Наступного тижня народних депутатів знову чекають муки вибору. У Верховній Раді розглядатимуть проект, який передбачатиме перехід парламенту на модернізований варіант електронної системи «Рада–3». Запровадження сенсорної панелі дозволить уникнути голосування за «того хлопця», за «ту лаву» чи за «ту фракцію». Більшість депутатів розуміє, що в парламенті давно треба підключити ту кнопку, щоб Верховна Рада більше не була посміховиськом для народу й не дивувала заїжджих гостей з іноземних парламентів. А з іншого боку, важко — ох, як важко! — погодитися на таку реформу. Адже після введення новацій депутатам доведеться постійно шукати резерв голосів, вони муситимуть сидіти в залі й, зрештою, особисто ходити на роботу... До речі, проект Литвина передбачає ще й облік відвідуваності засідань депутатами, а це впливатиме і на зарплату обранців.
Цікаво, що колись Верховна Рада вже переживала подібний опір прогресивним новаціям. Двадцять років тому, коли в парламенті лише вводили систему «Рада», політикум так само не хотів приймати новинки. Депутати довго вивчали систему, звинувачували її в шахрайствах, не хотіли говорити у персональні мікрофони, а крім того, постійно намагалися її перехитрити. Про це «Україні молодій» розповів розробник системи «Рада» Анатолій Морозов.
Гостюючи в Інституті проблем математичних машин і систем НАНУ, де пан Морозов працює директором, «УМ» дізналася про історію «Ради», про те, чи справді нинішня система доживає останні дні, а також про розробку новітньої «Ради–4». Анатолій Олексійович запевнив, що депутатам не під силу обманути систему. «Хіба що візьмуть молоток», — жартує директор Інституту. >>