував так: «це залучення до природи (корінь є корінь, листок є листок, риба є риба), а кількість відміряна так, щоб уникнути перенасичення і можливого відчуття відрази». Сучасна українська письменниця Міла Іванцова підготувала книжку «Японська кухня очима європейця», що грунтується на розповідях наших співвітчизників, які проживають в Японії, і на маловідомих фактах з інших джерел. І хоч книжка ще чекає на свого видавця, ми маємо можливість ознайомитися вже зараз із деякими цікавинками про культуру харчування у Країні Східного Сонця. >>

Привід критики

Минуло сорок днів, як відійшла Ніла Зборовська. Доктор філології, про останню книжку якої («Код української літератури» — К.: Академвидав, 2006) писали — небувалий факт! — чи не всі глянсові журнали. Ще б пак, адже йшлося про те, що «література і сексуальність взаємопов’язані». А до всього, авторка залучила до свого критичного інструментарію метод із геть провокативною назвою — шизоаналіз. >>

Доля у знаках

У Фонді розвитку культури, що на Липках, відкрилася виставка вишитих сорочок гуртка «Знаки». Незмінним керівником і другою мамою вишивальниць понад 20 років є Тетяна Островська. Їі сорочки впізнають здалеку. Це завжди делікатна робота, якісний льон, шовкові нитки, грамотно підібрані узори. Сьогодні на виставці представлено 41 сорочку, 5 рушників, над якими працювали 21 вишивальниця і вишивальник. Сорочки на вішаках «оживляють» постаті з картин художниці Олександри Гордієць. З нею Тетяна Островська знайома здавна. Ще з 6–го класу Саша бігала до неї на гурток, виростала зі знаками, з розповідями про українське мистецтво. «Люблю Сашу за те, що вона іде від знака. А знак диктує поведінку людини, — каже пані Тетяна. — Погодьтеся, наші дії залежать від знака. Якщо стоїть перехід і горить червоне світло, ви не перейдете. Тому на сорочках ми вишиваємо наші українські знаки, які пройшли тисячоліття і відклалися у підсвідомості». >>

Краса і звуки Ренесансу

Цьогоріч  фестиваль присвячується одному–єдиному манускриптові, що зберігається у Львові, — «Львівській лютневій табулятурі». Це одна з найбільших і найцікавіших збірок такого типу в світі. Вона була написана на межі XVI—XVII століть у Кракові. Саме на цей час припадає розквіт музичного інструмента — лютні. >>

Молитвою і каяттям...

Напередодні Покрови у невеличкому селі Гончий Брід, що на Ковельщині, встановлено пам’ятник українцям, які загинули під час польсько–українського конфлікту у 1943—1944 роках. На Волині це друге за рахунком поховання, на монументі якого хоч і не вказано, від чиїх рук загинули мешканці цього поліського села, але й без написів все зрозуміло... >>

Зачаклувала, відьма!

Зірка телесеріалів «Беверлі Хіллз 90210» та «Всі жінки — відьми» (або, в оригіналі, «Зачакловані») Шеннон Догерті втретє вирішила спробувати звити сімейне гніздечко. Минулої суботи актриса вийшла заміж за 37–рiчного фотографа й оператора з українським корінням Курта Ізварієнка. Раніше 40–річна зірка зізнавалася, що, попри дві невдалі спроби, готова знову стати на весільний рушник: «Я хочу дітей. І я вірю у шлюб, бо мої батьки прожили разом 43 роки. Тож у мене є найкращий у світі приклад того, яким має бути подружнє життя. Шлюб для мене — це колосальна відданість, і я більше не поставлюся до цього несерйозно. Цей урок я засвоїла». >>

За козла відповісте! Якщо знайдемо

За тиждень до федеральних виборів у Швейцарії поліція розшукує цапа Цоттеля — талісмана Швейцарської національної партії (SVP). Є підозра, що тварину поцупили політичні супротивники SVP — ліві, аби насолити націоналістам перед виборами, позбавити їх «фарту» абощо. >>

ПРИКОЛИ

Дві блондинки розгадують кросворд:

— Йосип Віссаріонович, шість букв.

— Шість букв? Кобзон!

— Остання «н»... Підходить. >>

Ракетка мала, але забронзовіла

Починаючи з 2009 року, українські майстри малої ракетки регулярно привозять нагороди з європейських першостей. Три роки тому у Штутгарті Маргарита Песоцька вперше в історії незалежної України зійшла на п’єдестал, здобувши срібну медаль чемпіонату Європи. У 2010–му вистрелили чоловіки: натуралізований китаєць Коу Лей та Євген Прищепа виграли «бронзу» в парному турнірі ЧЄ. А минулого тижня «на Європі» знову нагадала про себе Рита Песоцька. Вихованка своєї мами, Маргарити Анатоліївни, виборола бронзову відзнаку єврочемпіонату, який приймали польські міста Гданськ і Сопот. >>

У селi їх називали Васильками...

