Вивченого пса нічим не підкупиш

Вивченого пса нічим не підкупиш

За неповні десять років перебування тимчасової місії ООН в охопленому війною автономному краї Косово (з 2008–го — самостійна держава) кінологічні операції там довіряли лише українцям, хоча поліцейські підрозділи формувалися з представників різних країн. Довіряли з упевненістю, що зброя і наркотики — альфа й омега тодішнього нелегального бізнесу в Косовi — не проникнуть хоча б через пункти контролю в аеропортах, на вокзалах та автодорогах. «Коли в албанських поліцейських з’явилися свої службові собаки, керівництво місії все одно вдавалося до наших послуг, — розповідає колишній миротворець, один із найавторитетніших прикарпатських кінологів Руслан Третяк. — Представники ООН завжди повторювали: «Зараз приїде Україна і точно скаже, все тут гаразд чи ні». І не було жодного випадку, аби ми щось проґавили». >>

Божі дерева

Останній тиждень березня подивував волинян двома неординарними подіями. Спочатку в селі Сьомаки, що неподалік Луцька, чоловіки вирішили зрізати півстолітній горіх. Коли дерево спиляли, на його зрізі проявився дивний малюнок, який нагадував обриси зображення Богоматері на іконах. Очевидці, яких чоловіки покликали подивитися, теж були вражені побаченим. >>

Пам’ятник Гонгадзе взяли на таран?

Учора вранці на автошляху поблизу міста Тараща Київської області 39–річний місцевий мешканець не впорався з керуванням свого автомобіля Chery Amulet, виїхавши на курган, де встановлено обеліск у пам’ять про загиблого журналіста. (Саме в цих мiсцях в 2001 роцi знайшли тiло Георгiя Гонгадзе). >>

«Венеціанці» захистили українців

Венеціанська комісія висунула протест щодо законопроекту «Про мови в Україні», який передбачає розширення сфери функціонування російської мови. Представники комісії вважають, що мовне питання в Україні складне та унікальне, оскільки закон про мови востаннє був прийнятий ще за радянських часів та не відповідає положенням української Конституції й міжнародних угод. >>

«Бiлi» i злi

Невеликі листівки із гаслом «Біла людина — велика Україна» у харківському метро з’являлися й раніше. Але цього разу автори скандального заклику свої агітки суттєво збільшили й розклеїли на великих рекламних бігбордах. А відтак не помітити їх тепер може хіба що людина з проблемним зором. Авторство расистського гасла належить громадській організації «Патріот України», члени якої називають себе представниками українського соціал–націоналістичного руху. >>

Україна як бренд

Днями Міністерство закордонних справ України представило Стратегію позиціонування України за кордоном. Імідж України опинився у руках компанії CFC Consulting — саме вона взялася за розробку стратегії з метою сформувати позитивний імідж країни та підвищити її туристичну й інвестиційну привабливість. Варто зазначити, що це задоволення не з дешевих: лише розробка проекту обійшлась МЗС у 100 тисяч доларів. А ось для реалізації усіх іміджевих заходів необхідно 35 мільйонів доларів щорічно! У міністерстві впевнені — кошти знайдуться в українських та закордонних приватних інвесторів. >>

«Загублений» у ночі

Одягнутого лише у футболку та шкарпетки трирічного хлопчика, котрий після 22–ї години стояв на узбіччі завжди наповненої транзитними автівками траси, першою помітила, повертаючись із придорожнього кафе, мешканка села Абазівка, що поблизу Полтави. Тож першим прихистком нічного знайди, який вимовляв лише два слова — «бабай» і «вовк» — стала згадана «кафешка», звідки одразу зателефонували до міліції. Після втручання правоохоронців упізнали хлопчика місцеві медики, котрі неодноразово допомагали маленькому землякові — вихідцеві з неблагополучної родини. Як з’ясувалося, виховували його 22–річна ненька та її сестра. Обидвi ніде не працювали, жили на «інвалідську» та «дитячу» грошову допомогу від держави. От тільки про належний догляд за дитиною нерідко «забували», залишаючи хлопчика вдома голодним і холодним серед сміття та бруду. >>

