Як на Василеві іменини

Як на Василеві іменини

Свого часу цієї премії удостоювалися художник Опанас Заливаха, літературний критик Іван Світличний, Ольга Богомолець, кобзар Тарас Компаніченко, світлої пам’яті Михайлина Коцюбинська. Тому опинитися у колі такого високого товариства — велика честь. Не в останню чергу це честь для нашої газети, адже одна з цьогорічних лауреатів — Ярослава Музиченко — журналістка, чиє ім’я вже стало частиною історії «України молодої». Найкращим суддею у даному випадку є саме читач, точніше читачка — доктор філологічних наук Елеонора Соловей. «Я не знаю, чи в «Україні молодій» є така статистика, але якби там складали рейтинг журналістів, чиї статті найбільше передруковують та цитують, то, як на мене, однією з перших мала би бути Ярослава Музиченко. Вона не боїться гострих проблем. Аналітична, доскіплива, уважна, вдумлива. І це дуже важливі й рідкісні якості сьогодні, коли більшість нашої преси має виразний «жовтий» відтінок», — прокоментувала цю відзнаку пані Елеонора. >>

Проти лома є прийом

Українські правоохоронці нарешті визнали, що активіст ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери Максим Кушнір, розшукувати якого його знайомі та друзі збилися з ніг, таки був затриманий міліціонерами. Відповідну інформацію підтвердило управління МВС у Кіровоградській області, яке повідомило, що Кушніра затримали за підозрою у скоєнні дрібного хуліганства. Окрім цього, інформували силовики, правомірність затримання підтвердив суд, який наклав на нього адміністративне покарання у вигляді п’яти діб арешту. Щоправда, там так і не пояснили, чому до затриманого не допустили адвоката, а його місцеперебування не було відоме ані колегам по роботі, ані рідним. Нині Кушнір уже на свободі, інформує УНІАН. >>

Кулаками й брехнею

Одразу після Різдва російська влада вустами Генерального консульства Росії у Львові широко розтиражувала повідомлення, в якому запевняла, що українська бібліотека «функціонує в робочому режимі й своєї діяльності не припиняла». Заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін переконував, що «МЗС РФ докладе всіх зусиль, аби Бібліотека української літератури в Москві якомога швидше відновила свою роботу». Український же МЗС в унісон росіянам «співав», що «після завершення періоду новорічних та різдвяних свят бібліотека працює у звичайному режимі, відновлено роботу читацького залу, проводять планово–просвітницькі заходи».

А вже 14 січня читальню знову обшукали. Причому цього разу правоохоронці, попри свято старого–нового року, вилучаючи сервер бібліотеки, застосували й фізичну силу. >>

«Азил» замість екстрадиції

Ще не минуло й року, відколи Віктор Янукович прийшов до влади в Україні, а один із представників опозиції став політичним біженцем. Першим офіційним «утікачем» від нинішнього режиму став Богдан Данилишин — міністр економіки в уряді Юлії Тимошенко, якого ще восени затримали в Чехії за міжнародним ордером. До минулих вихідних Данилишина утримували під арештом у празькому ізоляторі. Проте міністерство внутрішніх справ Чехії, зваживши на активність українських правоохоронців у розслідуванні кримінальних справ щодо опозиціонерів, вирішило надати Данилишину політичний притулок. Чеська поліція вважає, що справа проти Данилишина має ознаки політичної. Тепер екс–міністр вийшов на волю й шукає у Чехії роботу. >>

«Розминка» перед Соборністю

Учора зранку близько півтори сотні підприємців та прихильників низки партій («Нашої України», «Батьківщини», Європейської партії) пікетували адміністрацію Президента з вимогою припинити політичні репресії. Активісти вимагають випустити з–за ґрат ув’язнених, яких обвинувачують у псуванні комунального майна під час листопадових маніфестацій. >>

А той третій празник — Святе Водохреще!

