З Америки — в сільраду

З Америкою його багато що пов’язувало, хоча навряд чи став би він стовідсотковим янкі, навіть якщо б там народився. Передумов для появи на світ у Сполучених Штатах було більш ніж достатньо. Та століття тому вагоме слово сказав його дід Василь, який не хотів за рахунок своїх нащадків примножувати північноамериканське суспільство. Він мріяв заробити на тамтешніх шахтах тугеньку пачку доларів, купити вдома чимале поле — вершина сподівань незаможних галицьких селян — і безбідно зажити у своєму рідному Черче. Це село розташоване за 5 кілометрів від древнього міста Рогатин. Проте дідові плани ледь не полетіли шкереберть. Не встиг він до пуття роззирнутися в чужій стороні, як молода дружина в 1908–му привела на світ первістка — доньку Євдокію. І на цьому, як з’ясувалося, не зупинилася. Невдовзі в неї знову почав округлюватися живіт. Тоді дід шпарко зібрав нехитрий подорожній скарб і зі своєю Параскою подався на історичну батьківщину. Отже, Катерина, мама Василя Задорецького, народилася вже в Україні. Йшов 1912–й рік. >>

Повстаньте, гнані і голодні!..

Учора Федерація профспілок України відзначила Міжнародний день боротьби з бідністю, скликавши масову акцію протесту в центрі Києва. Близько десяти тисяч її учасників — таку кількість нарахували самі організатори — пройшли від майдану Незалежності до будівлі Кабінету Міністрів України. >>

В убогості — жіноче обличчя

Якщо в сім’ї на кожну людину припадає менш ніж 1025 грн. на місяць, то вона вважається бідною. А таких сімей, як розповіла старший програмний менеджер Програми розвитку ООН в Україні Катерина Рибальченко, в нашій країні у 2010 році нарахували 24,1 відсотка. Саме з цієї, сумнівної як на погляд просто обивателя, а не науковця, відмітки — 1025 грн. — вираховують соціологи українських бідняків. Тому соціологи й можуть констатувати, що в Україні... скоротилася кількість бідних людей. Порівняно з 2008 роком — на 2,3 відсотка. Такі премудрості офіційної статистики. >>

Хотіли Уолл-стріт, а захопили увесь світ

За те, щоб покласти на рахунок свої ж, зароблені потом і кров’ю, гроші, банк вимагає комісію. Зняти з банкомата — знову комісія. Переказати на рахунок хворої матері чи дитині, що навчається в іншому місці, — плати. Отримав кредит? Будь готовий до того, що, можливо, все подальше життя доведеться гарувати лише для того, щоб бути в змозі погашувати відсотки. А жити ж коли?! >>

«Одного лише взуття ми викопали три КамАЗи»

Сергій Воронов, який очолює Департамент підводної спадщини Інституту археології НАН України, відомий в Україні передусім своїми «водними» проектами. Це він був ініціатором переходів на копії давньоруської лодії «із варяг у греки» та Великим шовковим шляхом, здійснених командою однодумців років із десять тому. В останні ж роки пан Сергій займався пошуком об’єктів підводної спадщини в Чорному морі, зокрема легендарного британського фрегата «Чорний принц», що начебто пішов під воду з величезними скарбами, та санітарного судна «Армєнія», на якому в роки Другої світової потонуло близько 7 тисяч пасажирів і членів команди. Але цьогоріч Сергій Воронов перекваліфікувався на «сухопутного» археолога й узяв участь в українсько–польській експедиції, що працювала на розкопках у Биківні. >>

В очікуванні доброго самаритянина

Мати «віддала» свою нирку хворому сину у прямому ефірі руками московського хірурга Едуарда Галямова, який уперше в українській практиці забрав донорський орган, використовуючи ендоскопічну техніку. Тобто, залишивши на тілі жінки мінімальні порізи скальпеля. Подібні операції в США та ЄС проводять уже більше десяти років, але в нас це стало можливим лише кілька днів тому завдяки відкриттю в Харківському обласному центрі урології та нефрології ендоскопічної операційної. Причому багаторічне відставання від світу за швидкiстю впровадження нових технологій, за словами спеціалістів, — зовсiм не єдина проблема вітчизняної трансплантології. >>

Усі ми трішки Сари Джессіки Паркер

Зірка Голлівуду Сара Джессіка Паркер — класична жертва синдрому однієї ролі. «Секс у великому місті» в її кар’єрі став трампліном в успішне професійне майбутнє, протягом якого актрисі довелося у кожному наступному фільмі доводити, що Керрі Бредшоу з культового серіалу — це не єдиний і не останній яскравий образ в її активі, і що Сара Джессіка Паркер у житті й на екрані — це дві дуже різні жінки. І ось нарешті струнка шатенка дочекалася ролі, яка максимально перегукується з її особистою реальністю. >>