Останній букет

«Я буду долго гнать велосипед, в густых лугах его остановлю, нарву цветов и подарю букет той девушке, которую люблю», — ця мила пісня на слова Андрія Рубцова в останні десятиліття Радянського Союзу була справжнім хітом. Ще були «Аеропорт», «Незнайомка». Весь СРСР підспівував хриплуватому Барикіну. Виконавець начебто не першого ешелону, але в пам’ять врізався міцно. Сьогодні є сумна нагода всім «народженим у СРСР» згадати цього співака — на Троєкурівському цвинтарі Москви ховатимуть Олександра Барикіна, який помер, не доживши до 60 років, від серцевого нападу. >>

Кучма посилює захист

Лише через тиждень відреагував на порушення Генпрокуратурою кримінальної справи стосовно колишнього Президента Кучми нинішній Президент Янукович. Подолавши хворобу ГРВІ в Україні, Віктор Федорович сказав, що не заздрить Леоніду Даниловичу вже здалеку — аж із Сінгапуру, де перебуває з візитом. Тоді як невиїзний Кучма вчора перед черговим допитом у слідчому Главку ГПУ, що на столичному Подолі, парирував слова свого наступника: мовляв, якби я був на місці Віктора Януковича, то також заявляв би про те, що порушена проти екс–Президента кримінальна справа не є політичною. Цікаво, що за весь цей час Данилович не телефонував Федоровичу. «Ви знаєте, в мене ніколи не було ініціативи першому зателефонувати Президентові, і не буде ніколи», — каже Кучма. >>

Узяв «на справу» батько сина?

Цими вихiдними столична міліція повідомила про затримання другого підозрюваного у вбивстві судді Шевченківського райсуду столиці Сергія Зубкова, скоєного тиждень тому — 21 березня. Нагадаємо, що пана Зубкова вбили в елітній багатоповерхівці, коли він повертався додому. Один iз кілерів сів у інвалідний візок, а інший закотив його до ліфта, куди зайшов і суддя. Жертві завдали три удари ножем у горло та двічі вистрілили з пістолета пластиковими кулями. Згодом судмедекспертиза встановила, що потерпілий отримав не лише ножові та вогнепальні поранення, а й поранення шилом. >>

УГКЦ: камо грядеши чи quo vadis

Ім’я нового глави УГКЦ до останньої миті Синод церкви тримав у таємниці. Український єпископат розкрив кадрову інтригу лише разом iз Ватиканом. Відтак 41–річний Святослав Шевчук, наймолодший серед 50 єпископів УГКЦ, який спершу, на думку оглядачів, навіть не входив у список претендентів, визначатиме розвиток цієї церкви найближчими десятиліттями. >>

Греко–католики форсували Дніпро

Уперше церемонія інтронізації нового патріарха Української греко–католицької церкви пройшла на Лівобережжі України. Храм Воскресіння Христового, задуманий як патріарший, греко–католики зводили на київському Лівому березі майже десятиліття. УГКЦ таким чином хотіла продемонструвати, що вона не є «церквою західняків», а простирає свій вплив на всю країну. Молодий патріарх Святослав, перша церемонія такого масштабу в щойно зведеному соборі, залишки риштувань, будівельні паркани як тло для врочистих червоно–золотих риз, — усе це мимоволі вкладається в метафору оновлення, прогресу, просування УГКЦ. «Таке судження, що ми — церква регіональна, вже абсолютно не відповідає дійсності. Ми сьогодні церква глобальна. Ми існуємо далеко за межами Галичини. Не тільки на схід, але також на північ та південь», — підтвердив журналістам після своєї «інавгурації» новий глава греко–католиків. >>

«Недремне око» від вогню

У лісах Полтавщини, якими опікується держава, встановлюють спеціальні «протипожежні» відеокамери. Розташовують їх на високих спостережних вежах, де раніше у спекотні дні змушені були стояти, вдивляючись у далину по 12 годин поспіль, самі лісівники. Їм належало помітити найменше задимлення і, щоб не допустити переростання «іскри» у масштабну пожежу, одразу повідомити про небезпеку колегам та вогнеборцям. Удавалося це не завжди. Адже навіть озброєне об’єктивом бінокля людське око не може змагатися iз сучасною технікою. >>

Хто має вуха — почує

Перспектива мати в місті–курорті унікальний музичний інструмент набула реальних обрисів у 2000 році, коли римо–католицька парафія Різдва Пресвятої Діви Марії одержала земельну ділянку для спорудження костелу. Пастор Здіслав Зайонц пообіцяв, що орган буде, й активно розпочав пошуки своєрідного «оркестру для однієї пари рук». >>

