І час, і місце — все не те?

«Приблизно о 21.30 ми з моєю колегою (телеведучою «5–го каналу» Тетяною Даниленко. — Авт.) сиділи в її автомобілі на парковці біля «5–го каналу», чекаючи, доки прогріється двигун. У цей час на стоянку заїхала патрульна машина «Беркуту», — згадує події пізнього вечора 13 грудня відомий телеведучий і журналіст інтернет–видання «Українська правда» Мустафа Найєм. Ані він сам, ані його колега Тетяна Даниленко не звернули уваги на міліційний «бобик». А от міліціянтів «Міні–Купер» журналістки неабияк зацікавив, і вони попросили документи, приділивши всю свою «увагу» одному Найєму. На вимогу журналіста пояснити, на яких підставах його перевіряють, від одного з правоохоронців прозвучало грубе: «ти — ліцо кавказской нацiональностi i, значіт, должен бить готов вєздє і всєгда прєдьявлять докумєнти». >>

Порядні люди, тільки трохи п’яні

Наші співвітчизники знову оскандалилися в німецькому аеропорту. Як повідомляє прес–служба МЗС, українську делегацію у складі 59 осіб не допустили на борт літака у Франкфурті–на–Майні, бо її члени перебували у стані алкогольного сп’яніння. «Ми зв’язалися з Генконсульством у Франкфурті, зв’язалися з поліцейським відділком в аеропорту. >>

Отруєні криниці, зруйновані дороги

Попередні збитки, завдані стихією 7—10 грудня у Закарпатській області, сягають 61 млн. грн., і переважно це сума завданої шкоди інфраструктурі області. Такі цифри озвучені під час позачергового засідання комісії з питань техногенно–екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням першого заступника голови Закарпатської ОДА Івана Бушка. За рівнем підвищення води, ця повінь наблизилась до історичної повені 2001 року, а вода у річці Боржава пiднялася вище, ніж за останні 12 років. Водне господарство області «постраждало» на суму більше 10 млн. грн. >>

На півроку до поляка

Польські урядовці спростили життя українським заробітчанам. Тепер наші співвітчизники зможуть працювати у братів–поляків без дозволів на працю — лише на підставі складених заяв, прийнятих у польських управліннях праці. Вистачить відповідної заяви з боку можливого працедавця. Днями розпорядження у справі спрощення відповідних бюрократичних перепон, підписане міністром праці та соціальної політики, має з’явитися у польському аналозi «Урядового кур’єру». >>

«Маски–шоу» в шестизірковому готелі

У понеділок увечері декілька інтернет–ресурсів поширили інформацію про те, що у столичний готельний комплекс «Прем’єр–Палац» увірвався десяток озброєних людей у масках, які не надали жодних документів та пояснень. >>

Волинський Китай

Їдучи у Бірки, уявляю собі, що біля кожної сільської хати стрічатиму рожевощоких малюків, які ковзаються на замерзлих калюжах або спускаються на санчатах із гірки. А село зустрічає нас похоронною процесією. На спорожнілих вулицях не видно дітвори. Лише старші жіночки поспішають провести в останню дорогу односельчанина. Вдивляюся в кожне немолоде обличчя, обрамлене хусткою. Ось вони, поліські мадонни, гідні пера художника і поета! Нічим непримітні, спрацьовані, такі безпосередні й чисті, як сльоза немовляти. Це вони прославили своє село на всю Європу, встановлюючи рекорди народжуваності та водночас працюючи, як бджілки, по господарству та на колгоспних полях. >>

«Нормально, Григорій?»

«Г. Суркіса — у відставку!» — такі написи (по–російськи), ви­конані від руки з аерозольних ба­лончиків, віднедавна прикрасили паркани, стіни будинків, навіть метро по всьому Києву. Лише в радіусі ста метрів від редакції «УМ» їх можна нарахувати принаймні три. Очевидно, що це не самодіяльність якихось юних уболівальників, адже те саме гасло можна зустріти і в проплачених «лайт–боксах» на Парковій алеї — це центр Києва, неподалік Суркісового стадіону «Динамо». Можна припустити, що піар–кампанія приурочена до конгресу Федерації футболу України, який відбудеться в столиці сьогодні. Григорія Суркіса знову хочуть зняти з посади президента ФФУ.

