Сильний «пол» — Інтерпол

В умовах суворої конспірації відкрилася в Києві 33-тя Європейська регіональна конференція Інтерполу, яка триватиме три дні. Ні, журналістів на захід запросили, а от фотографувати закордонних гостей не дозволили, не слід їм, мовляв, світитися! Та й заходи безпеки з боку наших правоохоронців були вжиті надзвичайно суворі. Адже у конференції беруть участь понад 150 делегатів із 46 європейських країн — членів Міжнародної організації кримінальної поліції: керівники Інтерполу з Великої Британії, начальники національних центральних бюро, а також спостерігачі з ООН, Всесвітньої митної організації, Ради Європи тощо, повідомляє УНІАН. >>

Варвари XXI столiття

У дунайському гирлі Бистре позавчора почалося будівництво першої черги глибоководного суднового каналу «Дунай — Чорне море». В урочистій церемонії підняття першого кубометра грунту взяли участь міністр транспорту Георгій Кірпа, міністр з охорони довколишнього середовища Сергій Поляков, глава Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький та представники німецької фірми-генпідрядника будівництва «Josef Mobius Bau Aktiengesellchaft». За деякими даними, взяти участь у церемонії початку будівництва, проти якого виступають українські та міжнародні екологічні організації, відмовився навіть посол Німеччини в Україні. Наразі ці ж організації направили пану послу звернення з проханням узагалі припинити участь німецької сторони у цьому проекті. >>

Мелітопольщина зализує рани

Останній вибух у Мелітополі пролунав учора о сьомій годині ранку, повідомив журналістам віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв. Цю інформацію «УМ» також підтвердили на місці: «Вибухів не чути. Усю ніч йшов сильний дощ, який, напевно, загасив вогонь», — сказав сільський голова Новобогданівки Дмитро Хлистун. Отже, таким чином поставлено крапку у «104-тонній епопеї». >>

Гроші з бочки. Порохової

Услід за НП у Мелітопольському районі забили на сполох і мешканці інших регіонів, яким «пощастило» мати на своїй території склади з боєприпасами. Зокрема, на території шести західних областей України, де розташовано Західне оперативне командування (ЗОК), знаходиться 22 тисячі вагонів із боєприпасами. Якщо вишикувати їх, то вийшов би смертоносний потяг завдовжки майже 660 кілометрів. Один з найбільших складів із боєприпасами є у Львівській області — у містах Броди, Яворів та поблизу Львова — у Брюховичах. Про це повідомили на прес-конференції керівник обласного штабу «Нашої України» Петро Олійник та його представник, а ще місяць тому офіцер ЗОКу Олександр Пушкар. >>

Чергова мішень Білого дому?

Президент США Джордж Буш у вівторок наклав економічні санкції на Сирію, повідомила Бі-Бі-Сі. Свій крок він обгрунтував тим, що ця країна підтримує міжнародний тероризм та надає притулок на своїй території іракським партизанам. Буш ще в грудні минулого року підписав закон, яким надається можливість запровадження економічних та дипломатичних санкцій по відношенню до Сирії. Ним, зокрема, забороняється продаж до цієї країни будь-якого обладнання та матеріалів, які можуть служити для виробництва зброї та військового обладнання, будь-яке інвестування американськими фірмами в цій країні та запроваджуються обмеження у вільному пересуванні сирійських дипломатів територією США. Останніми санкціями забороняється експорт до Сирії будь-яких американських товарів, окрім продуктів харчування та ліків, запроваджується замороження банківських рахунків окремих сирійських громадян, фірм та інституцій, обмежується банківський обмін та припиняється авіасполучення між США та Сирією. Санкціями не охоплено лише запчастини до літаків, щоб не спричинити погіршення умов безпеки на сирійських літаках, та обладнання зв'язку, щоб не відтинати сирійців від зовнішніх джерел інформації. >>