Небіжчики — у черзі на банкрутство

Понад 2 тисячі іванофранківців щороку зі своїх помешкань навічно «переселяються» на міське кладовище, розташоване поблизу села Чукалівка. Дотепер їх туди доправляв й опікувався потойбічним життям «Спецкомбінат комунально–побутового обслуговування» — єдиний виконавець ритуальних послуг в обласному центрі Прикарпаття. >>

«Пожартуємо» у квітні

Як відомо, весняні, себто останні в цьому навчальному році, канікули школярі мали «відгуляти» з 21 по 27 березня. Однак у Полтаві їх вирішили «посунути» фактично на тиждень і влаштувати з 4 по 10 квітня. >>

Мир із Фемідою — не для Ліндсі

Ліндсей Лохан категорично не хоче за ґрати, навіть якщо йдеться «всього лише» про 90 днів. Саме стільки довелося б відсидіти ЛіЛо, якби вона погодилася на мирову з правосуддям і визнала себе винною у крадіжці. Проте зірка «Поганих дівчи­сьок» наполягає на тому, що не винна. Днями її адвокати повідомили судді, що від угоди з Фемідою актриса відмовляється і згодна постати перед судом. Хоча в тому разі, якщо її провину буде доведено, Ліндсі загрожує значно триваліше ув’язнення — на строк до п’яти років. >>

Рембо стане кравцем

За ремесло дизайнера одягу вже беруться кінозірки не лише жіночої, а й чоловічої статі. Причому не якийсь там гей чи метросексуал, а більш ніж мужній актор — герой бойовиків. Ідеться про Сильвестра Сталлоне. Саме знаменитому Рембо на 65–му році життя спало на думку створити власний модний бренд. Цей актор, виявляється, обожнює дорогий одяг і знається на аксесуарах. >>

ПРИКОЛИ

— Ізя, ти теж щось хочеш сказати за Рабиновича? Але врахуй: про мертвих або нічого, або добре.

— Так–так, ребе. Так ось, Рабиновича з нами більше немає, й добре. >>

Революційна стабільність

Два зайві тижні уболівальники «королівських перегонів» очікували на старт 62–го сезону «Формули–1». Через масові протести та бойові дії на Аравійському півострові довелося скасувати етап–відкриття — Гран–прі Бахрейну. Щоправда, зайвий раз гонщики все ж таки завітають до Азії — у передостанній день жовтня випробують новеньку трасу «Джайпі Груп», що розташована за 40 км від столиці Індії — Делі. >>

Донецька репетиція київського рандеву

Цієї весни Міжнародна федерація хокею довірила Україні приймати одразу два чемпіонати світу. Щоправда, не у вищому дивізіоні. Як відомо, з 17 по 23 квітня оновлений київський Палац спорту чекає на головні збірні представників першого дивізіону. А до того до Донецька завітали 18–річні юніори з третьої за рангом «ліги» у своїй віковій категорії. Заради змагань, що почалися 27 березня, в донецькому Палаці спорту «Дружба» провели реконструкцію і вперше за 20 (!) років залили лід. >>

Неприступний Кавказ

Серед останніх поєдинків відбору до фінальної частини Євро–2012 найцікавішими виглядають результати за участю збірних із Кавказького регіону. Дві команди із цього далекого закутка Європи не лише не програли свої поєдинки, а й відібрали очки саме в тих опонентів, що всерйоз налаштовані наступного року зіграти на полях України та Польщі. >>

Скандинавська серія

Українська молодіжна збірна провела свій черговий матч у процесі підготовки до фінальної частини Євро U–21, що в червні цього року відбудеться на полях Данії. Минулого четверга суперниками команди Павла Яковенка стали ісландські однолітки, які також пробилися до фінальної частини цього турніру, але змагатимуться в іншій групі. >>

Майдан із коліс

Тижневий марафон, який отримав у пресі назву «автомайдан», завершився мітингом у центрі Києва. Дві колони — із Заходу та зі Сходу — з’їхалися на Європейській площі минулої п’ятниці, після чого на згаданому вулично–політичному перехресті відбувся мітинг. Активісти висунули владі ультиматум. Якщо протягом одного місяця Янукович і К° не виконають вимоги активістів — вони вдадуться до активної фази протесту: почнуть формувати комітети громадського контролю в регіонах, скличуть народне віче «з метою повернення влади народу України в рамках чинної Конституції України». >>

Кого й куди клює орел від СБУ?

