У Києві на вулиці Чорнобильській нарешті добудували меморіальний комплекс жертвам Чорнобильської катастрофи. Фундамент було закладено ще чотири з половиною роки тому, але спромоглися завершити лише зараз. Офіційне відкриття меморіалу відбудеться на роковини Чорнобильської трагедії.

Згідно з офіційними даними, невдовзi після Чорнобильської катастрофи загинуло 1716 людей. Але це були тільки перші жертви наймасштабнішої в історії людства техногенної аварії. На сьогодні понад 720 тисяч постраждалих від «мирного атома» уже немає в живих. Що ж нас чекає далі? Адже навіть через 25 років фахівці не можуть сповна оцінити наслідки того фатального вибуху. З якими медичними проблемами сьогодні доводиться найчастіше стикатися українцям та як захистити себе від наслідків чорнобильського лиха, ми розпитали в Тетяни Бахтеєвої, голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я.

Хто винен у тому, що на останнiх президентських виборах спiймали облизня, гадати не будемо. Воно й так зрозумiло! А ось чому бiльшiсть нашого суспiльства несамовито благоговiла перед степовичкою–мольфаркою чи кумиром донецьких пацанiв — задуматися варто.

Однiєю з так званих «реформ» є пенсiйна, iнiцiатором якої виступив вiце–прем’єр–мiнiстр соцiальної полiтики С. Тiгiпко. Але що ж це за реформа, коли пенсiйний вiк для жiнок збiльшують, розмiр пенсiї для бiльшостi пенсiонерiв не збiльшують, а через iнфляцiю — ще й зменшують. Зате пенсiя для чиновникiв та прирiвняних до них категорiй залишиться на дуже високому рiвнi — зменшення нарахування з 90% до 80% суттєво нiчого не змiнить.

У жоднiй демократичнiй країнi слово будь–кого, а тим бiльше представника влади, не може бути спрямоване проти нацiї i держави. Інакше — тюрма. Там рiдна мова, нацiя в пошанi, а влада стоїть на сторожi суверенiтету. Тiльки наша держава унiкальна.

Схоже на те, що конфлікт між німецькою приватною клінікою «Фрезеніус» та Черкаською обласною держадміністрацією щодо вартості гемодіалізу незабаром буде вичерпаний. Для врегулювання цінового питання у Черкаси приїжджав посол Німеччини в Україні Ганс–Юрген Гаймзьот.

Багатий на тематичні фестивалі Львів запрошує нас на чергову імпрезу — проект «ETHNO’лялька» у рамках фестивалю «Ляльковий світ», що відкрився учора й триватиме до 1 травня у Львівському палаці мистецтв. Як випливає з назви, предметом експонування, дослідження й розповсюдження виставки–ярмарку є етнічна лялька, особливо — лялька–мотанка. «У нас представлені як класичні техніки — мотанки з трави та тканини, так і альтернативні, зокрема, панчішні, килимові, гачковані (зроблені гачком), ляльки з пластику, текстильні, ляльки–тільди (популярні нині текстильні ляльки, створені норвезькою авторкою Тоне Фінангер. — Ред.). Хоча різноманіття мотанки продиктоване не так сучасними техніками, як автентичними регіональними особливостями», — ділиться з «УМ» автор ідеї проекту Ірина Сорокіна. Особливість мотанки можна відчути власними руками на майстер–класах з плетіння трав’яної, кукурудзяної та тканинної ляльки: навчання проходитиме наприкінці проекту, у вихідні. Хто знає, може, після цих тренінгів ви станете учасником «ETHNO’ляльки» як, приміром, майстриня Наталя Шевченко, яка свою першу мотанку зробила рівно рік тому.

Цілу зиму черкащани, які мешкають у першому під’їзді будинку № 29 по вулиці Героїв Дніпра, боролися за «місце під сонцем» з козами. Рогаті ще з осені минулого року «прописалися» в квартирі на п’ятому поверсі. Куди люди тільки не дзвонили зі скаргами на неймовірний сморід! Але до їхнього сусіда й господаря тих кіз — 74–річного Миколи Макаренка — ні вони, ні працівники служби утримання будинків «Митниця» та Черкаської міськради так і не достукалися: чоловік ні на кого не зважав.