Інші «донецькі» в Києві

Верховну Раду сьогодні пікетували. Причиною, яка змусила двадцятьох «протестантів» прийти під стіни головного законодавчого органу України, а згодом і лягти на проїжджій частині перехрестя між вулицями Грушевського та Шовковичною, аби бодай якось привернути до себе увагу народних обранців, стали не «мукачівські події», які вчора були центральною темою пленарного засідання. Хоча біда у донеччан — а пікетники були саме з Донецької області — де в чому перегукується з проблемою мукачівців. Бо протестували ці люди проти корупції в державних структурах та правоохоронних органах регіону. У руках доведені до відчаю донеччани тримали плакати з написами «Конституційні права подають сигнал SOS»; «Прекратите судебный произвол в Донецкой области»; «К ответу судей за несправедливые решения!» тощо. >>

Клоунада «силовиків»

Учора парламентський день знову пройшов під «стягом» Мукачева: керівництво Генпрокуратури, МВС та СБУ знову звітувало перед депутатами про розслідування тих колiзiй, що відбулися на виборах міського голови 18 квітня. На порядку денному стояли й інші питання, зокрема лідер комуністів Петро Симоненко до цього порядку кілька разів вносив питання про відкликання українського контингенту з Іраку (ліві навіть вивісили перед президією велике гасло-простирадло з цього приводу). Але найважливішим залишився Мукачів — містечко, котре віднедавна кидає у холодний піт своєю «демократичністю» увесь західний світ. Однак, як і перед святами, нічого конкретного від «силовиків» нардепи не почули. >>

Верховна Рада заслала розвідника в СБУ

Як повідомила прес-секретар керівника СБУ Ігоря Смешка Марина Остапенко, ще наприкінці квітня Президент підписав указ про призначення першим заступником голови СБУ народного депутата Володимира Сацюка, члена фракції СДПУ(о). Тож відтепер у головного охоронця нашої з вами безпеки перших заступників стало двоє (є ще шестеро «звичайних»). >>

«Криворіжсталь»: ставки зростають

Фонд держмайна оголосив конкурс із продажу 93-відсоткового пакета акцій ВАТ «Криворіжсталь». Це рішення прийнято всупереч рішучим запереченням з боку парламентської Спеціальної контрольної комісії, яка виношувала намір повторно внести це підприємство до переліку тих, які не підлягають приватизації, а також незважаючи на заклик «нашоукраїнців» тимчасово припинити продаж об'єктів державної власності. >>

Нардепи б'ються не лише «під куполом»

Провладні телеканали люблять показувати, як народні депутати духопелять один одного в сесійній залі. Звісно, за умови, що серед учасників фізичних «дебатів» «засвітився» хтось з опозиції — це ж просто задоволення, проїхатися по «невихованості й безкультур'ю» «наших українців», БЮТівців або й (залежно від політичної доцільності такої критики на даний момент) соціалістів із комуністами. Однак такі «цікавинки», на жаль, для любителів «гарячих» фактів та їхніх господарів, трапляються нечасто. Хоч бери та проси нардепів битися частіше! Можливо, саме з метою допомогти телевізійникам з інформаційним приводом народний депутат Петро Писарчук (фракція СДПУ(о)) й вирішив вдатися до непарламентських методів з'ясування стосунків. Хоч поза стінами ВР такі «розборки» навряд чи кого зацікавлять. Та й по телебаченню такого не покажуть, бо навряд чи іміджу «об'єднаних» есдеків допоможе демонстрація побитого їхнім однопартійцем громадянина, читай — виборця. А пан Писарчук нібито доклав руку до обличчя саме «пересічного» українця, львівського перукаря Арама Каракова. >>

Я ліплю собі із глини...

Про колумбійську зірку світового масштабу Шакіру вже давно нічого не чути. Прихильники сексапільної співачки навіть почали турбуватися, чи не сталося з нею бува якогось лиха. Виявляється, не сталося — просто поп-діва вирішила трохи відпочити від гучної слави й побути наодинці з собою. Сама вона вважає, що все це через вік: дівчині вже виповнилося 27, а оскільки Шакіра — особа дуже серйозна, то почала замислюватися про своє подальше життя. Бо кар'єра й народна любов — це, мовляв, добре, але для кожної людини на першому місці має бути сім'я. >>

З ким ти, Кім?