Минулої п’ятниці відзначали День Служби безпеки України. Напередодні на центральній вулиці Полтави, біля будинку обласного управління СБУ, з’явилися одразу три сіті–лайти, що нагадували про це професійне свято. Таке прагнення публічності місцевих співробітників зазвичай закритої для стороннього ока, але надважливої державної спецслужби можна було б тільки вітати. Якби не, м’яко кажучи, дивна символіка, обрана полтавським СБУ для згаданого «виходу в люди». Адже «центральною фігурою» зображення на тих рекламних носіях став... російський імперський орел із блискавками в кігтях та лавровим вінком у дзьобі. Саме той, який вгніздився у центрі Полтави на так званому монументі Слави ще на початку ХІХ століття й ось уже 200 років поспіль прославляє перемогу російського царя Петра І у найтрагічнішій для України битві. >>

Схід — діло тонке

Президент України вперше після «хворобливого періоду» виїхав за кордон (нагадаємо, на початку березня Віктору Януковичу прооперували коліно, а тиждень тому він боровся з ГРЗ). Цього разу Віктор Федорович намагається розвинути співпрацю України зі східноазійськими країнами. Так, він уже побував у В’єтнамі, сьогодні завершить візит до Сінгапуру, а відтак навідається до Брунею. Програма — дуже широка, включає зустрічі з лідерами країн, керівниками галузей тощо. >>

Японський атом вдарив по Німеччині

Страх перед «мирним атомом», який знову розправив крила після землетрусу й аварії на АЕС у Японії, вже збирає перші політичні врожаї: за результатами місцевих виборів у німецькій землі Баден–Вюртемберг, християнські демократи вперше за 58 років поступилися владою в цьому регіоні «зеленим». >>

Дамаська кров

У заворушеннях, які з минулого тижня тривають у Сирії, загинуло вже щонайменше 30 людей. Це за офіційними даними, тоді як організація «Міжнародна амністія» наводить iще більшу цифру — 61 загиблий. Як зазначає «Євроньюз», це протистояння з народом стало найсерйознішим випробуванням для президента Башара Асада за 11 років його перебування при владі. Сам Асад поки що жодним словом не прокоментував події у своїй країні, але збирається зробити це найближ­чим часом. >>

На зміну «Світанку» прийшов «Захисник»

Під супровід бомбардування авіацією міжнародної коаліції лівійські повстанці відбили в армії Муаммара Каддафі його рідне місто Сирт. Як запевняє речник опозиційних сил Шамсиддін Абдулмола, підконтрольні Каддафі війська тікали з міста, кидаючи зброю та продовольство. За минулі вихідні революціонери знову відбили два ключові нафтотранспортні пункти на узбережжі Середземного моря — Рас–аль–Унуф та Брегу — і тепер прямують на столицю Лівії Тріполі, яка, за їхніми словами, залишається останнім оплотом диктатора. >>

Бо на 10 дівчат за статистикою...

Федеральна служба державної статистики підбила попередні підсумки загального перепису населення, який проходив у Росії з 14 по 25 жовтня минулого року. Остаточні результати буде оприлюднено не раніше, ніж наприкінці 2012 року. >>

Третє пришестя рок–Ісуса до Києва

Не приховую, що як і більшість давніх шанувальників творчості британської рок–групи Deep Purple її кращих часів, ідучи минулої п’ятниці на її єдиний у Києві концерт у Міжнародному виставковому центрі (МВЦ), я мав погане передчуття, що побачу і почую лише тінь колиш­ньої легенди. Що можуть запропонувати, чим можуть здивувати п’ятеро чоловіків пенсійного віку, які виконують перед публікою свої хіти 40–річної давнини, певне, в десятитисячний раз? Забігаючи наперед, скажу, що всі сумніви та погані передчуття були вибиті з голови вже в першу хвилину концерту потужними звуками одного з найвідоміших хітів групи Highway Star («Зірка автостради»). >>

Ну що тут скажеш? — Комедіанти...

