Останній тур національного чемпіонату подарував чимало неординарних подій, які за збігом (чи ні?) сталися після «саміту» президентів клубів. Враховуючи олігархічний статус власників команд вищої ліги, лише ледачий не використовував з цього приводу зеківську лексику — «сходка», «стрєлка», «перетерли»... Цікаво, що в усі роки «правління» Григорія Суркіса в ФФУ представників мас-медіа підкреслено запрошували на всі засідання — від виконкомів до дисциплінарних комітетів. Особливо гостинно — на підписання всіляких «меморандумів чесної гри», користі від яких не спостерiгалося. Але ми ніколи так і не дізнаємося, хто і що казав минулої середи на зустрічі футбольних босів у готелі «Київ».
Більшість спостерігачів припускає, що обговорювалися теми договірних матчів, «роботи з суддями» та перспективи створення української прем'єр-ліги. Про наслідки відвертої розмови залишається тільки здогадуватися. Зрозуміло лише, що людей, які вкладають гроші в професійний футбол, змусила «заворушитися» очевидна невідповідність наших «грандів» європейському рівню. Лише тепер де-факто визнано, що, м'яко кажучи, ми не можемо пишатися своїм національним чемпіонатом. Усі локальні інтриги та пристрасті — не більше, ніж зовнішній антураж містечкового розливу. Це приблизно як з «прогресом» у телетрансляціях. На засіданнях можна бадьоро відрапортувати, що нам показують аж чотири матчі кожного туру, але про коментар та «картинку» краще й не згадувати.

Схоже, що цього року в чоловічій баскетбольній суперлізі зав'язується справжня інтрига. Принаймні вже на початку чемпіонату сталося кілька сесацій. Спочатку «Хімік» несподівано програв у Миколаєві, у тому ж турі й «Черкаські мавпи» дозволили «Дніпру» взяти реванш за весняну поразку в серії «плей-оф». Після цього з нулями у графі поразки «залишалися» тільки безсумнівні фаворити, минулорічні золотий і срібний призери — «Азовмаш» та БК «Київ». І ось позавчора ввечері сталася «переоцінка цінностей». «Мавпи» під керівництвом Андрія Подковирова спромоглися виграти у маріупольського гранда на його майданчику з різницею у 19 (!) очок.

Жіноча спортивна гімнастика України востаннє здобувала золоту медаль світового чемпіонату 11 років тому, але навіть абсолютна тріумфаторка 1995-го Лілія Подкопаєва серед нагород за окремі вправи не мала першого місця на колоді, обмежившись у цій дисципліні «сріблом». Ще у 2002-му Ірина Яроцька на цьому підступному снаряді спромоглася на світовій першості стати «бронзовою». Тому «золота» колода 19-річної черкащанки Ірини Краснянської, гімнастки, яка на змаганнях тепер представляє Харківщину, — в будь-якому разі видатна подія в історії українського незалежного спорту.

Перший віце-президент донецького «Металурга» Дмитро Селюк, який послідовно відстоює права клубів на закупівлю необмеженої кількості легіонерів, дістав відчутного ляпаса. Якби не його аерофобія, через яку, подейкують, Селюк і керує клубом переважно з Іспанії, то, напевно, пан Дмитро ще вчора прилетів би на базу для оргвисновків. Звісно, в кубкових поєдинках всіляке трапляється — часто команди з нижчих ліг нав’язують боротьбу представникам еліти і таки вибивають їх із розіграшу. Однак важко пригадати, коли команда з другої ліги «вчисту» «виносила» опонента з «вишки», який має претензії на вихід у Кубок УЄФА.

Мало кому із семи тисяч глядачів, які минулої суботи заповнили столичний Палац спорту, відомий такий факт: уже традиційне міжнародне шоу спорту та мистецтва «Золота Лілія» почалося з вибору між «пан» і «пропав». Бізнесмен Тимофій Нагорний, щоб зробити своїй коханій Лілії Подкопаєвій перший подарунок у вигляді оригінального дійства, продав квартиру та машину. Відмова від бюджетного фінансування для Нагорного була принциповим питанням. І сьогодні організатори «Золотої Лілії» не просять грошей у держави, але вже й не шукають спонсорів, бо ті приходять самі. І це — свідчення рівня «Золотої Лілії». Минулого року американські гості визнали, що з таким успішним шоу можна сміливо виходити на закордонного глядача. Вочевидь найближчим часом так і станеться.

Кіокушин-кан-карате — повноконтактний різновид цього виду спорту — створив Сосай Масутацу Ояма. З-поміж інших східних єдиноборств вирізняється в тому числі своєю духовністю, оскільки, за словами майстрів, базується не стільки на володінні ударною технікою, а на виховній системі характеру особистості. Не дивно, що прихильниками кіокушин-кан стали люди в різних країнах, незалежно від віку, віросповідання та раси.

Перед останнім етапом у Бразилії лише найпалкіші прихильники «Феррарі» сподівалися, що Міхаель Шумахер зможе завершити свою кар'єру в «королівських перегонах», здобувши титул чемпіона світу. Для цього, нагадаємо, потрібно було, щоб німець переміг, а Фернандо Алонсо не набрав жодного залікового очка.

Центральним матчем туру за інерцією називали зустріч запеклих суперників ще з союзної вищої ліги - «Чорноморця» та «Дніпра». Без сумніву, поєдинки команд із традиціями завжди будуть у центрі уваги, але іноді більш інтригуючим стає протистояння, яке має новітню історію. Спортивний директор «Шахтаря» і народний депутат Віктор Прокопенко й досі пам'ятає, як нічия з «Арсеналом» завадила йому здобути чемпіонство на посту головного тренера «помаранчево-чорних».

Позавчора увагу вболівальників різних континентів найбільше приваблювала дуель клубних супергігантів світового футболу - «Челсі» й «Барселони». Каталонці прибули в Лондон без свого забивного форварда Самуеля Ето'О, натомість господарі мали значно більшу проблему. Після унікального випадку, коли впродовж одного матчу прем'єр-ліги важких травм зазнали одразу два воротарі однієї команди (Петер Чех та Карло Кудіччіні), місце у воротах «аристократів» довелося довірити третьому голкіперу - португальцеві Іларіу.

Наставник «Ліона» не приховував по приїзді в Київ, що чимало моментів тренерського мистецтва перейняв у динамівця Валерія Лобановського. Жерар Ульє навіть поклав квіти до пам'ятника українському метру та пригадав перемогу київського клубу у 1986-му у фіналі Кубка кубків над мадридським «Атлетико» у... Ліоні.