Хоча Міжнародний жіночий день перетворюється у всенародне свято тільки на теренах колишнього Радянського Союзу, в інших країнах про жінок 8 березня також згадують. Переважно самі ж жінки, для яких ця дата є не єдиною в році нагодою відчути себе захищеною, як у нас, а зовсім навіть навпаки. У жіночий день представниці прекрасної статі доводять, що насправді не поступаються чоловікам у професійних навичках, умінні реалізувати себе в житті й суспільстві. І саме до 8 березня багато організацій вшановують жінок, які мають визначні здобутки в кар’єрі та громадській діяльності.

Якщо ви зараз їсте чи збираєтеся їсти — краще цього далі не читайте. Якщо ж у вас складно викликати блювотний рефлекс, то знайте, що у ПівденноСхідній Азії зараз стрімко набирає популярності мережа ресторанів Modern Toilet («Сучасна вбиральня»), де все — від інтер’єру до меню — присвячено туалетній тематиці.

Народ треба нагодувати, напоїти, вдягти і взути. Уряд почав з останнього.

«Стадіонна» епопея в українському футболі отримала продовження: після скандалу з проведенням домашньої зустрічі «Арсенала» на полі тренувальної бази зі штучним покриттям сумнівну естафету перейняв «Львів». «УМ» уже згадувала про небажання «городян» платити завелику суму за оренду львівського стадіону «Україна» та пропозицію проводити свої домашні поєдинки в Добромилі. Саме там, на невеличкій «Княжа–Арені», галичани грали в попередньому сезоні у першій лізі.
Проти такої ініціативи заздалегідь виступив суперник «Львова» по звітному туру — «Металіст». Слобожанців не влаштувала й 100–кілометрова віддаленість арени від Львова, де їм довелося б мешкати, і невідповідність споруди вимогам ПЛ, зокрема, відсутність підігріву поля. Проте ліга дозволила зіграти суперникам у райцентрі. Але краще б цього не робила, бо зустріч перетворилася на посміховисько.

«Якби бабуся носила вуса, то була б дідусем», — так можуть відповісти українці на зітхання британців із приводу поразки їхньої чоловічої збірної в І Єв­ро–Африканській зоні Кубка Девіса. На Туманному Альбіоні залишається тільки згадувати, як колись Тім Хенман і Грег Руседськи тричі били «синьо–жовтих», та скаржитися на загадковий вірус, що вразив шотландця Енді Мюррея — четверту ракетку планети. Без Мюррея британська команда не спромоглася вчинити нашим хлопцям гідного опору — не допомогли ані власні вболівальники в шотландському Глазго, ані обране хардове покриття. Утім капітан збірної України Орест Терещук налаштовував своїх підопічних на перемогу, навіть якби за господарів грав Мюррей.

Що б робили українці, якби не завезли основний наш «хліб» — картоплю? Можливо, були б здоровіші, якби їли прадавній коренеплід своєї землі — ріпу, що навіть онкохвороби «відлякує». Можливо, були б стрункішими, якби імпортували менш калорійний, ніж картопля, рис. Але маємо те, що маємо. Картоплю, батьківщиною якої є Америка, люблять усі. І навіть найаскетичніші прихильники дієт, розуміючи, що від цього коренеплоду можуть з’явитися зайві жирові відкладення, не стримуються від поїдання хоч кількох шматочків підсмаженого щастя.

Молода та амбітна переможниця російської «Фабрики зірок­7», киянка Анастасія Приходько, залишившись поза конкурсом в Україні, у суботу із піснею «Мамо», музику до якої написав Костянтин Меладзе, виграла у фіналі національного відбору «Євробачення2009» у Росії. Минулого четверга через годину після пресконференції, на якій співачка била себе в груди, що вона патріотка і хоче представляти Україну на «Євробаченні2009», а їй заангажоване журі не дає, дізналася, що її зарахували у фінал від Росії.

З Шевченкового дитинства особливо запам’ятовується історія розвідування залізних стовпів, на яких тримається небо. Про ті залізні стовпи, мабуть, усі чули. Але наважився шукати їх тільки малий Тарас. Чумаки, які відвезли хлопця назад додому, поставилися до його пошуків добре. Але чи могли вони подумати, що все життя він шукатиме стовпи, на яких тримається небо на нашій грішній землі?
Він ті стовпи відкриє і покаже, що на них тримається людина і людський світ. Він поставить їх в основу нової української літератури. Духовну основу. Він оспівав Любов і Красу, Добро і Правду, щоб ми зробили те своєю вічною піснею. Якою великою очисною силою мала пройти в народі його пісня, щоб у нелюдських умовах рятувати людину: «Умийтеся, образ Божий багном не скверніте!». І ніхто не допитувався, «хто він такий, щоб учити»...

Коли в Палаці «Україна» увесь зал співає разом із Могилевською чи Козловським — нічого дивного, попсові хіти «в’язнуть» у мізках не просто так, а завдяки плановим ротаціям на радіо й телебаченні. Але коли зал підспівує в Опері «Заповіт» і «Реве та стогне Дніпр широкий», це, знаєте, вражає. І найголосніше підспівували в понеділок у «державній» ложі — Віра Іванівна Ульянченко витягувала разом із капелою «Думка» найвищі ноти, їй вторував голова комітету з шевченківських премій Микола Жулинський, Президент і міністр культури підспівували беззвучно. Завдяки тому, що Віктор Ющенко вставав на кожну пісню на слова Тараса Шевченка, частину урочистого концерту, присвяченого 195–й річниці найшанованішого українського письменника, зал прослухав стоячи.