Ніколас Кейдж, якому пощастило бути чоловіком двох неабияких жінок, одружується втретє. Свого часу Ніколас полонив свою колегу по акторському цеху, голлівудську зірку Патрicію Аркетт, зробивши їй пропозицію у перший же день знайомства. Однак шлюб зіркової парочки довго не протримався, і незабаром Кейдж із Аркетт розлучилися. До своєї наступної дружини – доньки легендарного Елвіса, Лізи Марії Преслі (яка, між іншим, перед тим була одружена із Майклом Джексоном), Нік позалицявся дещо довше. Зате прожили вони разом значно менше — всього-на-всього 3 місяці й 15 днів. >>

Суд та тіло

Наомі Кемпбелл святкує перемогу: днями супермодель остаточно виграла судовий процес проти «жовтої» британської газети «Міррор», який тривав понад три роки. А почалося все з того, що «Міррор» надрукувала знімок «чорної перлини» подіуму, яка виходить з центру для анонімних наркоманів. Після цього про потяг Наомі до наркотиків почали пліткувати всі бульварні видання, чим надовго зіпсували настрій і без того дратівливій манекенниці. Кемпбелл звернулася до суду, аби захистити свою честь та гідність і отримати від безсовісного видання моральну компенсацію. Адже той факт, що британська топ-модель відвідувала анонімний центр, ще не свідчить про її наркоманію. >>

Язики від Гіннесса

Молоти язиком і набивати пузо можна по-різному, зокрема й для Книги рекордів Гіннесса. Днями до дивакуватих досягнень вдалися мешканець Бахрейну та шестеро британців укупі з австралійцем. Перший — Джаміль Насер — стверджує, що побив світовий рекорд з тривалості публічної промови. Цей араб почав свій марафон минулої середи ввечері і завершив лише в суботу, розмовляючи рідною мовою без упину 66 годин, що на чотири години більше від рекорду в цій галузі, записаного в Книзі Гіннесса. >>

Анекдоти

Кличко-старший після перемоги над Коррі Сандерсом дає інтерв'ю:
— Мій молодший, Володька, теж дуже хороший боксер. А хто не вірить — я особисто по морді дам. >>

Європа — у тебе під вікнами

У самому ЄС День Європи, як відомо, відзначається 9 травня. Не на честь визволення Європи від фашистів, а з іншої причини: саме того дня міністр закордонних справ Франції Шуман представив програму нового міждержавного утворення — Асоціації вугілля та сталі, від якого й веде початок нинішній ЄС. Позаяк Україна 9 травня святкує День перемоги, то європейці вирішили їй у цьому не заважати, і Президент Кучма підписав свого часу розпорядження про відзначення Дня Європи в нашій державі у третю суботу травня. Отже, гримаса долі, історична усмішка: Україна шанує День Європи на тиждень пізніше, ніж ЄС. Сьогодні і в цьому вбачається якийсь сумний символ. >>

Своїх в'язнів — до рiдних в’язниць

Знущання американських та британських солдат над іракськими в'язнями неабияк сколихнули міжнародну спільноту. Для України це досить тривожна тема, оскільки в іракській в'язниці сидять двоє наших громадян — моряки судна «Навстар-1». А перебувають вони там, за даними Міністерства закордонних справ України, у жахливих умовах. Відтак МЗС глибоко стурбоване станом моряків, про що міністр Костянтин Грищенко повідомив у ноті послу США в Україні Джону Гербсту. Грищенко, зокрема, наголосив на неприйнятних умовах утримання українських громадян, відсутності життєво необхідного медичного обслуговування та напруженій ситуації навколо пенітенціарного закладу, що ставить під загрозу життя наших співвітчизників. Говорячи про стан здоров'я капітана Миколи Мазуренка і старпома Івана Сощенка, керiвник прес-служби міністерства Маркіян Лубківський сказав, що «він (стан здоров'я. — Ред.) не може бути нормальним враховуючи те, в яких умовах їх утримують». >>