Бузок, що нагадав Ель Греко

Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків відкрив першу посмертну виставку полотен Давида Шостака, заслуженого художника України, представника київської школи другої половини ХХ — початку ХХІ ст. Експозиція «обіймає» останні 15 років творчості живописця. Решту картин, що зберігаються у колекціях багатьох українських музеїв, демонструє слайд–фільм. «Цей проект — виняток із наших виставкових традицій, адже зазвичай ми віддаємо почесне право представляти вітчизняних художників колегам з інших музеїв. Проте волею долі сталося так, що наш музей і Давид Шостак взаємопов’язані. Експозиція — це висловлення захоплення й шани його творчості», — зазначає науковий співробітник музею Ганна Рудик. >>

Дитяча дорослість

У книгарні «Є» відбулася презентація нового дитячого історичного роману Володимира Рутківського «Сині Води», спільного проекту видавництв «Темпора» й «Прудкий Равлик». Трилогія про джур подарувала авторові любов юних читачів, минулорічну перемогу в книжковому рейтингу iнтернет–порталу «ЛітАкцент», а також нове «ім’я» — «полководець козацьких слів» — від друга по перу Петра Осадчука. Письменник знову робить ставку на історичну тему й повертає двологією до битви 1362 року на річці Сині Води. «У своїй творчості Володимир Рутківський відчув любов до сенсу. Це, мабуть, найголовніше для письменника, який доносить своє слово до інших», — зазначає організатор зустрічі й редактор «ЛітАкценту» Володимир Панченко. >>

Десь в урочищі Гурби...

На Рівненщині, в урочищі Гурби, де у 1944 році відбувся один iз найбільших боїв між військами НКВС та УПА, завершилося будівництво криївки. Ініціював створення підземного укриття в цьому історичному місці та профінансував його будівництво народний депутат від «Нашої України» Віктор Матчук. Як вiн сам розповів, будівництво криївки розпочали цьогоріч після вшанування загиблих під Гурбами, яке традиційно відбувається на третій день після Великодня — саме тоді 67 років тому стався бій між УПА та НКВС. «Ми відшукали креслення реальних криївок УПА тих часів і за ними збудували це укриття», — каже Віктор Матчук. >>

Вбивали і «наші», і нацисти

Минулого тижня у Володимирі–Волинському відбулося перепоховання жертв масових розстрілів часів Другої світової війни. Їхнi останки знайшли під час археологічних робіт на валах староруського городища. Прах 367 осіб перевезено на Федорівське кладовище, де й захоронено за участю священиків різних конфесій. >>

Біженець у рідній країні

Україномовний мешканець Миколаєва Анатолій Ільченко передав звернення до голови Львівської облдержадміністрації Михайла Цимбалюка, в якому просить надати йому статус біженця і політичний притулок у Львівській області. Він заявляє, що в рідному місті йому жити небезпечно, адже його там називають «нацистом» і «бандерівцем» та постійно погрожують. >>

Дитинство серед могил

Чотири місяці 34–річна Світлана М. жила з трирічною дитиною на міському кладовищі, ховаючись від соціальних працівників, які прийняли рішення про позбавлення її батьківських прав. Випадкові перехожі побачили жінку, яка спала на кладовищі серед могил, а поруч iз нею плакав безпорадний хлопчик. Люди викликали «швидку допомогу», оскільки подумали, що жінці стало зле й вона втратила свідомість. Проте прибулі на місце події медики швидко встановили, що Світлана — у стані важкого алкогольного сп’яніння, а дитина плаче від голоду і холоду. >>

Повстанець запалав у камені

Цієї неділі на травертиновій скелі поблизу Свято–Онуфріївського храму у селі Рукомиш Бучацького району Тернопільської області з’явився незвичайний білосніжний барельєф під назвою «Палаючий повстанець». Про відзначені і благословенні Господом тамтешні місця з духовними й природними дивами «УМ» уже розповідала своїм читачам. Як і про трагічну історію одного з мешканців Рукомиша, бійця Української повстанської армії Юрія Михайлецького, який, переховуючись від помсти радянської влади, облаштував у скельній печері криївку і був змушений прожити там аж двадцять (!) років. А після того, як недоброзичливці його все–таки видали, він, щоб не здаватися, спалив себе живцем у кам’яній схованці. >>

