Лісабонський успіх

Переважна більшість коментаторів визнала саміт глав 28 держав–членів НАТО, який минулої суботи завершився в Лісабоні, напрочуд успішним. Учасники засідання затвердили нову стратегічну концепцію Північноатлантичного Альянсу на найближчі десять років, домовилися розвивати систему європейської протиракетної оборони, запросивши при цьому до співпраці Росію, та ухвалили рішення про поступове виведення військ НАТО з Афганістану, яке планується повністю завершити до кінця 2014 року. Тож і сам генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен мав підстави назвати Лісабонський саміт «великим успіхом».

Комфорт на колесах

Новенькі автобуси на вулицях Донецька — результат угоди міської влади з Львівським автомобільним заводом. Наприкінці жовтня донецький мер Олександр Лук’янченко відвідав місто Лева, де уклав угоду на закупівлю громадського транспорту. Згідно з планом підготовки до Євро–2012, за лізинговою програмою планують закупити 150 автобусів, 165 тролейбусів великої місткості, а також 58 трамваїв. Транспорт для Донецька виготовлятиме холдинг «Львівський автобусний завод».

Ізолятор iз «плазмою»

У Бериславі, що на Херсонщині, відкрили сучасний ізолятор тимчасового тримання (ІТТ) — з плазмовими телевізорами, килимовим покриттям у камерах та дорогими пластиковими вікнами з ґратами особливої конструкції. Банальна «параша», дерев’яні нари та інші «принади» ізоляторів радянських часів відійшли в минуле. Перед входом в ІТТ знаходиться справжній «ресепшн»: там буде сидіти секретар у міліцейській формі. Він перевірятиме документи для допуску до порушників правопорядку.

Кому рідні стіни допомагають

Кому рідні стіни допомагають

Хоч би яку силу демонстрували наші чемпіони на внутрішній арені, але головний індикатор майстерності — звісно ж, єврокубки. Наразі лідери вітчизняного як жіночого, так і чоловічого гандболу лише мріють про участь у найпрестижнішому клубному турнірі Європи — Лізі чемпіонів, щороку ламаючи списи об кваліфікаційний бар’єр. Тож укотре змушені загартовуватися в турнірі нижчого рангу — Кубку ЄГФ. Однак і цю висоту підкорити навряд чи вдасться. Для жіночого чемпіона останніх кількох років — криворізької «Спарти» — похід по другий за значимістю євротрофей уже закінчився. Після домашньої перемоги (а свої міжнародні матчі «Спарта» грає в Ужгороді) над «Олімпією» зі Словенії з перевагою у два м’ячі криворіжанки отримали «мінус п’ять» у Любляні й пропустили до 1/8 фіналу опоненток. Кажуть, для цього неабияк постаралися судді.

Бліцкриг під загрозою

Підтриманий Верховною Радою ще минулого четверга Податковий кодекс може стати законом будь–якої миті. А може й не стати — принаймні в тому варіанті, за який голосували нардепи. Питання життя і смерті нового закону, а разом із ним виживання мільйонів дрібних підприємців, нині вирішує одна людина — Президент Віктор Янукович. Варто йому поставити свій автограф під кодексом — і все: неоднозначно сприйняті норми набудуть законної сили. Розробники документа та його опоненти нині висувають категоричні прогнози на тему «Підпише чи не підпише?», а сам Віктор Федорович тримає паузу.

Десятинну — під бетон?

Десятинну — під бетон?

Наругою над християнською духовністю та історичною пам’яттю вважають історики й громадські діячі ідею побудувати на фундаменті знакової в історії Київської Держави церкви Різдва Богородиці нову споруду. Для цього залишки першої в Києві кам’яної церкви, цінні як пам’ять про князів–батьків держави, мають залити бетоном. Більше того — на цьому історичному місці адміністрація Московського патріархату запланувала збудувати свій... монастир. Тобто досі відкрита для огляду місцевість стародавньої столиці може опинитися за високими мурами релігійної організації, яка не надто шанує славетну історію «Другого Єрусалима».

Народ молитви

«Це видання — визначна подія у православному світі, а найбільше — в українському православ’ї, — каже протоієрей Володимир Черпак, настоятель Покровської церкви, що на Подолі у Києві. — Ця праця дає можливість православному народу здійснювати повне молитовне правило, впорядковане за зразком класичних «Молитвословів».

Знову орда

Події, що відбулися у Переяславі впродовж останніх двох років, своїм віроломством до болю нагадують наступ нової дикунської орди. У вересні 2007 року міністр культури і туризму України в уряді Віктора Януковича Юрій Богуцький видав наказ про спільне користування пам’яткою архітектури національного значення, що в Переяславі–Хмельницькому — Михайлівською церквою. Користувачами стали тодішній господар приміщення — Національний історико–етнографічний заповідник «Переяслав» та новостворена релігійна громада УПЦ Московського патріархату.

Термін ПРидатності

Термін ПРидатності

У нинішній Верховній Раді нечасто буває, коли депутати з більшості та борці з режимом голосують однаково. Але вчора був саме такий день. Проект конституційних змін, який продовжує повноваження парламенту до осені 2012 року, набрав 305 голосів. Підтримка документа була прогнозованою. Але те, що за нього проголосувала конституційна більшість, — варте подиву! Це означає, що на наступній сесії проект без труднощів отримає остаточне схвалення від ВР. І вибори до парламенту відбудуться не навесні 2011 року, а на півтора року пізніше, в жовтні 2012–го. Доводиться констатувати: власний стілець — це місце, де чудово можуть зійтися інтереси влади та окремих опозиціонерів...

А тоді — «горбатий»!

А тоді — «горбатий»!

«Водії автомобілів «Запорожець» мають право не дотримуватися правил дорожнього руху, не зупинятися на вимогу інспекторів ДАІ, керувати автомобілем у нетверезому стані, не платити за паркову», — такі жартівливі «права» можна прочитати у водійських посвідченнях членів столичного клубу власників «Запорожців». Адже своїх «залізних коней» вони вважають особливими. І небезпідставно. Перша партія цих малолітражок зійшла з конвеєра 22 листопада 1960 року. Відтак деяким «горбатим» уже «стукнуло» по півстоліття. А вони й досі бігають нашими дорогами!

Перше авто моделі ЗАЗ–965 вийшло з експериментального цеху 18 червня 1959–го, і до кінця року було виготовлено 30 машин. А 18 липня 1960 року два автомобілі було презентовано кремлівським вождям Микиті Хрущову і Леоніду Брежнєву. У серпні п’ять машин ЗАЗ–965 пригнали до Москви для лабораторних випробувань. А вже у жовтні завод «Комунар» розпочав серійний випуск «малюків».