Країна партизанів

У білоруських телерепортажах і передачах про велику Перемогу вражав надмір словосполучень «спроба фальсифікації історії». Про «фальсифікацію» говорив і президент Олександр Лукашенко, говорили натреновані перед ефіром піонери. Склалося враження, що ізольований від Європи Лукашенко в нагнітанні «переможного» сантимента шукає противагу сьогоднішньому європейському «братанню» і взаємопрощенню. Мета цієї риторики, можливо, і в тому, щоб виправдати нинішні злидні, мовляв, Білорусь і дотепер не може стати на ноги саме тому, що Друга світова війна завдала її господарству найбільший збиток порівняно з іншими державами Східної Європи. «Фальсифікацією» вважають аж ніяк не книги західних істориків, про які говорить президент, а брила страшної правди про війну в Білорусі, що стала надбанням громадськості ще за президентства Станіслава Шушкевича. Отож величезну кількість книг, досліджень, статей, мемуарів було вилучено з провідних бібліотек, позаяк вони переважно несли висновок: Друга світова мала всі ознаки війни громадянської. >>

Зметикувати на трьох

Як сказав представник брюссельського Центру дослідження європейської політики Джордж Дура, ніколи не можна потрапити в ЄС, якщо є проблеми на кордонах. А в України і Молдови така проблема є, й ім'я їй — Придністров'я. Питання українсько-молдовських взаємин обговорювалося нещодавно на «круглому столі», організованому Фондом Фрідріха Еберта і Центром миру, конверсії та зовнішньої політики України із залученням урядовців і парламентаріїв з обох країн. >>

Зона на курячих ніжках

Нещодавно в «шахтарській столиці» відбулося урочисте святкування п'ятиріччя з дня прийняття Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області». З часу появи цього документа, власне, й ведеться відлік масштабного експерименту, місцем проведення якого обрали Донбас. На ювілейному заході вистачало урочистих промов, звітів та відзначень передовиків виготовленими принагідно срібними пам'ятними знаками. Лише одна деталь трохи псувала «молебень»: урочистості відбувалися таки далеченько від території самої СЕЗ «Донецьк», яка й виступала винуватцем свята. А втім, що б робили почесні гості серед голого степу, де лише вільний вітер завзято ганяє кульки перекотиполя... >>

Зі світу по краплині — черкащанам океан води. Питної

Поліпшення якості питної води є головним завданням Черкаського водоканалу: 4 роки тому тут уперше в Україні впровадили нову сучасну систему дозування хлору, й тепер цей процес виконується в автоматичному режимі з допомогою комп'ютерної техніки. Завдяки цьому обладнанню водоканал зекономив десятки тонн хлору, отож ця речовина в надмірній кількості не протрапила у питну воду. Крім того, за словами директора Черкаського водоканалу Сергія Овчаренка, вдалося реконструювати фільтри. Тепер необхідно довести до ладу другу чергу водоочисної станції. «Вода в Черкасах, яка тече з кранів, кращої якості, ніж в інших регіонах Украни», — стверджує директор. А коли добудують другу чергу станції, вода стане ще чистішою. >>

Що таке «безкоштовне»

«Пише вам інвалід Радянської армії з великим проханням: розкажіть, скільки коштує приватизація землі. Я маю біля житлового будинку землю — десь один гектар — і не можу її приватизувати, бо дуже дорого просять, аж 860 гривень! То прошу відповісти, чи може бути така ціна, щоб корову продати і приватизувати землю?!» — запитує Юрій Волощук, мешканець селища Ясіня, Рахівського району Закарпатської області. Уявляю, як здивуєтеся ви, Юрію Миколайовичу, а з вами і тисячі наших читачів, коли дізнаєтеся, що насправді власне приватизація землі — як городів так і паїв — не коштує нічого. Проте це зовсім не означає, що в процесі приватизації тієї чи іншої ділянки не потрібно платити. Потрібно — за реєстрацію. Щоб прояснити ситуацію, спробуємо подивитися на процес очима «земельників». Отже, «УМ» надає слово Геннадію КОСТЮКОВУ, кандидату економічних наук, директору Харківської регіональної філії Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті земельних ресурсів і почесному землевпоряднику України. >>

