Бензиновий саботаж

Останні два тижні на Сумщині виявилися складними для бажаючих заправити пальним свої авто. Ще б пак: із 121 автозаправної станції, що працює в області, 49 припинили свою роботу. У п’яти районах — Роменському, Буринському, Великописарівському, Липоводолинському та Краснопільському — ситуація була близькою до кризової. Якщо врахувати, що нині жнива і постачання паливно–мастильних матеріалів має стратегічне значення, то, без перебільшення, можна сказати, що область залихоманило. >>

Хрест, та не той

«УМ» уже писала про конфлікт, який виник у Чернівцях, де на єврейському кладовищі був збудований меморіал «У пам’ять про румунських воїнів, які полягли в боях на території Чернівецької області в 1941—1944 рр». Монумент розмістили без будь–яких дозволів та погоджень. Сьогодні кілька громадських організацій знову нагадали про своє невдоволення цим фактом. Обласна та міська ради ветеранів, обласний Антифашистський комітет, культурно–освітнє товариство білорусів, обласне відділення Руського руху України, Буковинське Козацтво звернулися до голови ОДА та обласної ради, мера Чернівців, прокурора області, начальника УСБУ в Чернівецькій області з вимогою вжити заходів щодо демонтажу монумента. Адже біля нього збираються молодики з румунських неофашистських спільнот. >>

Історія під ногами

Черговий доказ лідерських позицій Чернігова як одного з найбільших міст часів Київської Русі знайдений археологами під час розкопок на розі вулиць Кирпоноса та Князя Чорного. Це — залишки одного з головних оборонних споруджень стародавнього міста — рів Обхідного граду. За словами наукового співробітника Інституту археології НАНУ, кандидата історичних наук Олени Черненко, про існування цього рову і його приблизне місце розташування археологи знали давно. Адже він був позначений на картах Чернігова XVIII століття, оскільки тоді ще стояв відкритим. У 1803 році під час генерального перепланування міста рів засипали. Тоді ж зрівняли із землею й інші оборонні спорудження Чернігівської фортеці. >>

Прокурорські сто тисяч

У компанії «зваричів» поповнення — цього разу до числа тих, хто любить «позолотити ручку», додався прокурор Шполянського району Черкаської області Олександр Яценко. Його затримали працівники Служби безпеки та Генеральної прокуратури «на гарячому» під час одержання 100 тисяч доларів. >>

Дозвольте ваш автограф

Міністерство внутрішніх справ погодило з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва законопроект, який передбачає відмову від використання печатки як дозвільного документа. Скасувати печатку як обов’язковий атрибут ведення діяльності обіцяють вже у вересні, коли документ подадуть на узгодження до Кабінету Міністрів. Звідти він потрапить на стіл народним депутатам, які й повинні законодавчо оформити зміни. «Головна мета ліквідації такого анахронізму як печатки, від якої давно відмовилися у Європі і яку там використовують, швидше, як інформаційний документ, — економія коштів», — пояснив «УМ» заступник голови Держкомпідприємництва Сергій Третьяков. >>

Годувальницю — на продаж!

Першим має визначити земельні ділянки, які не використовуються за цільовим призначенням, Міністерство оборони. Після чого вже у вересні десятки нецільових гектарів військового відомства збираються продати на аукціоні. Таке доручення Міноборони отримало від міжвідомчої комісії з контролю за використанням та відчуженням земель оборони та інших земель державної власності, повідомляє прес–служба віце–прем’єр–міністра з силових питань Володимира Сівковича. >>

Моє маля... Чабука

За останні півроку при реєстрації своїх дітей українці найчастіше обирали традиційні імена: жіночі — Анна (Ганна), Дар’я (Дарина), Софія, Діана, Марія, Вікторія, Тетяна, Крістіна (Христина), Єлизавета, Ангеліна, Вероніка; чоловічі — Артем, Денис, Данііл (Данило), Олександр, Андрій, Богдан, Дмитро, Нікіта (Микита), Назар, Кіріл (Кирило). А найпопулярнішими стали Анастасія та Максим. Про це повідомляє прес–служба Міністерства юстиції. В усіх регіонах залишаються популярними такі давньослов’янські імена як Владислав, Станіслав, Ярослав, Святослав, Ростислав. При цьому, якщо у Волинській, Житомирській, Одеській областях давньоєврейське ім’я Злата опинилося серед нетрадиційних, то в Дніпропетровській області — серед найпопулярніших. Популярне в Криму ім’я Кіра на Одещині потрапило до рідковживаних. А ім’я Назарій, яке популярне у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях, у Харківській потрапило до рідкісних. У більшості регіонів України були зареєстровані дівчатка з грецьким ім’ям Євангеліна. >>