«А ми тую козацькую славу збережемо»

На території нинішнього Нікопольського краю свого часу розташовувалося відразу п’ять із восьми Запорозьких січей — Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька та Нова. Відтоді води спливло чимало — як у переносному розумінні, так і в прямому. Адже рукотворне Каховське море, що нині, швидше, нагадує брудну калюжу, затопило навіть місце розташування цих січей. Отож повернути історію назад нікому не спадало на думку. >>

Привітала, та не знала

«Оскароносна» кінозірка Хіларі Свонк збагнула, що зробила велику помилку, коли погодилася на вигідну пропозицію очільника Чечні Рамзана Кадирова і прилетіла в Грозний привітати його з днем народження. Нагадаємо, 5 жовтня, в День міста, Кадиров із великою помпою відзначав своє 35–річчя. Окрім численних російських зірок, проспівати дифірамби наймолодшому з глав суб’єктів Російської Федерації приїхали кілька знаменитостей світового масштабу: двічі «оскароносиця» Хіларі Свонк, голлівудський «бойовик» Жан–Клод ван Дамм та скрипалька Ванесса Мей. За їхньої участі відбулося урочисте відкриття комплексу хмарочосів «Грозний–Сіті», Республіканської клінічної лікарні та відреставрованого проспекту ім. Ахмада Кадирова. >>

Нема дороги? Не буде й ліжка

Таки досягли поставленої мети учасниці незвичайного страйку в колумбійському місті Барбакоас, що в департаменті Наріньйо на південному заході країни. Акція тривала аж 112 днів. Саме стільки часу — майже чотири місяці — значна частина чоловіків у містечку лишалися без сексу з дружинами. Жінки таким чином протестували проти бездіяльності влади у справі реконструкції автодороги. За повідомленням агенції RPP Noticias, у страйку взяли участь 288 мешканок Барбакоаса. >>

ПРИКОЛИ

Застілля. Здоровенний мужик не п’є. Йому:

— Чого не п’єш?

— Мало вип’ю — мені не буде весело. Багато вип’ю — вам буде не весело... >>

Муки після перерви

Напевно, кожен, хто на деякий час вибував із колективної роботи, потребував додаткового часу на реадаптацію. Провідні футболісти — не виняток, і вони теж проходять «акліматизацію» у клубах після двотижневого перебування в таборах національних збірних. Найбільшу кількість збірників мають флагмани українського футболу, відтак керманичам саме цих клубів минулого уїк­енду довелося зіткнутися з «какофонічними» проявами у своїх «оркестрах». >>

Результат сицилійських уколів

Дві медалі, які українські фехтувальники здобули минулого тижня на чемпіонаті світу в Катаньї, великого задоволення нашому тренерському штабу не принесли. Адже більшість спортсменів уже зараз думають про літні Олімпійські ігри 2012 року й докладають максимум зусиль, аби туди потрапити. З огляду на це, турнір на Сицилії не додав «синьо–жовтим» рейтингових балів. >>

Нас майже 7 мільярдів. Докохалися

Із кожною миттю на Землі стає дедалі тісніше — попри те, що в багатьох країнах на кшталт нашої демографічна ситуація погіршується, кількість населення на планеті постійно зростає. І той факт, що в цьому конкретному випадку Україна розділяє компанію цивілізованого Заходу, а не бідних держав Азії та Африки, тішить мало. Хоча може потішити інше: де саме народиться 7–мільярдний землянин, нікому не відомо. А народитися він може будь–якої миті впродовж наступних кількох днів. А може, навіть і сьогодні. Приблизну дату й місце, в якому чисельність населення планети перевалило за 7 мільярдів, Організація Об’єднаних Націй (саме її експерти спрогнозували це поповнення) оголосить напередодні 31 жовтня. Звісно, визначити точно, хто саме став «тим самим», фактично неможливо, адже щогодини у світі народжується 10 тисяч дітей. І хоча шансів на те, що почесна місія зробити «щасливу цифру» дістанеться маленькому українцю, а не індійцеві чи китайцю, мізерні, все–таки вболіваймо за наших... >>

Муж і жона — одна сатана

Французькі соціалісти обрали кандидата на вибори, який, швидше за все, стане головним опонентом чинного глави держави Ніколя Саркозі на президентських виборах наступного року. Раніше найбільші шанси посунути правого Сарко з посади мав екс–голова Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс–Кан. Проте після скандалу з нібито спробою зґвалтувати покоївку нью–йоркського готелю «Софітель» на його політичній кар’єрі можна поставити хрест. І щоб обрати достойну заміну харизматичному Домініку, Соціалістична партія вперше провела масштабні праймеріз — попередні вибори кандидата, в яких узяли участь не лише члени партії, а й усі охочі прихильники цієї політичної сили. >>

«Не звільнимо, так розпустимо!»