Дизайнер власної родини

Чотири роки тому 20-річна Надя Халимон як старша у родині стала для десятьох своїх братиків та сестричок годувальницею — ще молодою, 42-річною, через рак померла їхня мати. Наймолодшій Насті було тоді лише 4 роки. Сьогодні вже 24-річній Надії доводиться, як і чотири роки тому, прокидатися о пів на п'яту, аби розтопити піч, приготувати сніданок, попоратися та встигнути на роботу — і так щодня. Чималенька родина Халимон (а це одинадцятеро дітей та батько Микола Олександрович) мешкає у селі Оленівка, що на Чернігівщині, у скромнім помешканні. Аби якось зводити кінці з кінцями, доводиться багато працювати усім: обробляти два з половиною гектари землі, тримати велике господарство — корову, коня, свиней, качок, гусей, кролів. Працюють дітлахи і на чужих городах. «У нас для кожного є робота, — розповідає Надiя, — ми зі старшими дівчатами готуємо їжу, печемо хліб, прибираємо та перемо. Старші хлопці опікуються господарством — мають заготовляти сіно для худоби, годувати її. Наймолодші — замітають двір». >>

Накиньте копієчку бідному перевізникові!

Підприємці, які обслуговують внутрішні лінії Рівного, вкотре звернулися до міського голови Віктора Чайки з проханням переглянути розмір тарифів на їхні послуги, оскільки подорожчали паливно-мастильні матеріали. Пісня не нова і декілька місяців тому вже призвела до подорожчання проїзду в рівненських маршрутках на 10 копійок. Це, до речі, ще один із аргументів, якими користуються підприємці, вибиваючи дозвіл на збільшення ціни за проїзд, мовляв, у Рівному вартість поїздки чи не найменша в усій Україні — 60 копійок, у той час як, скажімо, в Києві вона становить гривню. >>

«Невидимки» виявилися підлітками

Упродовж місяця Калуш перебував ніби в полоні кримінальної саранчі: невідомі серійно обкрадали квартири, підвали, дачні будиночки, а вечірньої і нічної пори грабували одиноких перехожих, переважно жінок, відбираючи в них гроші та коштовні прикраси. Зловмисники діяли за однаковим сценарієм — зухвало і з розмахом, що наводило на думку про існування в місті добре скоординованої злочинної зграї. Ця версія згодом цілком підтвердилася. >>

Останнє фото на згадку

Жахливою подією закінчився для групи студентів Тернопільської медичної академії виїзд на турбазу поблизу райцентру Теребовля. Приблизно за кілометр від цього містечка є великий піщаний кар'єр, до якого і вирушили під вечір на прогулянку 20-річна Зоя Панасюк та ще двоє хлопців. >>

Хочеш їсти калачі — не лежи на електричній «печі»

Прохолодні ночі цієї весни затримали настання повноцінного дачного сезону для багатьох любителів отаборитися на власній «фазенді» одразу на кілька діб чи навіть тижнів. І водночас нагадали про себе жахливою трагедією, що сталася на території садівничого товариства «Вагонобудівник» у селі Чикалівка поблизу Кременчука. >>

Договір дарування житла чи життя?

Наша газета вже повідомляла про недавнє прискорене переселення на той світ обтяженого хворобами й віком мешканця Лубен. Тільки-но бідолаха, котрий залишився наодинці зі своїми бідами після смерті першої дружини, офіційно оформив другий шлюб і «переписав» на нову обраницю власне помешкання, як остання не без допомоги дорослої дочки підшукала доморощених кілерів: за помірну плату двоє молодиків погодилися «звільнити» квартиру від тепер уже «зайвого» господаря... >>

«Жучки» вбили трьох дітей

Ця трагедія розігралася в селі Лемешівка Городнянського району на Чернігівщині. В одному з будинків на вулиці Попудренка мешкали 27-річна Надія К. із 26-річним Олександром та шестеро дітей — хлопчик і п'ятеро дівчаток. Перший чоловік жінки — батько 10-річної Жені, 8-річного Михайлика і 7-річної Тетянки — загинув сім років тому. А через чотири роки в Надії з'явився новий чоловік. У них народилися троє дівчаток: Олександра, Анастасія, Ірина. Фатальний перебіг подій і підступний вогонь забрали життя найменших. >>