Міліція працює, міністр — на морі

На час літніх відпусток центр прийняття рішень главою держави та окремими високопосадовцями перемістився до Криму. Президент Віктор Янукович залюбки проводить робочі зустрічі з іншими відпускниками–урядовцями на ПБК. Так, позавчора глава держави вочевидь між прийняттям сонячних ванн та водних процедур закликав голову Держприкордонслужби Миколу Литвина прискорити реформування відомства до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. І головний «зелений кашкет» країни запевнив Президента, що прикордонна служба обов’язково досягне європейських стандартів у роботі, а людський фактор у роботі буде зведено до мінімуму. >>

Розбірки в маленькому «Токіо»

Приводом для жорстокої бійки, в якій загинув 30–річний майстер спорту з дзюдо, став, здавалося б, незначний інцидент — чоловік, святкуючи у нічному клубі «Токіо» народження своєї другої дитини, чи то випадково, чи то навмисне (правоохоронці з’ясовують обставини подій) облив напоєм незнайому йому відвідувачку розважального закладу. За панянку одразу вступився молодик з її компанії, як з’ясувалося згодом, — професійний боксер. Він вимагав від кривдника публічних вибачень, а коли не отримав бажаної сатисфакції, поліз у бійку. >>

«Чорнобильські» ванни

Маріупольцям чи гостям міста можна й не засмагати, щоб їхня шкіра набула бронзового відтінку. Достатньо прийти на міський пляж, розміститися між другим і третім хвилерізами й полежати на піску кілька хвилин. Шкіра стане темною й організм «поповниться» такими елементами, як торій та уран. Маріупольські екологи б’ють на сполох — на березі Азовського моря з’явилася «частинка» Чорнобиля у вигляді чорного піску. >>

Відповідь України

«Ето Кірілови?» — здивовано питав один офіціант іншого в кафе по вулиці Володимирській, задивившись на маніфестацію священиків та цивільних із синьо–жовтими прапорами й транспарантами. «Нє, ето ж наши!» — гуртом відповіли йому колега й клієнти. >>

Така спокійна Фінляндія

Про Олександра Волощука, 37–річного мандрівника з Чернігова, вперше почув кілька років тому. Сашко автостопом об’їздив усю російську Північ, Зауралля, Західний і Східний Сибір, Камчатку, Далекий Схід, побував у Придністров’ї, Чечні, Дагестані, Грузії та Азербайджані... Скоро легше буде назвати ті місця в Євразії, де він ще не був. Скрізь намагається відшукати бодай якісь сліди українства, і треба сказати, що саме завдяки допомозі українських громад йому вдається побачити так багато. Адже за кордоном земляки гостинніші: неодмінно запросять додому, нагодують як рідного, а коли треба, то й грошей на дорогу дадуть.

Може, у цьому й перевага автостопу? Але цей вид подорожей і від мандрівника вимагає чимало: треба бути хорошим психологом, оповідачем і, звичайно ж, уміти слухати інших. Та й загалом, бажано любити планету і людей. Тому кожен «автостопник» із досвідом — це неодмінно філософ і майже готовий письменник. Після кожної великої подорожі Олександр намагається видати книжку. Ось тільки про поїздку до Фінляндії написати ще не встиг. Враженнями про цю країну я й попросив його поділитися. >>

Полова на прилавку

Скандал із намаганням урядовців змінити зернові стандарти вчора докотився і до урядового будинку на вулиці Грушевського. Громадськість та експерти вкрай обурилися подібною ініціативою, і Прем’єр просто не міг не відреагувати. Вірний своєму новому принципу де тільки можна демонструвати «важку руку», Микола Янович перед початком вчорашнього засідання уряду не зрадив собі. «Категорично вимагаю припинити навіть міркувати про пониження стандартів для продовольчого зерна, — блиснув він скельцями окулярів і навіть трохи якось спробував рубонути повітря рукою. — Це пряма вказівка вам, Вікторе Андрійовичу Слаута (віце–прем’єр з питань АПК), і вам, Миколо Володимировичу Присяжнюк (міністр АПК). А Держ­стандарту пряма заборона брати до розгляду будь–які звернення і пропозиції, які тягнуть за собою зниження якості вітчизняних товарів — про що б не йшлося». >>

«Кандидати у новосели, я даю вам надію!»