Критика на адресу цього бізнесмена від футболу лунає від самого приходу Суркіса до керма (нагадаємо, у 1996 році Григорій Михайлович очолив Професіональну футбольну лігу, а в 2000–му — Федерацію). Більша частина закидів традиційно стосується його лояльності до київського «Динамо», але в останні роки коло претензій збільшилося, а можливості конкурентів — розширилися. То чи втримається Суркіс–старший на посаді цього разу? >>

Бобруйські млинці

Попри оптимістичні заяви самих гравців молодіжної збірної України — ніби до Бобруйська вони їдуть боротися за вихід у вищий дивізіон, зрозуміло, що зав­дання в підопічних Олександра Савицького інше. Рік тому, під керівництвом цього ж спеціаліста, українська молодь заледве вбереглася від пониження в другий дивізіон, де вже обжилися наші юніори. І цього разу боротиметься радше за виживання, і аж ніяк не за потрапляння до «еліти». Там 20–річні українці не грають аж із 2004 року. >>

Бюджет для обраних

Учора парламент затвердив проект бюджету на наступний рік. Народні депутати надзвичайно поспішали, адже перед ними стоїть місія ухвалити фінансовий кошторис до Нового року. За графіками, проект мали зареєструвати у Верховній Раді ще 15 вересня, проте бюджет з’явився у стінах парламенту із суттєвим запізненням — наприкінці минулого тижня. Урядовці постійно відкладали проект «на потім», бо економічні показники стрибали вгору–вниз і ускладнювали роботу прогнозистам. Чимало часу забрала робота над Податковим кодексом, від якого залежали статті надходжень до бюджету–2011. Через «повстання підприємців» урядовці мусили правити і кодекс, і проект фінплану. Зрештою, навіть зараз проект бюджету — сирий. Приміром, документ передбачає фінансування тих міністерств, які були ліквідовані Президентом у рамках так званої адміністративної реформи. >>

Курс на «нові обличчя»

Курс на Європу — це добре, добросусідські відносини з Росією — ще краще. Але обличчя нового світу визначатимуть інші держави. Тому Україна під керівництвом «регіональної» влади розширяє географічний спектр своєї зовнішньої політики й готує дипломатичне просування у бік цього «нового обличчя». На цьому наголосив Президент нашої держави Віктор Янукович, виступаючи в Києві на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України. >>

Країна, яку будує Міша

Зведений 2007 року міжнародний аеропорт Тбілісі нещодавно отримав у Дубаї нагороду в номінації «Найкращий аеропорт у Східній Європі, країнах Балтії та Росії». Але комфорт вимірюється не престижними відзнаками — так само, як реформи слід оцінювати не за рейтингами, а за тим, чи виливаються вони в добробут населення і реальну користь для країни. Реформи команди Михаїла Саакашвілі вражають весь світ, але проблеми, які ще залишаються, — передусім високий рівень безробіття і бідність — заважають багатьом грузинам сповна відчути насолоду від «грузинського дива».

Ми — гості з України — їм, звісно, співчуваємо. Але, порівнюючи ситуацію з очікуваннями після нашої Помаранчевої революції й тим, чим вони зрештою обернулися, бути щирими в цьому співчутті не виходить. Нові повітряні ворота Тбілісі та багато інших ознак модернізації Грузії — заслуга не майбутнього футбольного чемпіонату чи іншої стресової ситуації, без якої український чиновник зазвичай і пальцем не ворухне. У команди, яка нині при владі в Грузії, мислення не має нічого спільного з пострадянським. Саакашвілі, ставши президентом у 36 років, згуртував навколо себе таких самих молодих, завзятих, переважно з дипломами закордонних університетів і західними підходами до роботи й реформ. Їм не потрібні зовнішні стимули, щоб усвідомити: сучасний аеропорт — це обличчя країни, розвиток економіки — це зростання добробуту громадян, викорінення корупції — неодмінна умова успішної розбудови держави. >>