«Титановий» захист

Йдеться про Державну службу охорони (ДСО) — потужний підрозділ у структурі органів внутрішніх справ. Адже реалії фінансування сучасної української міліції є такими, що «не бюджетом єдиним», саме тому правоохоронці-професіонали готові охороняти-супроводжувати клієнта і за дзвінку монету. Попит на послуги дужих богатирів існував зажди, а тим більше зараз — у період «дикого капіталізму», який переживає країна. >>

«Мультики» зі звалища

Коли десятикласнику однієї зі шкіл Ленінського району Дніпропетровська Ігорю Козлову стали ввижатися «мультики», стурбовані батьки негайно доставили хлопчину до лікарні. Там він і зізнався, що біду підхопив на стихійному звалищі промислових та побутових відходів по вулиці Черкаській. Воно здавна було чи не найулюбленішим місцем розваг школярів, які завжди могли тут знайти щось для себе цікаве. Цього ж разу діти й взагалі натрапили на справжній Клондайк — хтось вивіз на звалище цілу вантажівку аптечок індивідуального захисту в пластмасових коробках. Школярі, певна річ, відразу оцінили їх вміст. Найбільше вони вподобали таблетки «Тарен» у капсулах, що призначені для протихімічного та протирадіаційного захисту. >>

Брати наші менші подорожчали

Новий сезон роботи Рівненського зоопарку з настанням травня засмутив мешканців обласного центру підняттям цін на вхідні квитки. Відтепер помилуватися 150 видами тварин, 24 з яких занесено до Червоної книги (і саме завдяки яким у 1998 році зоопарку було надано статус природно-заповідного фонду загальнодержавного значення), дорослі можуть за 6 гривень (торік було 4), а малюки — за 3 (2 гривні платили минулоріч). >>

Проблема «Х»

Якщо вашу квартиру ніколи не заливали зношені труби рідного будинку, у парадному ніхто не влаштовував туалет, а під власними дверима ви не знаходили п'яного, мов чiп, незнайомого «гостя», то, швидше за все, ваш будинок — не «хрущовка», а новобудова з консьєржкою й модерною «інженерією». Колись п'ятиповерхівки для багатьох сімей стали порятунком від комуналок. Тепер же пошарпані часом «хрущі» є справжньою виразкою будь-якого великого міста. І надто вже столиці. Ще сім років тому київська влада вирішила зайнятися реконструкцією «хрущовок». За цей час у Києві реконструйовано ледве десяток будинків зі знаком «х»... Чому столичні п'ятиповерхівки залишилися «за бортом», з'ясовувала «УМ». >>

Людмила Гурченко: Я дуже часто говорю собі «стоп»

Як геніально вона грала себе саму! У кожному русі — глибокий підтекст, у кожному слові — рух душі. Вона ніби звідти, з минулого, і водночас — над ним. Моновиставу, в якій прима експромтом прожила на сцені Харківської опери власне життя, глядач ладен був дивитися скільки завгодно, причому без антракту. Адже у московській гості захоплювало все — салонний макіяж, яскраво-червоний шкіряний костюм, бездоганна фігура, пропущений через душу монолог, хід думки, поворот голови, реакція на шалені оплески залу. З висоти свого п'єдесталу вона зуміла впізнати у кількох земляках друзів дитинства, довго цитувала вчительку української мови, яка не могла читати Шевченка без сліз і при цьому ненав'язливо повідомила місцевим дівчатам, що черевички з гострими носами більше не в моді. У ній цілком гармонійно вживаються світська пані і бешкетливе дівча з харківської вулиці Клочківської. Причому друга, схоже, з роками стала їй ще дорожчою. Інакше навіщо визнаній актрисі Гурченко потрібно було оголювати власну душу у трьох відверто написаних книгах. Презентація останньої з них — «Люся, стоп!» — і стала для неї формальним приводом в енний раз відвідати місто свого дитинства та юності. >>