Кабмін Миколи Азарова, як і свого часу команда його попередниці, вирішив взятися за житлово–будівельні проблеми своїх співвітчизників. Прем’єр Юлія Тимошенко, нагадаємо, діяла просто: за гроші державної іпотечної установи купила невелику кількість квартир — і під телекамерами напередодні виборів роздала їх черговикам, переважно з числа лояльних до ЮВТ органів МВС. Натомість Микола Азаров вирішив реанімувати Держфонд сприяння молодіжному житловому будівництву. І нібито навіть знайшов для цієї благородної справи гроші. Вчора новий керівник фонду Леонід Рисухін розповів про стратегію роботи та, звичайно ж, не забув згадати і про тіньові схеми підлеглих Юлії Володимирівни. >>

Зі смичком на лижах

Скрипалька Ванесса Мей вирішила спробувати себе у великому спорті. Як повідомляє тайська газета «Бангкок пост», Національний олімпійський комітет Таїланду дозволив Ванессі виступати на зимовій Олімпіаді–2014 у Сочі. Дівчина хоче взяти участь у гірськолижних змаганнях. Однак, окрім НОК, дозвіл повинен надати ще й Міжнародний олімпійський кабінет, адже слід пройти відповідний відбір та отримати паспорт Таїланду. >>

Про весняну Осінь дізналися влітку

Коли кілька місяців тому група «Блекморз Найт» перестала гастролювати, прихильники цього самобутнього колективу захвилювалися, чи не трапилося, бува, щось недобре. Але на осінь знаменитий британський гітарист Річі Блекмор із чарівною дружиною Кендіс Найт заанонсували концертний тур Німеччиною, і фани заспокоїлися. А позавчора Річі й Кендіс повідомили чудову новину: виявляється, рівно два місяці тому, 27 травня, у них народилася донька. >>

ПРИКОЛИ

Дзвонить Микола Кульбіда, керівник Гідрометцентру, Сергію Бубці в НОК:

— Ну що, Серього, зрозумів, як треба працювати? За місяць — п’ять рекордів! >>

Роби, як Я.

Перед своєю відпусткою на одному з розширених засідань уряду Віктор Янукович закликав чиновників усіх рівнів проводити літній відпочинок у Криму. Віктор Федорович сам уже два тижні засмагає на сонці ПБК. Натомість кілька поважних чиновників із команди Януковича зігнорували рекомендацію Президента й пакують валізи за кордон. >>

Нічні шлагбауми

Міністерство внутрішніх справ — те саме, яке прагне виперти опозиційних демонстрантів із центру Києва на околиці й розганяє будь–які пікети, що можуть потрапити в поле зору Януковича і Ко, — стверджує, ніби не заважало вірянам Київського патріархату дістатися з областей до столиці, аби взяти участь у Хресній ході УПЦ КП. «Заяви представників окремих конфесій щодо начебто вибіркової заборони в’їзду паломників до місць святкування Дня Хрещення Київської Русі не відповідають дійсності та носять провокативний характер», — ідеться в повідомленні прес–служби МВС. >>

«Ліві» коаліціянти

Для того щоб зрозуміти український політикум, треба вигадати нову систему координат. Бо звична матриця дає збій, коли якийсь політичний діяч починає виправдовувати свої цінності та поведінку. Так, лідер комуністів Петро Симоненко днями заявив, ніби саме його партія є справжньою політичною опозицією. >>

Смерть у тумані

У горах неподалік столиці Паки­стану вчора вранці зазнав катастрофи літак А321, який летів до Ісламабада з Карачі. Трагедія сталася в досить важкодоступному місці — гориста місцевість заросла густим лісом, де рідко ступає нога людини (ця територія належить національному парку). Тому інформація про подробиці падіння лайнера почала надходити лише через кілька годин. І спершу родичі тих 146 пасажирів та шести членів екіпажу, які летіли цим рейсом, сподівалися на диво, адже інформагенції повідомили, що в катастрофі вижило п’ятеро (а за іншими даними — 40) людей. Проте коли рятувальники дісталися місця події, надія згасла: з’ясувалося, що не вижив ніхто. Тіла всіх загиблих знайдено, але транспортувати їх до Ісламабада заважають складні погодні умови. >>

Проблеми інтеграції четвертої хвилі еміграції

Емігрувати чи ні? Таке запитання, мабуть, хоч раз у житті ставив перед собою кожен українець. Дехто відразу вирішив, що ніколи нікуди не поїде, хіба як турист. Дехто, навпаки, готовий їхати «хоч тушкою, хоч опудалом» за першої ж нагоди. Дехто вагається. Чим гірша ситуація в країні — чи економічна, чи політична, тим більше людей починає замислюватися над можливістю шукати іншу долю. «Що я пораджу робити розчарованим? Тікати звідси!» — це слова письменника Юрія Андруховича з недавнього інтерв’ю УНІАН, і в них є лише частка жарту.