Три голоси дона Сильвіо

Доля уряду Сильвіо Берлусконі вчора висіла на волосині: парламент мав вирішити, чи відправляти його у відставку. Нервовий день завершився для одіозного лідера перемогою — за результатами голосування Берлусконі залишається на посаді прем’єра. Але перемога не така переконлива, як хотілося б, адже політична криза в Італії триває. Опозиція, зазнавши прикрої поразки — для реалізації своїх намірів їй не вистачило якихось трьох голосів, — пообіцяла не здаватися і зробити все, аби змінити владу. >>

Розвінчаний янгол

Хорватія перебуває в очікуванні найгучнішого судового процесу у своїй новітній історії. Минулої п’ятниці на підставі виданого правоохоронними органами Хорватії міжнародного ордеру австрійська поліція заарештувала колишнього прем’єр–міністра цієї країни Іво Санадера. Напередодні хорватський парламент позбавив його депутатського імунітету за підозрою у причетності до корупційних діянь, але за кілька годин до голосування екс–глава уряду встиг залишити Хорватію. Після арешту Санадер постав перед судом міста Зальцбург, який постановив затримати його на 14 діб. За цей час Хорватія має представити Австрії документи на екстрадицію. >>

Краще — ворог хорошого

Грудневе похолодання остудило святкову ейфорію підприємців, якi відстояли Майдан у боротьбі за ветування Податкового кодексу, що неабияк потріпав їхнi нерви суворими обмеженнями спрощеної системи оподаткування, які так і не відбулися.

Але свята мають звичай закінчуватися, і ось тут саме час розібратися, наскільки добре відчує себе бізнес після того, як iз настанням Нового року запрацює змучений поспішними нововведеннями основний податковий документ країни. >>

Жаданий письменник

Представник так званої «харківської школи» літераторів у рейтингу Бі–Бі–Сі перемагає вже вдруге: у 2006–му книгою року став його «Капітал», нині ж, у 2010–му, — «Ворошиловград», який обійшов «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, «Груші в тісті» Юрія Винничука й «Століття Якова» Володимира Лиса. Крім почесного звання автора року, лауреат отримує матеріальне заохочення в еквіваленті 1000 фунтів стерлінгів. Премію вручали минулої п’ятниці в стінах Національного університету «Києво–Могилянська Академія». Оскільки Сергій Жадан на той час був відсутній, премію за нього отримав директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький. >>

Обвуглені слова «на злеті пристрасті»

Говорити про кохання з театральної сцени, мабуть, складніше, ніж про будь–що інше. Бо це лише на перший погляд усе зрозуміло: береш твір, «витискаєш» із нього важливу для тебе суть, множиш її на власний досвід, досвід акторів, попередників, мислителів, літераторів, психологів... Незважаючи на простоту цієї аксіоми, вкотре доводити її візьметься не кожен. Оскільки цей процес у контексті театру перед­бачає, що автор не піде шляхом переповідання раніше сказаного, а винайде власний механізм (тактику, прийом...) доведення. >>

«1900». Багатоголосе моно

Свій півстолітній ювілей — щодо Меншикова ця цифра звучить дещо фантастично — актор відсвяткував ще 8 листопада в Москві (на честь ювіляра у «Лужниках» зіграли футбольний матч, а «фуршетна» частина свята пройшла у банкетному залі ГУМу). Але, поміркувавши над датою та ситуацією, актор вирішив не обмежуватися одним днем і затіяв ювілейне міні–турне свого «Театрального товариства 814», маршрут якого проліг і через Київ(17–18 грудня). >>

«Відрізані» рейками

Ледь не закінчилося трагедією протистояння мешканців села Хлистунівка Городищенського району з «Укрзалізницею». Протестуючи проти майбутнього закриття у селі двох переїздів хтось із «народних месників» темної ночі порозкладав на залізничних рейках перемички. Поїзд, який проходив селом (а довжина залізниці тут сягає майже десяти кілометрів), розтягнув ті перемички на три кілометри і ледь не пішов під укіс. >>

Вишивана географія

Гуртківці Тернопільського центру творчості дітей та юнацтва вишили на полотні розміром приблизно метр на метр карту області. Причому територія кожного з районів не просто відображена у різних кольорах, а відтворена автентичною манерою вишивки, характерною саме для цієї місцевості. Керували виготовленням незвичайної карти викладачі гуртків рукоділля Центру творчості Анастасія та Наталія Пархомчук — мати і дочка. >>

Запоріжжю 1310 років?