Із першою зіркою українці знову збираються за святковим столом. В Україні сьогодні відзначають Водохресний Святвечір — переддень одного з найголовніших православних свят, Богоявлення Господнього. «Згадка про Хрещення Господнє описана в Євангелії. Господь прийшов на річку Йордан і прийняв хрещення від Івана Хрестителя. Йому не потрібне було покаяння в гріхах, він хрестився для освячення вод. Вода — фізична основа, без неї життя неможливе, — розповів «УМ» прес–секретар Української православної церкви Київського патріархату, архiмандрит Євстратій (Зоря). — Коли Ісус Христос ішов з води і молився, відкрилися небеса і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на нього й почувся голос: «Це син мій улюблений, що Його я вподобав!». На згадку про Водохреще у храмах відбувається освячення води: 18 січня після вечірньої служби й на саме свято. Узятою з храму святою водою слід умитися й окропити житло. Вважається, що вона має особливу цілющу силу. >>

Судовий «пасьянс»

У місцевому суді Жовтневого району відбулося попереднє слухання у справі про вибух у Свято–Покровському храмі УПЦ МП. «УМ» повідомляла, що сторона звинувачення, яку представляє старший прокурор прокуратури регіону Андрій Кметь, інкримінує екс–паламарю церкви Антону Харитонову організацію підриву, його брату Сергію Дьоміну — придбання у невідомої особи «пекельної машинки», а Євгену Федорченку, який на момент скоєння злочину працював паламарем, — те, що він заніс вибуховий пристрій до храму. >>

Оптимізація чи продовження русифікації?

У Донецькій області проводиться процес так званої оптимізації, який передбачає скорочення шкіл. І торкнеться він насамперед скорочення шкіл з українською мовою навчання. Занепокоєні таким станом речей більше півсотні батьків учнів ЗОШ №111 у п’ятницю на шкільному подвір’ї провели мітинг, що завершився колективним походом до Петровського райвиконкому. Протестувальники вимагали від чиновників прислухатися до їхніх вимог — не закривати навчальний заклад, який є одним із найкращих у Петровському районі Донецька. Вони бояться, що в разі закриття школи їм запропонують перевести дітей у російськомовні навчальні заклади. «Є всі підстави для тривоги. Наша школа потрапляє під оптимізацію, а ми категорично проти цього, — розповідає мати двох школярок Людмила Верещагіна. — Це нам дали зрозуміти представники районної влади. У Луганську таку саму школу, як наша, вже закрили...» >>

Усі сядуть?

Цими вихідними оперативники тернопільського обласного УБОЗу за підозрою в хабарництві за сприяння у виділенні земельних ділянок затримали голову Борщівської райдержадміністрації та двох депутатів — районної та обласної рад (обоє балотувалися за списками Партії регіонів). Як повідомив «УМ» головний спеціаліст відділу зв’язків iз громадськістю УМВС України в Тернопільській області Петро Колісник, затриманню передувала довга кримінальна історія. >>

День обійм iз викрученими руками

У жіночому русі «Фемен», відомому своїми провокаційними (з обов’язковим оголенням жіночих принад) акціями, тріумфують. 17 січня Шевченківський райсуд столиці закрив судове прова­дження відносно однієї з лідерок руху Інни Шевченко у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Тепер уже українські феміністки мають намір притягти до відповідальності аж занадто жвавих працівників міліції. >>

Хто на старенького?

Національний суд у Мадриді повідомив, що відповідальний суддя в Іспанії Ісмаель Морено висунув звинувачення проти колишнього американця українського походження Івана Дем’янюка у співучасті в геноциді та злочині проти людяності у німецьких нацистських таборах смерті впродовж Другої світової війни. Нагадаємо, процес проти Івана Дем’янюка вже понад рік триває у німецькому Мюнхені. Німці судять його за нібито роботу нацистським наглядачем у таборі смерті Собібор. Іспанці ж хочуть судити українця за вбивство 60 іспанських полонених у концтаборі Флоссенбург — там Дем’янюк нібито працював наглядачем. Як повідомляє «Німецька хвиля», іспанський суд також видав загальноєвропейський ордер на арешт Дем’янюка та його екстрадицію до Іспанії. Та поки свою розправу не закінчили німці, ордер не діє. >>