Якщо проаналізувати афішу сучасного українського театру на предмет представлення там нової зарубіжної драми, то одним із лідерів цього рейтингу буде французький письменник і драматург Ерік–Еммануїл Шмітт. У «Сузір’ї» йдуть вистави за його творами «Оскар — Богу» та «Приховане кохання», в Новому драматичному театрі на Пе­черсь­ку — «Розпусник», у Національному театрі імені Заньковецької — «Загадкові варіації»... Спектакль за Шміттом був і в репертуарі Театру імені Франка: психологічний детектив «Маленькі подружні злочини» для Олексія Богдановича та Ірини Дорошенко поставив Кшиштоф Зануссі. Але цієї спроби осягнути магію драматургії багаторазового володаря Премії Мольєра «франківцям» виявилося замало. Після вирішення питання з авторськими правами — на це, до речі, пішло кілька років — та напружених репетиційних буднів театр представив на суд глядачів нову виставу за п’єсою Е.–Е. Шмітта «Фредерік або Бульвар злочинів». >>

Автентичний «Крик»

Учора до Харкова на кілька днів приїхав польський театр «Крик» одразу з двома виставами та широкою програмою дискусій, майстер–класів і тренінгів. Продюсер «Театру на Жуках» Дмитро Терновий, старанням якого і стала можливою ця зустріч, вважає майбутні гастролі сусідів «важливою подією для театральної громадськості Харкова». «По–перше, це колектив, гостросоціальний, жорсткий і гранично чесний, — каже він. — По–друге, «Крик» — наслідувач найвідоміших театральних шкіл Польщі ХХ століття. Його режисер є випускником Академії театральної практики «Гардзенице», яку заснував учень, а згодом послідовний опонент Єжи Гротовського і автор методики «екологія театру» Влодзимеж Станевський». >>

Давайте дружити... проблемами?

Круглий стіл, ініційований Міждержавним фондом гуманітарної співпраці країн–учасників СНД, зібрав у Театрі імені Лесі Українки делегатів семи пострадянських держав. Під час їхніх виступів на полишало відчуття того, що, незважаючи на окрему, вже майже двадцятирічну історію кожної країни, у нас є і завжди буде багато спільного. Хоча б те, що стосується проблем театральної справи — так точно. >>

Вам — казка, а мені — бубликів в’язка!

Наприкінці літа найказковішим містом України стане Тернопіль — тут відбудеться перший Всеєвропейський фестиваль казкарів. Натхненники цього заходу — відомий казкар Сашко Лірник (Олексій Власюк) та начальник Управління культури і туризму міста бард Олександр Смик. «Цього року 28 серпня тернопільське Співоче поле святкуватиме 25–річчя. Тож ювілей почнемо відзначати з українських і європейських казкарів», — каже пан Смик. Програму тільки обговорюють, бюджет формують, але вже відомо, що на ролі казкарів запросять музикантів, політиків, спортсменів, які поміж читанням історій готуватимуть борщ просто неба і пригощатимуть ним діток. Приїдуть, звісно, й дитячі письменники. Запросять лялькові театри. Словом, все буде спрямовано на тандем «діти–казка».

Зустріч з одним із натхненників фестивалю стала для «УМ» приводом поцікавитися, що ж собою представлятиме з’їзд казкарів, й поговорити про значення казок у розвитку дитини й майбутньому нації. >>

Стоп! Червоний!

Фільм «Червона шапочка» (Red Riding Hood), що вийшов у наш прокат, має обмеження «до 14 років» — і з цього варто виходити, якщо ви збиралися захопити на показ неповнолітнє чадо. Ні, загалом, там не так уже й страшно! Проте, повірте, неприємно, коли Гаррі Олдмен копирсається брудними руками у напівсирій печені, а за мить до цього вовкулака роздирав на шматки беззахисних селян. Утім усі ці криваві сцени не заважають «Червоній шапочці» залишити певне світле враження. І все це завдяки янголоподібній Аманді Сейфрід («Мамма Міа!», «Любий, Джоне», «Хлоя»), чий променистий погляд камера вихоплює щоп’ять хвилин. >>

Військово–морський пейзажист із Харкова

Чи можливо в наші дні «відкрити» вітчизняного живописця ХХ століття? Та ще й такого, хто свого часу був головним художником військово–морського штабу Росії (раніше цю посаду обіймав Айвазовський)? Чиє ім’я російська преса згадувала поруч з іменем Шишкіна, а французька порівнювала його з імпресіоністами, головно з Камілем Піссарро? >>

Помститися у віртуалі

Для критика знайомитися з дебютом невідомого автора — завжди підсвідома напруга: це ж ти витрачаєш час, коли міг би взятися до якогось досі не читаного класичного твору, скажімо, Шекспіра. А кинути невідому книжку на перших сторінках, якщо «не подобається» (як–то звичайному читачеві), не можеш: мусиш збагнути потенції та перспективи нового автора на літературному ринку. Така робота. >>