В історії Запоріжжя може настати «новий стиль» — у тому сенсі, що рано чи пізно на державному рівні буде визнано низку обставин, котрі засвідчують іншу дату заснування міста (в усіх енциклопедіях вказано 1770 рік, коли будівничі фортеці на Дніпрі заснували Олександрійський форштадт–поселення). >>

Відплата за безплатне

Магазин, у якому все безплатно, — виявляється, буває й таке. Вибір, звичайно, не так щоб великий, але вдягтися можна, і дечим з електроприладів та інших хатніх речей розжитися. Ноу–хау впровадили цього року в канадському місті Едмонтон. >>

ПРИКОЛИ

Януковича запитують:

— Чому на утримання Президента в 2011 році передбачено на 400 мільйонів гривень більше, ніж у минулому?

— Тому що в маршрутці «Межигір’я — Банкова» постійно підвищують плату за проїзд! >>

Не найкращий день

Свого часу британська модель і кінозірка Елізабет Герлі аж зі шкури лізла, щоб оженити на собі індійського мільйонера Аруна Найяра. І таки ж добилася свого: у березні 2007–го, через п’ять років після знайомства індус аж двічі повів кохану під вінець. Європейське весілля зіграли у старовинному замку в Англії, а традиційне індійське — на батьківщині нареченого, у штаті Раджастан. >>

Дитячий театр на кухні

До потурань дитячими смаковим забаганкам кожен ставиться по–своєму. Особливо люди старшого віку нерідко закликають не йти на повідку у своїх чад, а дотримуватися принципу: захоче їсти — поїсть. Але ви бачили очі малечі, яка їла не просто млинці, а Міккі–Мауса з них?! А чули зворушливе: «Мамо, коли у тебе буде час, зробиш нам ще таких мишенят?» >>

Свято наближається...

Приводів побалувати себе й інших десертом не злічити. Якщо ви песиміст — солодке допомагає відігнати депресію. Якщо оптиміст і кожен день для вас — свято, у вихідні — світлий день у квадраті. >>

Ті, кому небайдуже

Прийом робіт на конкурс «Нам небайдуже» тривав iз 1 жовтня. За цей час на адресу організаторів надійшли 154 фото і 27 відеоробіт. Самостійні та колективні роботи на конкурс подали 118 молодих людей — сироти чи діти з неблагополучних родин. А загалом участь узяли більше 30 молодіжних організацій і служб молоді, в тому числі сім інтернатів з 11 областей. Усі роботи організатори експонують в Українському домі. >>

Успіх — за наукою

Успіх та способи його досягнення цікавлять людей завжди. Упродовж тисячоліть бачення успішності змінювалося. Роздуми, нотатки, поради щодо цього є в рукописах стародавніх філософів, окремі аспекти цього питання розробляли психологи, суспільствознавці, дослідники бізнесу і якості життя. Утім успіх часто пов’язували з везінням чи долею. Досі ніхто не брався науково дослідити це явище і, можливо, вивести закони, за якими кожен міг би успішно реалізуватися, більше того — змінити рівень успішності цілої країни.

Вісім років тому співробітниця Інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України Юнона Ільїна вперше почала працювати над системною науковою теорією, а з 2008 року в Інституті, в Лабораторії нових інформаційних технологій навчання (керівник — член–кореспондент НАПНУ професор Марина Смульсон) започаткували науково–дослідницький проект «Психологія «життєвого успіху». Зокрема, щоб «вичислити» власну модель успіху України. Проаналізовано праці «успіхологів» (дослідників успішності) зі всього світу та понад 650 життєписів успішних людей різних статей, країн, історичних періодів, релігій. За спеціальною анкетою–опитувальником на сьогодні опитано близько 35 тисяч осіб в Україні, та ще тисячі — в Росії, Британії, країнах Азії, США та Канаді. Пропонуємо читачам «УМ» розмову з автором i керiвником цього проекту, кандидатом психологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту психології імені Г.С.Костюка Юноною Ільїною. >>