Скороварка як доміно

Лідери інших арабських країн намагаються не коментувати події в Тунісі. Єдиний, хто висловив своє ставлення до подій — очільник Лівійської Джамахірії Муаммар Каддафі. Виступаючи в прямому ефірі державного телебачення Лівії, він порадив тунісцям прийняти так звану «лівійську модель народної демократії» («коли влада належить народу») й висловив жаль з приводу відсторонення від влади Зіна аль–Абідіна Бен Алі. «Ви зазнали величезної втрати. Немає нікого, хто був би кращим для Тунісу, ніж Зін», — наголосив Каддафі, запевнивши, що «згідно з Конституцією Бен Алі назавжди залишиться законним президентом Тунісу». >>

Бунт у туристичному раю

У Тунісі тривають заворушення, країна перебуває по суті в стані громадянської війни. Після тривалих акцій протесту, які почалися ще в грудні минулого року й загалом забрали життя понад 70 людей, президент країни Зін аль–Абедін бен Алі де–факто склав повноваження і минулої п’ятниці був змушений утекти за кордон. У столиці та інших великих містах запроваджено комендантську годину, але ситуація залишається неспокійною. Вчора «силовики» за допомогою водометів, сльозогінного газу і попереджувальних пострілів у повітря розігнали багатотисячну демонстрацію в центрі столиці країни, міста Туніс. Учасники акції протесту вимагали від правлячої партії відмовитися від влади. Усе це відбувалося на тлі оголошення складу нового уряду — національної єдності, до якого вперше за багато років мали увійти й лідери опозиційних сил.

Від президентського палацу в Тунісі вчора залишилися тільки стіни — розлючений натовп противників Бен Алі, які впродовж тривалого часу були змушені приховувати свої почуття (а заодно й політично байдужих мародерів) розграбував і розгромив розкішні апартаменти екс–глави держави. Кілька днів країна залишалася фактично без влади — «офіційного» наступника Бен Алі не оголосив, тому спершу обов’язки президента взявся виконувати прем’єр–міністр Тунісу Мухаммед аль–Ганнуші. Проте вже наступного дня, в суботу, Конституційна рада, остаточно усунувши з посади глави держави Бен Алі, відповідно до основного закону доручила цю місію спікерові парламенту Фуаду аль–Мабзаа. >>

Синтетика для молодих

Напевно, організатори Кубка чемпіонів СНД та Балтії, якому цього року виповнюється 19, хіба за інерцією розсилають запрошення в надії побачити найсильніші клуби пострадянського простору. Відтоді, як у 2002 році під куполом московського спорткомплексу «Олімпійський» 27 тисяч глядачів оцінили захоплююче фінальне протистояння «основ» «Спартака» та київського «Динамо», турнір втратив популярність. Тепер до Росії їдуть резервні склади відомих команд, окремі країни замість чемпіонів делегують призерів або взагалі ігнорують турнір на штучному покритті. Аби не порушувати структуру змагань (чотири квартети по чотири команди), організатори з 2007 року запрошують колективи із держав, що не входили у СРСР. >>

Непередбачуваний пересувний «цирк»

Років сім тому на чемпіонаті світу у вищому дивізіоні авторові цих рядків довелося почути від журналіста агенції «Рейтер» саркастичне порівняння матчу збірних Японії й України із грою «кульгавих проти одноногих». Відтоді рівень майстерності провідних українських хокеїстів, переважно гравців «Сокола», аж ніяк не зростав, молода зміна не з’являлася, і наш хокей дійшов, що називається, «до ручки». Один із ветеранів, захисник Андрій Срюбко, відверто говорить, що перед київською командою нині не стоїть жодних турнірних зав­дань. «Сокіл» розібраний і існує в непристойних, як для клубу такого рівня, умовах: без фінансування й гарячої води в роздягальні. У «біло–синіх» не вистачає навіть виконавців на участь у чемпіонаті України! Минулої суботи резервісти дістали на горіхи в Донецьку від амбітного лідера. Про що тренер «соколят» Анатолій Степанищев відгукнувся різко: «Пора закінчувати цей цирк». >>

Знову «дерев’яні»