Парламентська опозиція вимагає вже сьогодні ухвалити в другому читанні президентський законопроект щодо декриміналізації економічних злочинів. Голови фракцій БЮТ і «НУНС» — Іван Кириленко та Микола Мартиненко — напередодні подали поправки до президентського законопроекту, в яких пропонують декриміналізувати не лише ст. 365 КК (за якою засуджено Юлiю Тимошенко), а й ст. 191, за якою СБУ минулого тижня порушила нову справу проти неї щодо боргів «ЄЕСУ». >>

Протест чи відбувайлівка?

Минулого тижня, отримавши вирок Юлії Тимошенко у вигляді семи років позбавлення волі, БЮТ оголосив «всеукраїнську акцію протесту». Яким зараз є ступінь підтримки колишньої очільниці уряду, яка на виборах 2010 року зібрала понад 11,5 мільйона голосів, показала акція в Полтаві. У п’ятницю по закінченні робочого дня на Театральну площу вийшло менше 200 осіб — представників ВО «Батьківщина», «Фронту змін», партії «УДАР» Віталія Кличка», Народного руху та Європейської партії. Гасла «Юлі — волю!», «Банду — геть!», «Слава Україні — героям слава!», озвучені нардепом від БЮТ, головою обласної «Батьківщини» Вадимом Петренком, лунали не надто гучно в усіх значеннях слова. Адже приблизно половина учасників і без того скромного мітингу прийшли сюди за велінням службового обов’язку та своїх роботодавців. >>

Перпендикулярний марш

«Політичне» святкування Покрови в Києві пройшло без ексцесів. Мітинг, організований партією ВО «Свобода», яка саме відзначала 20–річчя, зібрав близько 6 тисяч осіб — переважно це були «свободівці» з областей. Зібрання відбувалося в парку Шевченка. Як і після «загальноопозиційного» мітингу 24 серпня, колона рушила по Володимирській. Однак, на відміну від Дня Незалежності, сутичок із міліцією не було. >>

Свято на два фронти

Із найбільшим розмахом свято Української повстанської армії відзначили у Львові. Позавчора в центрі міста пройшов Марш слави УПА, причому більшість із трьох сотень учасників були в партизанських одностроях зразка 1940—50–х років. >>

Житя триває — точиться війна

У справах щодо героїзації Бандери та Шухевича новий «сюжетний» поворот: Вищий адмінiстративний суд відмовив у допуску до провадження Верховного Суду справи про позбавлення лідера ОУН Степана Бандери і головнокомандувача УПА Романа Шухевича звання Героя України. Нагадаємо, після рішення Вищого адмінсуду 2 серпня про дегероїзацію Бандери та Шухевича залучені сторони захисту мали намір звернутися за правдою до Верховного Суду. Однак, за законом, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі подається до Верховного Суду через Вищий адмінсуд. При цьому вирішення питання про допуск справи до провадження Верховного Суду здійснюється колегією у складі п’яти суддів Вищого адмінсуду, яка формується без участі слуг Феміди, які постановили оскаржуване рішення. Ухвала ВАСУ однакова для всіх заявників (а таких було добрий десяток): судове рішення у справі Бандери та Шухевича не може бути оскаржене у Верховному Суді. Мотивація така: усе те, про що пише заявник у своєму клопотанні, свідчить лише «про неоднакове застосування норм процесуального права, а не матеріального». Що не є, мовляв, підставою для допуску до перегляду. >>

Плин часу

Сьогодні парламент має скасувати скандальну постанову від 20 вересня і «узаконити» в країні природний для наших широт астрологічний час — зимовий. Про це заявив учора на погоджувальній раді лідерів парламентських фракцій Голова ВР Володимир Литвин. «Треба визнати, що прийняття цього рішення було непродуманим, таким, яке не прорахувало, не передбачило всі наслідки, — цитує Литвина інформагенція УНІАН.— Я пропоную парламентаріям (у вівторок) розглянути дане питання у першочерговому порядку... і ухвалити рішення, яке б передбачало перехід на годину назад, у зимовий період, і не переходити на літній час». >>

«Дiрка» у шпиталi?

