Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Григорій Гаркуша.
У Колонній залі Національної філармонії відбувся ювілейний вечір з нагоди 70–річчя від дня народження і 45–річчя творчої діяльності народного артиста України Григорія Гаркуші.
«З маленьких стежин починається велика дорога», — відзначила ведуча концерту, народна артистка України Тамара Стратієнко. — Григорій Гаркуша народився на Дніпропетровщині. Батько його був ковалем, сам Григорій оволодів професією слюсаря. Та музика, поезія і пісня полонили його з дитинства. Він навчився грати на баяні, одночасно брав уроки вокалу. До слова, саме Гаркуша був першим випускником Дніпропетровського музичного училища, який вступив на вокальний факультет Московської консерваторії».
Нині в репертуарі артиста, професора Національної музичної академії України Григорія Гаркуші — понад 700 пісень. Різних жанрів. Він своєрідно інтерпретує камерні твори і народні пісні, виконує твори сучасних композиторів i класикiв — Генделя, Шуберта, Россіні, Верді. На ювілейному концерті слухачі мали нагоду переконатися у його творчій багатовекторності. Ось поринаєш у неповторний світ романсу («Не лукавь», «Живет моя отрада»)... Усміхаєшся, коли артист виконує жартівливі «Ой, кум до куми», «Підкручу я чорні вуса»... Настроюєшся на ліричний лад, коли чуєш «Сніг на зеленому листі», «Осіннє золото»...
Сам ювіляр тримався скромно, був небагатослівним. Загравання з публікою — це не його прийомчики. Головне— відчуваєш, що пісні у його виконанні — це щира розмова з кожним. А ще глядачів чекав сюрприз — артист вийшов на сцену з ложками і виконав на них соло. Потім iще й на гармошці зіграв.
Наостанок Григорій Гаркуша поділився сокровенним: «Головне у мене — онучка Танечка, якій пішов перший місяць». І додав: «Дякую, що ви прийшли мене привітати. Думаю, Бог дасть сили і голосу, щоб iще попрацювати».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>