Часто кажуть, що більш прикрим для спортсменів є навіть не останнє, а четверте місце. Умовну медаль, яку жартома називають «дерев’яною», українські біатлоністи здобували вже на п’яти етапах нинішнього Кубка світу. Так сталося й на змаганнях у німецькому Рупольдингу, що закінчилися позавчора ввечері: найкращим показником для наших виявилося четверте місце Валентини Семеренко в індивідуальній гонці. Утім у біатлоні після фінішу може тішитися не лише трійка призерів, а й спортсмени, що розташувалися одразу за ними. Хоча четверта позиція не приносить конкретної медалі, але бере участь у квітковій церемонії, і за неї нараховують чимало очок у заліки Кубка світу та Кубка націй. А в українців у Рупольдингу з очками, принаймні в жінок, усе було гаразд: чергової порції набраних балів вистачило, аби залишитися у трійці лідерів заліку Кубка націй. А ось чоловіча команда останнім часом переживає спад... >>

Наш прапор над Буенос–Айресом

Уперше українці намагалися виступити на цьому знаменитому ралі–рейді три роки тому. Двічі «Дакар» не підпускав до себе Вадима Нестерчука: у 2008–му «автопробіг» по Африці скасували через загрозу життю учасників, а наступного року Вадимову машину не допустили до старту в Південній Америці. Минулого сезону Нестерчук нарешті виїхав на маршрут «Дакара» в Аргентині й Чилі, але добрався лише до восьмого етапу, після чого припинив боротьбу через поламку свого «Міцубісі». >>

Надія на сильних

У світі спорту тенісисти, мабуть, мають найкоротшу відпустку. Перерва між турнірами в календарях АТР і WTA триває лише місяць — грудень, але ж і в цей час уже варто тренуватися, готуючись до нових баталій. Адже вже з січня стартують змагання в Австралії й Новій Зеландії, які передують першому в році турніру серії «Великого шолома» — відкритому чемпіонату Австралії. З одного боку, тенісистам можна поспівчувати через напружений ритм, з іншого — позаздрити їхнім високим заробіткам. От і цьогорічний «Аустреліен оупен» приніс рекордний призовий фонд — 24 мільйони доларів, що на 3,8% більше, ніж торік. >>

«Таємна вечеря» з присмаком «Тайду»

Двісті годин витратила Лора Белл, мешканка міста Роскоммон, що в штаті Мічиган, аби створити копію фрески Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» із так званих «кошлатанців» — невеликих фрагментів текстильних волокон, які з’являються після прання махрових тканин. Можна уявити затятість американки, якщо її композиція має розміри 4,30 метра на 1,20 метра. П’ять–шість годин «ювелірної» роботи щодня — це півтора місяці лише на «малювання» картини. А ще ж потрібно було створити сам матеріал, тобто достатню кількість кошлатання різних кольорів і розмірів. Для цього Лора постійно прала в машині рушники певних відтінків, потім сушила їх і знімала скуйовджені волокна. За словами американки, на збір кошлатання у неї пішло ще 800 годин. >>

ПРИКОЛИ

— Чому наші чиновники й депутати такі вгодовані?

— Це їх розпирає від гордості за країну! >>

Осідлати дракона

Мабуть, ще трохи, і 25–річну американку Руні Мару вважатимуть справжньою кінозіркою світового масштабу. Як і старша сестра Кейт Мара, донедавна Руні грала хіба що ролі другого плану — і в повнометражних картинах, і в серіалах (зокрема, «Швидка допомога»). Прорив намітився 2010 року, коли Руні Мара спершу засвітилася у «Страхіттях на вулиці В’язів», а потім зіграла подругу головного героя у знаковому фільмі «Соціальна мережа», який розповідає про кар’єру Марка Цукерберга — засновника Facebook і наймолодшого мільярдера у світі. Але справжній спалах зірки очікується наприкінці цього року: Мара–молодша знімається в одній із головних ролей у фільмі Девіда Фінчера «Дівчина з татуюванням дракона», що вийде на екрани в грудні. >>

«Соціальна мережа» «зафрендила» чотири «Золоті глобуси»

У ніч iз неділі на понеділок у Лос–Анджелесі відбулася 68–ма щорічна церемонія вручення «Золотих глобусів», других за престижністю після «Оскарів» кінематографічних нагород США. Переможців визначають приблизно 90 авторитетних кінокритиків iз різних країн світу, які акредитовані в Голлівуді. На відміну від «Оскарів», міжнародні кінокритики поділяють усю кінопродукцію минулого року на три великі підгрупи (драматичні фільми, комедії та мюзикли і телевізійні фільми та серіали), найбільш вагомими вважаються нагороди в жанрі драми. >>

