У жоднiй демократичнiй країнi слово будь–кого, а тим бiльше представника влади, не може бути спрямоване проти нацiї i держави. Інакше — тюрма. Там рiдна мова, нацiя в пошанi, а влада стоїть на сторожi суверенiтету. Тiльки наша держава унiкальна.
Дивовижно, неймовiрно, але антинацiональне «вiльнодумство» притаманне не будь–кому в Українi, а самому мiнiстровi освiти. Його iдеологеми живуть на сайтi iнтернету, «прикрашають» сторiнки наукових праць, тиражi яких запопадливо друкує харкiвське видавництво «Фолiо». Ось деякi iнтелектуальнi «перлини» мiнiстра щодо України та українцiв: «Украинцы — это искусственно выведенная поляками и австро–венграми свора преступников и предателей, забывших своих русских предков, так называемые манкурты, то есть человекообразные животные без роду и без племени, не знающие своего прошлого»; «Україна — країна папуасiв»; «Державний стяг України має бути червоним»; «Нужна срочная зачистка от оранжево–бандеровской мрази. Начиная с области и заканчивая последним сельсоветом. Подключить МВД, СБУ, здоровые украинские силы. Замеченных в симпатиях к националистам не допускать до каких–либо государственных должностей. К бандеровским активистам принимать судоплатовские методы...» тощо. Всiм вiдоме його несприйняття галичан як українцiв. Мiнiстр висловлює жаль, що у 1945 р. Сталiн не вiддав Україну Польщi. Вiн не вiдмовляється вiд своїх слiв на прилюдних телевiзiйних ток–шоу чи даючи iнтерв’ю, самовпевнено заявляючи: «Я маю право так думати». Слова «український» i «фашистський», «нацистський», «нацiоналiстичний» для мiнiстра синонiми. Загалом його ставлення до незалежної України — слiпа українофобiя.
Ідеологiю мiнiстра, безумовно, знають полiтики, що при владi, але, очевидно, вона їм iмпонує. Дiї та реформи цього мiнiстра раз у раз збурюють громадськiсть i викликають масовi протести студентiв. Останнiй поки що крок у цьому напрямi — закриття українських шкiл на Донбасi. Без санкцiї з центру такого не може бути. Ідеологiя так чи iнакше проявляється в дiї...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
