Ввозиш? Плати!

Ввозиш? Плати!

На доволі часте запитання «Чому ліки за кордоном бувають дешевші, ніж такі самі препарати в нас?» чиновники від медицини люблять відповідати запитанням «А чому компанії, які ввозять ці ліки до України, завищують реальну вартість таблеток і розчинів для ін’єкцій?» Посадовці пояснюють, що «перебріхування» цін експортерами з метою отримати більше зиску сьогодні не є дивиною. Швидше, навпаки...

Усі хвороби — від нервів?

Наукові дослідження доводять, що тривалий інтенсивний стрес не тільки спричиняє різні психологічні проблеми (підвищену втомлюваність, тривожність, дратівливість), а й доводить людину до серйозних соматичних хвороб — таких, як виразка шлунка, бронхіальна астма і навіть інфаркт. Механізм такої душевно–тілесної взаємодії доволі простий. Узяти хоч би виразку. У багатьох людей під час стресу посилюється вироблення шлункової кислоти і фермента гастрина–17, повідомляють «Медновини». Якщо стрес минає швидко, від цього не буде великого зла. Але якщо психічне напруження довго не знаходить виходу, шлунок буквально починає перетравлювати сам себе. Зрозуміло, що в такому випадку традиційні засоби лікування допоможуть лише на деякий час прибрати неприємні прояви хвороби, а причина нездужання залишиться за межами досяжності таблеток. Тому в лікуванні «нервової» виразки потрібна допомога не лише гастроентеролога, а й психотерапевта. Якщо цього не зробити, через деякий час «стресова» болячка нагадає про себе знову.

Дорога дешевизна

Залишки здорового глузду примушують нас економити. Україна не може дозволити собі колишню розкіш життя в кредит. Кабмін переконливо просить нас жити «по кишені». Зокрема, переважно використовувати медикаменти, що вироблені в Україні. Логіка в цьо­му, безумовно, є: так звані бюджетні закупівлі ліків повинні бути максимально рентабельними. Закуповуючи для подальшого безкоштовного розповсюдження медикаменти, ми повинні бути впевнені в їхній максимально можливій дешевизні при мінімально можливій ціні. Це думка Кабміну.

Ти сплатив податки, Господи?

Джерела «УМ» у Київраді розповідають, що наради в Леоніда Черновецького відбуваються в цікавий спосіб. Якщо його попередник Олександр Омельченко віддавав перевагу восьмій годині ранку, то нинішній мер більше любить другу половину дня. Десь по обіді у голові Черновецького розвіюється дніпровський туман і він скликає до себе всю королівську рать. Мадам Аліну Айвазову, яка вважається радником мера і має власні апартаменти в Київраді, доню Христину (ту, що транспортує бабусь у «Краще життя») та інших. Думає Черновецький завжди одну й ту саму думу: як би та на чому «зашібіть» зайву копійку? Радники мусять пріти, шкрябати кору головного мозку та видавати на–гора відповідні ідеї. Саме на таких «колоквіумах» було вирішено запровадити податок на розкіш абощо. Не так давно хтось із «мозкового центру» Черновецького вирішив, що годі роздавати «опіум для народу» задарма. Церкви також мусять платити меру данину. «Посольство Боже», звісно, поза грою: ця корпорація створювалася, щоб накопичувати кошти, а не тринькати їх.

Лицарі ордену каструлі

Лицарі ордену каструлі

Боротьба за жіночі права ведеться вже кілька століть, однак молодіжна організація «Фемен» змогла вмістити її у кількахвилинному дійстві, яке провела на майдані Незалежності у Міжнародний жіночий день. Ці дівчата вже відзначилися епатажними виступами проти секс–туризму та проституції.

Підготуйтеся і — тестуйтеся!

Завершилася реєстрація учасників Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). За повідомленням Українського центру оцінювання якості освіти, складати зовнішні тести цього року мають намір 412 тисяч 980 чоловік. Найбільше бажаючих отримати сертифікати ЗНО зареєстровано у Донецькій, Дніпропетровській і Харківській областях, найменше — у Кіровоградській і Чернівецькій. У Києві свої знання перевірятимуть 24 тисячі 834 випускники. Серед зареєстрованих 16% випускників минулих років. За умовами, кожен учасник тестування може обрати не більше як п’ять предметів. Найпопулярнішими, крім обов’язкових української мови і літератури, стали математика та історія України, найменше бажаючих перевірити свої знання з іспанської та французької мов. За результатами реєстрації буде сформовано мережу пунктів тестування, де з 6 травня по 5 червня 2009 року і відбуватиметься незалежне оцінювання знань майбутніх абітурієнтів.

Із багажем минулого

Із багажем минулого

«Припарками для мертвого» виявилася перемога «Азовмашу» над «Црвеною звездою» в останньому турі другого групового турніру Єврокубка. Навіть два успішні поєдинки на фініші турніру не допомогли маріупольцям пробитися до «фіналу восьми» — довелося розплачуватися за невдалий старт. Як з’ясувалося згодом, фатальною стала єдина домашня поразка хлопців Рімаса Гірскіса — від тієї ж «червоної зірки». За іронією долі, для сербського клубу той тріумф залишився єдиним на другому етапі змагань.

Збиті «вершки»

Збиті «вершки»

Після поразки «Реала» в домашньому матчі 1/8 фіналу наставник мадридців Хуанде Рамос наголошував, що це тільки перша частина їх протистояння із «Ліверпулем». Мовляв, «королівський» клуб зовсім не той суперник, який опустить руки після мінімального програшу. Однак фахівець помилився: на полі стадіону «Енфілд роуд» позавчора був помітним лише один клуб — місцевий. Уже з перших хвилин «мерсісайдці» — підопічні іспанського тренера Рафаеля Бенітеса — захопили ініціативу та притиснули гостей до їхніх воріт.

«Ми діти твої, Україно!»

«Ми діти твої, Україно!»

Беззаперечно, Тарас Шевченко і його «Кобзар» — символи України, які об’єднують і оберігають націю. Феномен українського поета і художника визнають в усьому світі. Тому дату народження цього геніального українця і громадського діяча ми щороку відзначаємо на всіх рівнях. Минулої суботи у Національному палаці «Україна» пам’ятним вечором «Ми діти твої, Україно!» 195–річчя Кобзаря вшанували викладачі та студенти Київського національного університету культури і мистецтв. Своїм Шевченком університет культури ще раз підкреслив актуальність Кобзаря і довів, що українське мистецтво — це не лише шаровари: організатори вечора пам’яті зуміли органічно поєднати Кобзаря, патріотизм і навіть виступи рок–груп.