Так уже сталося, що останні десять років я живу в Канаді (точніше, у французькій її частині — Квебеку). Тож дозволю собі поділитися деякими зауваженнями щодо іммігрантської долі. Нижче викладене базується не тільки на моєму досвіді, а й на спілкуванні з десятками інших людей з наших теренів. Адже колись я був засновником та модератором іммігрантського форуму, плюс знайомі в українській громаді, плюс знайомі з курсів, університетів, колег по роботі тощо. Забігаючи наперед, скажу: на запитання «чи варто їхати?» немає однозначної відповіді. Усе залежить від вас — чого ви шукаєте у житті, що вас цікавить, на які жертви ви готові? >>

Якщо завтра війна

Найближчим часом Сполучені Штати Америки та Ізраїль планують розпочати ще щонайменше дві війни на Близькому Сході, «щоб натиснути на Тегеран». У цьому переконаний президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад, про що й заявив в ефірі національного телебачення. «Ми маємо достовірну інформацію, що американці готують змову. Вони мають намір атакувати щонайменше дві країни в цьому регіоні впродовж трьох найближчих місяців», — цитує главу держави іранський англомовний супутниковий телеканал Press–TV. >>

Озираючись на тили

«Як тебе не любити, Києве мій» — саме ця знаменита пісня позавчора лунала з динаміків на клубному стадіоні віце–чемпіонів України за кілька хвилин до початку першого матчу третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів між «Динамо» та бельгійським «Гентом». Звісно, розлюбити команду, за яку вболіваєш більшу частину свого свідомого життя, неможливо, однак споглядати практично весь матч за її повільною, часом навіть боязкою грою було важко. Уболівальники, що практично вщерть заповнили трибуни, раз по раз вимагали від своїх улюбленців додати швидкості та бажання. >>

Наразі стежимо

Континентальний форум у Барселоні набирає обертів. Якщо в перший день атлети розіграли три комплекти медалей, то вчора — вже шість. На ранок середи лідерство в командному заліку захопили росіяни — тріумфатори попереднього чемпіонату Європи. Після «золота» в чоловічій ходьбі на 20 км наступного дня Ольга Каніскіна, Аніся Кірдяпкіна й Віра Соколова окупували весь п’єдестал у жіночій. >>

«Нова хвиля» без Пугачової

У вівторок у Юрмалі в концертному залі «Дзинтарс» почався Міжнародний конкурс молодих виконавців естрадної пісні «Нова хвиля–2010». У цьогорічному конкурсі беруть участь 17 учасників із 13 країн, проте кількість представлених країн «далекого зарубіжжя» ще ніколи не заважала організаторам проводити фестиваль як мегасолянку російської попси. І ні присутність поп–стар Тоні Брекстон, ні італійського тенора Алесандро Сафіни на цьогорічному фестивалі не впливають на загальну «совкову» естетику фестивалю, він усе одно виглядає як виїзна тусовка московського поп–істеблішменту. Не в останню чергу завдяки ведучим — незмінна Ксенія Собчак, резиденти Comedy Club, гламурна телеведуча Лєра Кудрявцева. >>

Наші за кордоном

В Україні давно існує усталений стереотип, що, мовляв, увесь російський шоу–бізнес створили і побудували вихідці з України. І серед тих діячів, які складають так би мовити авангардний загін тамтешнього шоу–бізу, аж ніяк не менше 70 відсотків наших співгромадян! Досвідчені й немолоді нині музиканти і звукорежисери їздили «за совка» до Москви не тільки по дефіцитні товари, а й тому, що реально були затребувані на різних ділянках тодішнього шоу–бізу. А хто, власне, ніс світло знань до темної Московії за часів Петра I? Професура і спудеї Києво–Могилянської академії! Так–от, до шоу–бізнесового окучування Московії руку доклали також наші люди... >>

Людина, яка створила Вінницю

На перший погляд, час проведення ювілейної виставки «Вінниця очима Артинова, Артинов очима вінничан», вибрали випадково. Документально встановити точну дату народження головного будівничого найбільшого подільського міста поки не вдається — відомо тільки, що він народився у 1860–му в Ніжині на Чернігівщині. Втім середина року, можливо, і є найзручнішим моментом для відзначення «загублених» дат, бо вона рівновіддалена як від його початку, так і від кінця. >>