У День молоді підношу молитви до Господа за всіх наших молодих людей, за українських юнаків та юначок, хлопців та дівчат, які, зростаючи в час війни, не зі своєї волі отримують важкий життєвий досвід, якого не мали ми, попереднє покоління.
Нинішня молодь – інакша. І багато в чому вже не дорослі можуть її чомусь навчити, а вона – їх.
Війна змінює все і всіх. Чимало речей переосмислюється та переоцінюється, і стає більш зрозумілим, що в цьому житті є найголовнішим, найдорогоціннішим, чого не можна повернути і що вартує більшої нашої уваги та підтримки.
Часто чуємо, що війна не повинна забирати у людей молодість, плани, можливості, мрії… Але реальність така, що вона – забирає. Проте важливо чітко розуміти, що ці злодіяння коїть не абстрактна «війна», а конкретні люди, наші вороги, прислужники кремлівської влади, прибічники зла і темряви.
Тож, дорогі молоді українці, будьте воїнами світла! Не дозволяйте ворогам вас зневірити, зламати, відібрати надію та опору. Чиніть опір злу,
не втрачаючи здатності любити, дружити, піклуватися, допомагати, вірити, радіти і бути вдячними – нашим захисникам, людям доброї волі і Богу.
Не втрачайте людяності! Піклуйтеся про себе і близьких, не відкладайте життя на «після війни». Майбутнє твориться вже зараз, і кожним із вас зокрема. Кожен щоденний, навіть найменший ваш вибір і ваша дія – цеглинка в наступний день, основа для завтра.
Те, як ви навчаєтесь, працюєте, дружите, любите і ставитеся до інших сьогодні – вже формує українське суспільство завтра. Бо ви – наше завтра.
Бережіть себе і будьте сильними! Ніколи не падайте духом і вірте: «Якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому».