Надія Бєлова: Біатлоніст має бути інтелектуалом

Біатлон в Україні — провідний зимовий вид спорту. Із п’яти наших медалей, здобутих на «білих» Олімпіадах за часи незалежності, три — на рахунку «стріляючих лижників». Між іншим, тиждень тому Національна федерація біатлону відсвяткувала свій 45–річний ювілей. За ці роки представники України здобули 22 нагороди чемпіонатів світу і 74 відзнаки етапів Кубка світу.
Однією з тих, хто заробляв славу українському біатлону, є Надія Бєлова. Вона першою з наших стала чемпіонкою світу — в 1986 році, а на початку 1993–го на її честь вперше на етапах Кубка світу піднявся прапор незалежної України. За три роки спортсменка завершила кар’єру і взялася за нелегку тренерську працю. Найкращою її ученицею є сумчанка Оксана Яковлєва.
Зараз Бєлова разом із чоловіком Романом Бондаруком працює зі збірною Польщі. Але це не завадило Надії потрапити до «Золотої десятки» українського біатлону. На урочистій церемонії з уславленою атлеткою поговорив кореспондент «УМ». >>

Хто тут нижчий за класом?

Одна восьма національного Кубка не обійшлася без сенсацій. У цьому раунді за вихід до чвертьфіналу боролося аж п’ять клубів із першої ліги, й два з них подолали бар’єр. >>

Гуто Пашко: Українці в Бразилії не розуміють, що голос — це зброя

На початку цього місяця в Бразилії відбувалися вибори до місцевих рад. Виборча кампанія в цій країні пов’язана з ризиком для життя кандидатів: непорозуміння з мафією та зведення особистих рахунків у боротьбі за владу спричинили смерті вісьмох кандидатів у депутати. Ситуація була настільки небезпечною, що президент Луїс да Сильва віддав наказ армійським підрозділам зайняти близько 24 фавел (райони нетрів) у Ріо–де–Жанейро та перебувати там аж до закінчення підрахунку голосів.

Але якщо дивитися на ці події з міста Курітіба, столиці штату Парана, то можна подумати, що напруга — то десь далеко, в іншій державі. У штаті, де мешкає багато українців (80 відсотків 400–тисячної української діаспори Бразилії), зовсім інші стандарти політичної боротьби. Голоси українців у Парані зазвичай «купувалися» місцевими олігархами за мішок добрива, невелику позику в банку чи обіцянку купити майбутній урожай. Так було впродовж тривалого часу, але є люди, які прагнуть змінити цей «статус–кво», а головне — зупинити асиміляцію українців. Один із таких активістів — Гуто Пашко. Він балотувався до міськради Курітіби, не пройшов, проте не втратив бажання брати участь у політиці.
32–річний Пашко — цікавий співрозмовник ще й тому, що є кінорежисером–документалістом, тож має особливий кут зору на українське життя в Бразилії.
Мабуть, про українську діаспору в цій країні ми знаємо найменше. Заповнимо цей пробіл розмовою з Гуто. >>

А віз і нині там

Складно вийти з економічної кризи, коли політична криза тільки поглиблюється. Учора парламентарії так і не змогли ухвалити в другому читанні такий необхідний Україні антикризовий закон: сперечалися про поправки, сварилися через те, чи має бути включена до нього норма про фінансування дострокових виборів, зрештою, просто не встигли ухвалити рішення профільних комітетів... «Ми тут підрахували, що кожна година кризи робить усіх нас біднішими на 5 відсотків», — обурювалися БЮТівці. Судячи з усього, з такими працівниками, які сидять у нашому парламенті, всі ми з вами вже давно — банкрути. Здається, тим більше б варто їх якомога швидше поміняти. Однак дострокові вибори поки з кожним днем відсуваються. >>

«БЮТ зробить усе, аби виборів не було»

— Ніяких дострокових виборів не буде. Вони не на часі, бо в Україні сьогодні настільки серйозні економічні проблеми, що треба розв’язувати їх, негайно! І мої колеги це теж добре розуміють. Якщо більшість народних депутатів бачить, що вибори державі зараз тільки зашкодять, і не хоче голосувати за фінансування цих виборів, то не буде й виборчої кампанії. Недарма ж учора парламент «провалив» законопроект про виділення коштів на вибори. >>

«Рейдерів покарати. Швидко!»

Учора Президент Віктор Ющенко зустрівся з Генеральним прокурором Олександром Медведьком і заслухав його доповідь про хід розслідування низки резонансних справ. У центрі уваги — події довкола «Промінвестбанку». «Нам треба вносити ясність, як і ким руйнувався банк, щоб знайти відповідь, як його врятувати, — цитує Президента Ющенка його прес–служба. — За наявною інформацією, події навколо «Промінвестбанку» не мають нічого спільного з фінансовою кризою і є нічим іншим, як рейдерською атакою. Прошу діяти тут дуже швидко!» >>

Звільнити за «перевертнів»

Наказом міністра внутрішніх справ Юрія Луценка звільнено із займаної посади начальника Управління боротьби з організованою злочинністю УМВС у Чернігівській області Мико­лу Сича. За словами керівника обласної міліції Івана Катеринчука, підставою для звільнення Сича стала кримінальна справа, порушена на початку жовтня проти співробітників УБОЗ за підозрою у вбивстві затриманого в Прилуках. >>

Микола Андреєв: Нині 90 відсотків колишніх «недоторканних» сидять за ґратами. Так буде і з сьогоднішніми

У 1993 році на зміну карному розшуку боротися з наркомафією прийшов Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків (БНОН). З того часу наркозалежних в Україні не поменшало. Більше того, якщо згадати звинувачення міліції на адресу секретаря міськради Харкова Геннадія Кернеса, то можна дійти висновку, що дурман–зілля стає популярним і серед так званої політичної еліти. Начальник БНОН Микола Андреєв пропрацював у «системі» понад 34 роки і є одним із тих у міністерстві, хто першим заявив: споживачів наркотиків не можна карати — їх потрібно лікувати, а за ґратами мають сидіти постачальники. >>

«Горілкомор» як наслідок геноциду

«Я собі поставив запитання. Чи зробив би я так, як Джемс Мейс? Американець, з індіанською кров’ю по татові, випускник Гарварду. Він активно підключається до вивчення Голодомору, видає про це чотири томи, настільки входить у тему, що переїжджає жити в Київ. Чи зміг би я так перейнятися проблемами індіанського племені, щоб покинути родину і переїхати в Америку? Не зміг би. Це і стало поштовхом для роботи над документальним фільмом про Джеймса Мейса», — пояснює свій вибір теми режисер Юрій Терещенко. >>

Жіночність у Ніжині

На одному з попередніх фестивалів у Ніжині художній керівник Львівського театру ім. Заньковецької Федір Стригун зауважив: «...Завжди прийнято вважати, що всі знакові події в театральному мистецтві проходять у столицях, але я ніколи не поділяв і не поділяю такої думки. Саме тут дуже часто народжуються цікаві театральні колективи, з’являються яскраві акторські таланти. І саме фестиваль надає змогу реально побачити цей процес. Яскравим прикладом цього є геній видатної актриси Марії Костянтинівни Заньковецької». Аби слова не розходилися з ділом, до того ж, і прізвище в назві театру зобов’язує, пан Стригун регулярно делегує на Ніжинський фестиваль найкращі вистави. Цього року Чернігівщина подивиться львівську «Варшавську мелодію». >>

Чорний шоколад у Білому домі

Вибори у США відбудуться наступного вівторка, але кандидат від Демократичної партії Барак Обама позавчора виголосив звернення до нації в такому стилі, ніби він уже обраний новим, сорок четвертим президентом Сполучених Штатів. Ця промова була гучним фінальним акордом його боротьби за Білий дім проти кандидата Республіканської партії Джона Маккейна. Обаму часто порівнюють з іншим президентом–демократом — Джоном Кеннеді. На початку 60–х років минулого століття католик Кеннеді подолав перший американський бар’єр, адже до нього президентами обирали протестантів. Барак Хусейн Обама може взяти вищу планку — стати першим в історії США чорношкірим президентом. І першим напівмусульманином у Білому домі, хоча кандидат у президенти називає себе католиком. >>

Кривавий четвер

Учорашній день був позначений небувалою терористичною активністю. Щонайменше 40 осіб загинули та більше 200 отримали поранення внаслідок серії з 12 бомбових замахів у штаті Ассам на північному сході Індії, повідомляє індійська інформагенція ПТІ. Найбільше загиблих — 30 — у столиці штату — місті Гувахаті. Місцеве телебачення показало пожежників, які намагалися загасити палаючі каркаси машин, а над Гувахаті здіймалися клуби чорного диму. >>

Мільйони, що звалилися на діджея

Тиждень тому до скромної квартири 31–річного Сергія Судєва, мешканця молдавського містечка Комрат, столиці Гагаузької автономної республіки, завітали двоє адвокатів із Берліна. Гості в костюмах, ціна яких перевищувала вартість квартири Судєва, запропонували хазяїну сісти, а потім показали йому документи, з яких випливало, що скромний студент факультету журналістики Комратського університету, який підробляв на життя, працюючи діджеєм на місцевій радіостанції, і виживав менш ніж за 100 євро на місяць, успадкував від померлого в Німеччині 56–річного дядечка з материного боку казкове багатство — 950 млн. євро, акції банку, депозити, рухоме та нерухоме майно і коштовності. Про це повідомив російський телеканал НТВ. Сумарна вартість спадку перевищує річний бюджет Молдови. >>