У ніч на понеділок iз Дніпроруднівського міського шпиталю утік 40–річний уродженець азербайджанського міста Талімарджан, мешканець села Роздольне Старобешівського району (Донеччина) Віталій Марковін, повідомляє сайт Головного управління МВС України в Запорізькій області. >>

Згорiла iдеологiя

На три з половиною роки, щоправда — умовно, засуджено полтавчанина Ігоря Загребельного і запоріжанина Віктора Давиденка, а Артема Циганка — на три роки. Суд Комунарського району Запоріжжя також частково задовольнив матеріальні претензії потерпілих «регiоналів»: підсудні Давиденко і Циганок повинні сплатити 62 тисячі гривень за псування офiсного майна ПР. Цікаво, що заявлені комуністами збитки на суму більше 9 тисяч гривень були виплачені їм ще до завершення слідства, однак «ленінці» затребували додаткової компенсації. Феміда відмовила. >>

Заборгував за шахту

Олександра Ковальова, лідера Всеукраїнської громадської організації ветеранів–«афганців» «Ніхто крім нас» (саме офіс цієї ВГО атакували податківці минулого четверга), звинувачують в ухилянні від сплати податків на майже три мільйони гривень. Як повідомляє УНІАН, за словами начальника Головного управління податкової міліції Державної податкової служби України Василя Коваля, Олександр Ковальов є співзасновником підприємства, що має шахту в Донецькій області, яка займається видобутком вугілля, проте оформлення безтоварних операцій відбувається на фіктивних контрагентів, а саме вугілля компанія постачала п’ятьом підприємствам. Тож обшук проводили за постановою Макіївського центрально–міського суду в рамках розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ст. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України. Але жодних документів, що свідчать про фіктивну діяльність компанії, не було виявлено. >>

СІЗО дає відгули?

Можливо, луганське СІЗО практикує «відгули» на свята для своїх дисциплінованих «підопічних»? Як інакше пояснити факт, помічений тамтешнім правозахисником Костянтином Реуцьким на Покрову: затриманий міліцією екс–депутат Луганської міськради Роман Ландік гуляв вулицями рідного міста в той час, коли мусив сидіти в СІЗО? «Бачив його ввечері 14 жовтня, на початку сьомої, він неспішно йшов до обласної прокуратури. Виглядав веселим і відпочилим. Не здивуюся, якщо для ландиків у нашому СІЗО існує такий собі «денний стаціонар», — цитує Реуцького сайт «Lugansk. Медіа.стиль». >>

Мільйонер із Борщагівки

Мешканець столиці зірвав джек–пот лотереї «Лото–Забава» — 10 мільйонів гривень розігрувалися упродовж двох тижнів. «На жаль, поки що ми не можемо розголошувати ім’я переможця. Відомо лише те, що виграшний квиток щасливчик купив у Києві на Борщагівці. Також додам, що шанс виграти є у кожного. Джек–пот «Лото–Забава» зростає постійно і зростатиме надалі. Найближчим часом він становитиме 5 мільйонів гривень і збільшуватиметься», — розповіли «УМ» у прес–офісі оператора державних лотерей «М. С. Л.» («Молодьспортлото»). У «переможця з Борщагiвки», додають у представництві «М.С.Л.», є лише 30 днів для оформлення свого виграшу. >>

Втихомирення батальйону «Нахтігаль»

Рішення Нежухівської сільради від 10 жовтня про перейменування вулиці Миру в селі Райлів Стрийського району на вулицю Воїнів батальйону «Нахтігаль» не буде втілено у життя. Голова означеної сільради Михайло Яхван наклав вето на це рішення. Очевидно, рукою пана голови водила велика дипломатія, адже звістка про увіковічення батальйону «Нахтігаль» у назві однієї з вулиць Райліва викликала значний спротив у багатьох політичних сил країни та обурення Росії. Слід сказати, що й не всі мешканці вулиці у захваті від пропонованих змін. >>

Вибач, Стіве...

Назвати одну з міських вулиць іменем померлого нещодавно всесвітньо відомого комп’ютерника Стіва Джобса запропонував гіперактивний депутат обласної ради, «заукраїнець» Степан Барна. Народний обранець уже нібито навіть адресував відповідне звернення Тернопільській міській раді та її голові Сергію Надалу. >>

ЗНАЙ НАШИХ!

Журналіст «УМ» Максим Савчук виборов друге місце на конкурсі журналістських розслідувань, який проводило посольство США спільно з «Українською правдою». Творче змагання було організоване для українських молодих журналістів, студентів за спеціальністю «журналістика» та інших початківців, віком від 18 до 25 років. >>