Весна прийшла авітаміноз принесла —

Власне, термін «авітаміноз» не зовсім коректний у випадку, коли йдеться про весняний дефіцит корисних речовин в організмі людини. Один із найбільших дослідників вітамінів, професор Казимир Функ, спочатку запропонував цей термін, але згодом учені почали вважати, що авітамінозом слід називати повну відсутність в організмі вітамінів, що зустрічається сьогодні вкрай рідко. Отож для означення вітамінного дефіциту в організмі, на думку фахівців, краще підходить термін «гіповітаміноз». >>

А моє серце не зупинилось

На базі обласної лікарні в Черкасах віднедавна запрацював кардіологічний центр. Цей медичний заклад також став обласного значення, тож тепер черкащанам, яких турбують збої у роботі головного «моторчика», не доведеться їхати до столиці в пошуках медичної допомоги, бо зможуть одержати її у себе вдома. У новоствореному кардіологічному центрі, головним лікарем якого призначено Світлану Журбу, об'єднано кардіологічне, кардіохірургічне відділення та кардіодиспансер. >>

Десять «стовпів» здорової старості

Японці в середньому живуть 79 років, австралійці, греки, канадці та шведи — 78, німці та американці — 76. У росіян та турків нитка життя обривається значно швидше: вже після 67 років. Українці в середньому доживають до 66 років. Нігерійці та сомалійці — приблизно до 47 років. Міжнародна група лікарів, психологів та дієтологів розробила десять заповідей, які, на їхню думку, дозволяють людям радіти життю значно довше. >>

Муміє — за моє і твоє

Перш ніж лікуватись від передчасного сім'явиверження під час статевого акту народними методами, необхідно пройти всебічне обстеження. Тільки після того, як із причин розладу статевої системи ви виключите венеричні захворювання, цукровий діабет, простатит, аденому передміхурової залози, системний атеросклероз, захворювання щитовидної залози, гормональний дисбаланс та вплив травм головного та спинного мозків, можна звернутися до бабусиних рецептів, спрямованих на посилення чоловічої сили. Ось декілька з них: >>

Сергій Чукмасов: Чесність виборів Президента забезпечимо спільними зусиллями

Те, що керівником виборчого штабу «Нашої України» у Дніпропетровській області минулого року було призначено колишнього народного депутата України, професора кафедри технологічного проектування Національної металургійної академії, доктора технічних наук Сергія Чукмасова, дехто сприйняв як несподіванку. А опоненти навіть вхопилися роздмухувати «компромат» з приводу його показової непостійності у політичній орієнтації. Тож, природно, у бесіді з Сергієм Олександровичем і кореспондент «УМ» таку тему обійти не міг. >>

Один і в Гуляйполі не воїн?

Учора в Гуляйполі відбулася ще одна скандальна сесія міськради — третє упродовж місяця зібрання депутатів, налаштованих змістити Олександра Жигалка з посади міського голови. Мотивація? У рік президентських виборів містом повинен керувати чиновник, здатний якщо не організувати, то бодай закрити очі на будь-яку наругу над демократією — на кшталт того, як це зробив «губернатор» Закарпаття Різак під час виборів у Мукачеві. Жигалко ж не приховує своїх симпатій до «Нашої України», очолює філію партії київського мера Олександра Омельченка — «Єдність», підтримує видання опозиційної газети «Майдан», котру заснував місцевий осередок партії «Собор». Після призначення першим заступником голови Запорізької облдержадміністрації висуванця СДПУ(о) Анатолія Світлицького в регіоні побільшало кадрових пертурбацій. Годі сумніватися, що значилася у владному «темнику» й гуляйпільська «проблема». >>

«...Упав Івахів, друг Василь...»

15 травня 1943 року селом Бечаль, що на березі Горині, багатотисячною рікою рухалася жалобна процесія. За козацьким звичаєм, три юнаки-повстанці вели за вуздечку трьох скакових коней. За хоругвами разом iз церковним хором ішов священик Микола Теодорович, а далі в одностроях УПА — сотня українських повстанців, чота якої несла на плечах три труни, вкриті жовто-блакитними стягами. >>

Вийшли усі і сказали: «Шпигун!»

Ісаак Рогачевський переїхав до Запоріжжя 1934 року з величезним досвідом, набутим у статусі керівника низки металургійних гігантів Донецька, Дніпропетровська, Макіївки. Упродовж двох років Рогачевський працював також у торгпредставництві СРСР у Німеччині. І ця обставина, як з'ясується пізніше, зіграла визначальну роль у його подальшій долі. >>

Лівий берег п'є горілку, правий — ще воює...

Ситуація, на кшталт винесеної у заголовок, склалася в обласному центрі наприкінці 1943 року. Ставка Сталіна висловлювала невдоволення з приводу, на думку Москви, зволікання з початком штурму Запоріжжя. Реалії ж були такими: шлях «саботажникам» до індустріального центру перетинали дві лінії масованої оборони — на плацдармі шириною у сорок кілометрів і в глибину до двадцяти (!) німці зосередили кількасот танків, шістсот гармат і мінометів, близько 40 тисяч вояків. Упродовж двох тижнів війська СРСР не відважувалися штурмувати захисні редути нацистів: генерали вирішили нагромадити більше сил. >>

І картинки — як родзинки

Як не дивно, за свою тисячолітню історію Ужгород мав усього декілька книжок про себе. На жаль, усі вони були або заідеологізовані, або ж подавали історію міста над Ужем як романтичну казку. Не дивно, що навіть у туристичних довідниках траплялися сотні фактичних помилок. Тому презентація книжки «Ужгород відомий і невідомий» одного з найцікавіших закарпатських істориків Йосипа Кобаля стала подією номер один у культурному житті Закарпаття. Цікаво, що книжку видало львівське видавництво «Світ» у серії «Міста України». Попередня книжка з цієї серії — «Вулицями стародавнього Львова» — стала справжнім бестселером, уже розпродується її друге видання. >>

Переступити через Зідана до Лондона

Готується найдорожчий футбольний трансфер в історії, і його «співавтором», звісно, має стати власник лондонського «Челсі», російський олігарх Роман Абрамович. Другого місця в англійській прем'єр-лізі та вильоту з Ліги чемпіонів на стадії півфіналу губернаторові Чукотки явно мало, тому він шукає шляхи подальшого підсилення команди. Так, уже «на мазі» прихід на тренерський місток «синіх» португальця Жозефа Моуріньйо з «Порту» (нинішній наставник «Челсі» Клаудіо Раньєрі по закінченні сезону неминуче буде звільнений). А найсильнішим кадровим кроком Абрамовича стосовно гравців повинна стати купівля в «Барселоні» бразильця Рональдіньйо. >>

З «Джиро» бісяться

На одному з найбільших професійних веломарафонів світу — багатоденній гонці «Джиро д’Італія» — українець Ярослав Попович входить у трійку лідерів загального заліку. Позавчорашній, уже третій, етап тривалістю в 191 км «Попо», як називають Ярослава італійські колеги, закінчив п’ятим, отримавши 12 залікових балів у «гірський» залік. >>

Борис Корбан: під щитом і зі щитом

В ігрових видах спорту не так просто знайти людей, які б працювали у керівництві національної федерації з перших днів незалежності України. Не так багато спортивних фахівців витримали перевірку розпадом СРСР, коли практично всі «активи» радянського спорту залишилися в Росії. І це тодi, коли українці робили досить суттєвий внесок у міжнародні успіхи збірних з «однієї шостої частини суші». Борис Корбан разом з однодумцями — Зурабом Хромаєвим, а пізніше й Олександром Волковим — не злякався перспективи розбудови в несприятливих умовах незалежного українського баскетболу. Як і раніше, Борис Петрович постійно перебуває у вирі подій улюбленої гри. Навіть не віриться, що днями йому виповнилося вже 60, адже ще зовсім недавно віце-президент ФБУ сам виходив улітку на спортивний майданчик під час традиційних турнірів у Гідропарку. >>