У кіно як у житті

У свої неповні 27 американська зірка Брітні Спірз уже прожила таке насичене життя, що хоч кіно про неї знімай. Власне, його й знімуть — режисером біографічної стрічки про життя й кар’єру колишньої поп–принцеси стане Філ Гріффін, відомий за кліпом Емі Уайнхаус Back To Black, а головну роль виконає сама Брітні. >>

ПРИКОЛИ

— Чому нафта подешевшала вдвічі, а бензин — ні?
— Напевно, його в Україні не з нафти роблять! >>

Козацьке місто на Самарі

Лукавив, ох, лукавив ряджений козак Грицько Нечеса (в миру, тобто при дворі імператриці, «светлейший» князь Григорій Потьомкін), розповідаючи Катерині ІІ про «бесплодные степи» та «обиталище зверей», які нібито її монаршою волею перетворені в «благоприятное пристанище людям». На місці одного лише Катеринослава (теперішнього Дніпропетровська) містилося з десяток козацьких поселень та два степових міста–фортеці! Про одне з козацьких міст, розташування якого дослідники визначили нещодавно, наша розповідь. >>

Криза є. Протиотрути немає

«Для України фінансова, а як наслідок — економічна криза лише починається, — стверджує «УМ» президент Центру економічних досліджень Олександр Пасхавер. — Наразі фіксується зниження виробництва та попиту, але основні наслідки кризи відчуємо у 2009 році. Можливо, вона проявиться в низькому, майже нульовому, рівні ВВП. Але все залежить від ефективності як у цілому світі, так і в українській державі зокрема». Чіткі прогнози Олександр Пасхавер давати остерігається, водночас експерт натякає: в України є всі шанси провести широке реформування національної економіки завдяки запровадженню антикризових механізмів, адже «те, що не вбиває, — зміцнює». >>

Ми поховаємо відходи чи вони нас?

Довгоочікуваний об’єкт покликаний нарешті розв’язати доволі задавнену проблему міського полігону твердих побутових відходів. Тривалий конкурс (його кілька разів переносили) на кращий інвестиційний проект із проведення робіт щодо сортування, переробки та утилізації відходів у гострій конкуренції виграло ТОВ «Еко Баланс сервіс». >>

Реагуймо швидко, по–європейському

Невдовзі українські військові можуть увійти до одного з найелітніших міжнародних миротворчих формувань — Європейських сил швидкого реагування, які ще називають Єврокорпус. Відповідну заявку під час наради міністрів оборони країн ЄС подав начальник Генерального штабу ЗСУ, генерал армії Сергій Кириченко. Щоправда, українська громадськість уперше дізналася про це не від своїх військових, а від колеги генерала Кириченка — начальника Генштабу збройних сил Франції Анрі Бентежа. За словами останнього, українські військові зараз готують список підрозділів, які можуть включити до Єврокорпусу. >>

Кращі — на кухню!

«Подія відбудеться в рамках першого міського конкурсу кухарів «Львівська пательня», що триватиме з 30 жовтня до 5 грудня, — повідомили «УМ» у прес–службі Львівської міської ради. — Також у рамках конкурсу відбудеться демонстрація кухарських умінь». Організатори конкурсу — Гільдія рестораторів Львова спільно з міською радою — визначатимуть найкращого кухаря у два етапи. Перший етап триватиме з 30 жовтня до 20 листопада. Протягом цього часу кухарі повинні приготувати страву та надіслати її фотографію разом з описом у департамент економічної політики Львівської міськради. З усіх надісланих пропозицій професійне журі має відібрати шість найкращих страв. >>

Як у Сумці лілеї втопили

До кожної квітки прив’язали шматок арматури і вкинули у воду — щоб не випливла. Так у річці Сумка опинилися двадцять клубнів білих лілей, які, ймовірно, зацвітуть уже наступного літа. Цей подарунок вирішив зробити своєму місту пенсіонер Віктор Костенко, який захоплюється розведенням лілей і вирощує їх удома. >>

Лисички на потіху

Восьмимісячні лисенята з села Деревачі, що на Львів­щині, днями отримали нову прописку: тепер вони живуть у Львівському міському дитячому еколого–натуралістичному центрі на вулиці Кубанській, 12. Як повідомив директор ЛКП «Лев» Олександр Стаєнний, тварин передав мешканець Деревачів Михайло Батіг. >>

На пагорбі біля вітряка

На Черкащині одним садом стало більше. Його посадили на малій батьківщині гетьмана Богдана Хмельницького — в Чиги­ринському районі, у селі Івківцях, де свого часу народився козацький ватажок Максим Залізняк. «Сад пам’яті Максима Залізняка посадили на пагорбі біля вітряка, який цього літа вдалося відновити. >>