Президентський звіт

Історія становлення будь–якого бізнесу — у будь–якій країні — це історія грошей і крові. Постання українського книжкового бізнесу — не виняток. Серединою дев’яностих стріляли і у вітчизняних видавців, а обороти тодішньої книготоргівлі сягали сотень мільйонів доларів. Відтак хронологія майже двадцятирічних навколокнижкових подій уже теоретично рокована на читацький успіх. Тим більше, коли це «чесна хроніка подій», як значать автори минулорічного рейтинґового лідера: О.В.АФОНІН, М.І.СЕНЧЕНКО. «Українська книга в контексті світового книговидання» (К.: Книжкова палата України). >>

Лайно заберіть. За міліцію платіть

Наприкінці минулого тижня глава МВС Анатолій Могильов став одним iз головних ньюзмейкерів країни. І не лише через гучну «страшилку», мов­ляв, згідно з даними міліції, 22 січня, під час масових акцій у столиці до Дня Соборності, нібито планується кровопролиття. Емоційно виступаючи у парламенті минулої п’ятниці, пан Могильов озвучив також і деякі законодавчі бажання очолюваного ним відомства. Йдеться саме про бажання керівництва МВС, а не законодавчі ініціативи, оскільки на Богомольця, 10 їх поки що не розробляли. >>

Сумісні лише з покаранням

Дев’ятеро народних обранців, порушуючи всі норми українського законодавства, досі не лише суміщають мандат депутата Верховної Ради з роботою в органах виконавчої влади, таким чином користуючись депутатським імунітетом, а й, не виключено, отримують заробітну плату за двома місцями працевлаштування. Відтак, резюмує Омельченко, заступник глави адміністрації Президента Геннадій Васильєв, голова «Укравтодору» Володимир Демішкан, голова Вінницької облдержадміністрації Микола Джига, керівник «Укрспецекспорту» Дмитро Саламатін, голова Служби зовнішньої розвідки Григорій Ілляшов, голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Леонід Фесенко, міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський (усі обиралися за списком Партії регіонів. — Авт.), а також головний митник країни комуніст Ігор Калєтник і голова Державного комітету лісового господарства «литвинівець» Микола Шершун порушили вимоги частини третьої статті 3 Закону України «Про статус народного депутата». >>

Дах для Табачника

«Підшефний» Київській міській державній адміністрації дитбудинок «Ясний» можуть ліквідувати у зв’язку з черговими освітніми пертурбаціями. Як повідомив «УМ» секретар Постійної комісії Київської міської ради з питань освіти та науки Олексій Давиденко, готується проект рішення, за яким будівля «Ясного» має перейти у власність Міністерства освіти і науки України. >>

Приват — «Жуляни»

Київський адміністративний суд відхилив скаргу фірми «Промсоцрозвиток» на дискримінаційні умови проведення конкурсу, за якими маловідома компанія «Майстер–авіа» отримала право оренди комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) на 49 років. Рішення, винесене наприкінці минулого року, фактично розбило всі сподівання «Промсоцрозвитку» на право розпоряджатися майном «Жулян». Причому ця компанія, за інформацією одного з провідних економічних видань України, пропонувала набагато вигідніші умови оренди: 15% орендної плати від вартості активів аеропорту проти 5,5%, які запропонувала компанія «Майстер–авіа», та пропускну здатність 700 людей за годину проти 320 пасажирів, яку обіцяв відтепер фактичний орендатор «Майстер–авіа». >>

Остання надія безхатченків

У Києві зведуть двоповерховий будинок, де можуть знайти собі прихисток люди, які не мають домівок. Проект притулку виконаний на замовлення релігійної організації ордену місіонерок Божественної любові, його планують звести на місці старої будівлі (що на вулиці Гвардійській), де вже кілька років сестри роздають бомжам їжу й одяг. Настоятелька монастиря, з якою вдалося поспілкуватися «УМ», сестра Андреа, щиро здивувалася поширенню інформації, що, на її думку, потрапила у ЗМІ дуже передчасно. За словами пані Андреа, проектом, який уже розглядали на засіданні містобудівної ради, передбачена їдальня, невеличка «нічліжка» та медпункт. «Наш проект розглянули, висловили кілька зауважень і повернули, — розповідає сестра Андреа. — Тому наразі він на доопрацюванні. Коли почнеться саме будівництво — важко сказати. Передбачено 70 місць для ночівлі. Звичайно, буде і медпункт. У нас дуже «гнучкий» принцип роботи, намагаємося працювати в тій сфері, якою займаються найменше». >>

Невідкладна й кваліфікована

Кілька днів тому столицею пронеслася новина про плачевні наслідки медичної реформи в Києві, яку готує влада. Мовляв, на киян чекає суттєва зміна принципу роботи швидкої допомоги: на виклики вирушатимуть відтепер не лікарі, а фельд­шери, яким стали масово підвищувати кваліфікацію. Саме фельдшери, начебто, а не лікарі будуть ставити попередній діагноз і надавати першу допомогу. Кваліфіковані ж лікарі прийматимуть охочих у спеціально облаштованих приймальнях при медустановах Києва. >>

Фантастичний калейдоскоп

Астрологи у своїх передноворічних прогнозах, ніби змовившись, дружно констатують один і той самий факт: теперішнє положення Урану на зоряній карті неба стане причиною нового сплеску наукових відкриттів і появи небачених досі технічних новинок. Як не дивно, але вчені–фундаменталісти, що завжди скептично ставляться до езотеричних прогнозів, теж погоджуються з цією версією. Навіть природа зерен, iз яких можуть прорости незабаром нові тенденції і технології, не викликає у вічних опонентів гострої дискусії. Складається враження, що все необхідне вже давно посіяно і з нього однозначно проклюнеться щось епохальне. Неминучість прийдешнього стала і темою диспуту, який організували вчені Харківського національного університету імені В. Каразіна, де традиційно проходить фестиваль фантастики «Зоряний міст». Бренд письменницького конвенту дозволив завше стриманим науковцям вволю пофантазувати, від чого астрологічна Уранія наповнилась конкретнішим змістом. >>

Підпільник полковника Мельника

30 серпня 1941 року від рук невідомого вбивці загинули Омелян Сеник та Микола Сціборський, які перебували з похідною групою ОУН у Житомирі. І досі не зрозуміло, хто позбавив життя цих видатних державників: радянські агенти, підпільники ОУН(б) чи німецькі контррозвідники. Керівники ОУН(б) офіційно заперечили свою участь у вбивстві. Історики діаспори стверджували, що вбивство могло бути справою рук Кіндрата Полуведька, який у 1930–х бував у Європі, зустрічався з керівниками ОУН, а потім повернувся до УРСР. Він мав зустріч iз Сеником та Сціборським у Житомирі, у своєму помешканні, а після їхнього убивства зник. Однак після розпаду СРСР в архівах Компартії УРСР не вдалося виявити інформації про причетність до вбивства радянських спецслужб, хоча ліквідація керівників ОУН їм однозначно була вигідна. Після відновлення незалежності України біля центрального собору в Житомирі було встановлено пам’ятний хрест на місці поховання (мабуть, усе–таки символічному) двох підпільників. >>

Жертви майбутніх перемог

«Польська операція» НКВС почалася 11 серпня 1937 року, коли Микола Єжов підписав оперативний наказ № 00485 та «Закритий лист про фашистсько–повстанську, шпигунську, диверсійну, поразницьку й терористичну діяльність польської розвідки в СРСР». У цих документах наказувалося з 20 серпня до 20 листопада організувати операцію щодо цілковитої ліквідації місцевих осередків «Польської організації військової» (ПОВ) та «її диверсійно–шпигунських та повстанських кадрів у промисловості, на транспорті, радгоспах та колгоспах». За півтора року «чисток» у СРСР засуджено 139 835 осіб, розстріляно 111 091 особу (79 відсотків арештованих). В УРСР під приводом боротьби з контрреволюцією було репресовано близько 50 тисяч поляків. Пiд час же «польської операції» ув’язнено 19 тисяч людей, з яких розстріляно близько 5 тисяч. >>