Що не кажiть, а старість — не радість. Я вже сама бабуся, живу радощами онука. Але досi в моїй уяві, як живий, постає образ мого дорогого дідуся по маминій лінії, вже давно покійного Архипа Васильовича Куця з села Конели Жашківського району тодi ще Київської областi. Він був мені найцінніший друг. Досi звучать у мені його пісні, оповідки, казки. Він навчив мене читати і писати. Я закінчила в нього школу — 10 класів — і поїхала навчатися в Харківський університет. Але це було потім, згодом. А спочатку була війна, 43–й рік.

...Мені виповнилось сiм рочків і я хотіла йти до школи. Але в нашому селі тоді панували німці, вони відкрили школу для сільських дітей. Школа складалася з двох кімнат. В одній навчалися старші діти, а в другій — молодші. В кожній кімнаті висіло по одному плакату. На першому був зображений дуже товстий, iз вивернутими губами, чолов’яга, одягнений у якесь дрантя. За плечима в нього був великий мішок. Унизу був підпис: «Очі салом заростають — не людина — торбохват!» На другому плакаті був зображений цей же чоловік, але вже повішений. Внизу підпис: «Ми повісим торбохвата, як свиню, на цей гачок!» Це була німецька критика тих бідних людей із Києва, які ходили по селах і міняли всякий домашній скарб на якийсь харч. Оце і всі навчальні посібники на всю школу.

Мама повела мого старшого братика до першого класу, подивилася на цю школу, на навчальні посібники, побачила вчителя і мене в цю школу не віддала, а відвела за 25 кiлометрiв, у село Конела, до мого дорогого дідуся Архипа Васильовича. Вiн навчив мене не тільки читати і писати, а ще й співати пісень, розказав безліч бувальщин про способи виживання в країні, яка називається Україною: як урятуватися від голоду і холоду, розбою та грабежу, хвороби і смерті. Звичайно, це дуже важко, але елементарні речі потрібно знати і вміти логічно швидко мислити. Мій дідусь випробував це на собi: він вчасно зiстрибнув із воза у береговий очерет річки Тікич, утік, і його не догнали, не знищили. Не встигли... >>

Один за всіх і 1027 за одного

«Я хочу вірити в те, що ця угода допоможе встановленню миру між Ізраїлем та Палестиною. І я буду щасливий, коли всі ув’язнені будуть на волі й повернуться в лоно сім’ї» — так прокоментував єгипетському телебаченню своє звільнення 25–річний сержант армії Ізраїлю Гілад Шаліт, який учора став головним ньюзмейкером світу. Після п’яти років перебування в палестинському полоні вояк повернувся додому. Батьківщині, яка впродовж усього цього часу наполегливо намагалася визволити свого сина, його повернення обійшлося в 1027 «голів» — саме стількох палестинців загалом буде звільнено з ізраїльських тюрем в обмін на одного сержанта. Серед звільнених є й українка. >>

Лебедина вірність терористу

Серед перших 477 палестинських в’язнів, яких Ізраїль випустив зі своїх тюрем в обмін на капрала Гілада Шаліта, було 27 жінок — усі представниці прекрасної статі, звільнення яких передбачено цією угодою. Проте найбільше уваги як місцевої, так і світової преси прикуто до однієї з них — колишньої вінничанки Ірини Поліщук. Як повiдомив речник МЗС України Олександр Дiкусаров, нинi Ірина — громадянка Палестини. Єврейські ЗМІ, посилаючись на дані ізраїльського слідства, називають її «українською повією», що досі служить своєму «палестинському сутенеру», за якого вийшла заміж. Натомість палестинська та дружня арабська преса вихваляє «лебедину вірність» Ірини — «безневинної жертви, яка довгі роки страждала в ізраїльських в’язницях», «частини другої інтифади» тощо. >>

Курортний «роман» із пацею

Минулих вихідних на головному стадіоні Миргорода вирував перший дводенний фестиваль, присвячений «однойменній» свині. Наша газета вже повідомляла про відмову його організаторів від «найкривавішої» частини програми — привселюдного конкурсу коліїв кабанчиків, — спричинену протестами вітчизняних захисників тварин. Власне, напередодні дійства батьки фесту наголошували на зовсім не «заупокійній» для п’ятачків ідеї привернути увагу до цієї першої української породи свиней, яку останнім часом незаслужено забувають наші товаровиробники. >>