Мабуть, найтяжчий період у житті людини — це старість. Чудово, коли вона проходить у турботах про дітей–онуків. А коли ти геть самотній? Мізерна пенсія та ще й хвороби з усіх боків обсіли. Чи значно гірший варіант: є й діти, й онуки, але ти їм не потрібен. І доживаєш вік один, як палець...

Моя 82–річна сусідка, яка рік тому поховала чоловіка, скрушно хитає головою: «Уявляєш, цілий день удома сама й сама, навіть заговорити ні з ким. Розмовляю з фотографіями на стінах. Мабуть, із глузду з’їжджаю»... Свою єдину доньку баба Ольга у 1941–му відвезла до родичів першого чоловіка в Росію. А сама юною медсестричкою пішла на фронт. Коли повернулася за дочкою, дівчинка вже підросла і... навідріз відмовилася кудись їхати iз зовсім не знайомою їй жінкою. «Я навіть не знаю, чи жива моя донька...».

Нинішня влада таки мусила оприлюднити свої наміри щодо пенсійної «революції», про яку останнім часом тільки й мови. Проект реформи, яку писали в Кабміні в режимі справжньої секретності, нарешті вивісили на сайті Верховної Ради України. Із цим законопроектом влаштували справжні шпигунські ігри: зареєстрували його тихцем (Володимир Литвин обмовився, що такий документ є), лише через 10 днів оприлюднили. «Регіонали» ж виправдовуються за непопулярні пенсійні наміри: мовляв, це ще не остаточний варіант реформи, буде ще й загальнодержавне обговорення. Завтра ж у парламенті реформу представлятиме відповідальний за неї віце–прем’єр Сергій Тігіпко.

Експертів законопроект не надто тішить. «Уряд впроваджує цю реформу тільки для того, щоб отримати кредит МВФ і збалансувати бюджет Пенсійного фонду. Хоча мав би ставити інші завдання — як покращити життя наших громадян», — каже експерт із питань соціальної політики, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко.

Основні ж нововведення від пенсійної реформи наступні.

Сьогодні в Окружному адміністративному суді Києва буде гаряче — тут відбудеться чергове засідання у справі щодо визнання незаконним Указу Президента України «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті». Нагадаємо, незмінний керівник Прогресивної соціалістичної партії України товариш Наталія Вітренко оскаржує указ, яким свого часу Президент Віктор Ющенко вшанував борців за українську незалежність. Ще кілька місяців тому в обороні честі справжніх патріотів стояло лише двоє осіб — Герой України Юрій Шухевич, син Головного командира УПА Романа Шухевича, та Степан Бандера–молодший — громадянин Канади, онук провідника ОУН Степана Бандери. Тепер же, після публікацій та закликів не бути байдужим в «УМ», на захист борців за незалежність нашої Батьківщини повстала справжня армія українців. Редакційна пошта «УМ» розпухла від листів (за що своїм читачам ми щиро дякуємо!), до суду посипалися сотні заяв. Із наших сторінок про судовий процес дізналися і відомі політв’язні, упівці, правозахисники, які долучилися до оборони указу — як треті особи. «УМ» же бере на себе обов’язок повідомляти про перебіг цієї судової справи.

Третій Президент України Віктор Ющенко вважає принизливою заяву прем’єр–міністра РФ Володимира Путіна, нібито Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якби Україна не входила до складу Радянського Союзу. «Таких заяв, як зробив прем’єр–міністр Росії Володимир Путін щодо союзників у Великій Вітчизняній війні, не витримала б жодна європейська нація, — сказав Ющенко в інтерв’ю «УМ» та телеканалу ТВі. — Так ділити перемогу, як вона поділена, на «більший» і «менший» внесок, визнання одного «народа–побєдітєля» — мені це нагадує один тост, який було виголошено 9 травня 1945–го року (тост Йосипа Сталіна «За російський народ!» — Авт.)».

З унікальним виданням «Голодомор 1932–1933 років в Україні за документами ГДА СБУ: Анотований довідник» першими на Донеччині познайомилися журналісти, яких запросили на презентацію Світовий конгрес українців та Громадська ініціатива Донеччини з відновлення історичної пам’яті. Книжка, яка побачила світ у видавництві «Львів–2010», вміщує документи, знайдені в архівах СБУ, в тому числі й документи таємного діловодства: інструкції Верховного Суду СРСР, витяги із протоколів засідання політбюро, службові та доповідні записки, директиви, інструкції, донесення та повідомлення секретних співробітників, архівно–кримінальні справи та звинувачувальні вироки. За словами координатора Громадської ініціативи з відновлення історичної пам’яті Донеччини Станіслава Федорчука, цінність видання в тому, що воно містить географічний та іменний покажчики, а ще — в обмеженості накладу. Як зазначив історик, видання, кошти на яке «зібрали українці з усього світу», вийшло накладом усього 1000 екземплярів і розповсюджуватиметься лише по бібліотеках та навчальних закладах області.

Повідомлення про обшук у Бібліотеці української літературі в Москві, пов’язаний із раніше порушеною кримінальною справою за фактом «розпалювання ненависті чи ворожнечі», вчора поширило агентство «Інтерфакс» із посиланням на джерела у правоохоронних органах. «Деякий час тому було встановлено, що серед відвідувачів бібліотеки поширюється література з елементами екстремізму, — зазначив співрозмовник агенції. — За висновками психолого–лінгвістичної експертизи, проведеної в інституті мовознавства, дані матеріали можуть бути використані як засоби пропагандистського впливу, бо мають антиросійську й антируську спрямованість». За словами співрозмовника, йдеться насамперед про розповсюдження газети «Нація і держава», яка є партійним друкованим органом Конгресу українських націоналістів.

«Я знаю, що життя людини безцінне. Але життя мого сина має цілком конкретну ціну — 80 тисяч доларів. Відчуваю повне безсилля від того, що не можу його купити своїй дитині». Ці повні відчаю слова написав на сайті donor.org.ua батько хлопчика, хворого на рак. Схожих прохань про допомогу там безліч. Але часто ми гадаємо, що 10 гривень, які можемо виділити зі свого бюджету, це копійки. І помиляємося, бо часто саме цих копійок банально не вистачає на шприци... Приводом згадати, що всі ми люди, здатні співчувати і допомагати ближньому, став Тиждень благодійностi, що розпочався в понеділок і триватиме до дня святого Миколая. І якраз сьогодні в столичному Будинку вчителя розпочнеться I Національний конгрес «Благодійна Україна», на якому представники доброчинних організацій будуть обговорювати проблеми, які стримують ефективну діяльність благодійних організацій, ділитися досвідом і міркувати, як наше суспільство зробити милосерднішим. Про це сьогодні на сторінках «УМ» розповідають і самі благодійники.

Прийом робіт на конкурс «Нам небайдуже» тривав iз 1 жовтня. За цей час на адресу організаторів надійшли 154 фото і 27 відеоробіт. Самостійні та колективні роботи на конкурс подали 118 молодих людей — сироти чи діти з неблагополучних родин. А загалом участь узяли більше 30 молодіжних організацій і служб молоді, в тому числі сім інтернатів з 11 областей. Усі роботи організатори експонують в Українському домі.

Успіх та способи його досягнення цікавлять людей завжди. Упродовж тисячоліть бачення успішності змінювалося. Роздуми, нотатки, поради щодо цього є в рукописах стародавніх філософів, окремі аспекти цього питання розробляли психологи, суспільствознавці, дослідники бізнесу і якості життя. Утім успіх часто пов’язували з везінням чи долею. Досі ніхто не брався науково дослідити це явище і, можливо, вивести закони, за якими кожен міг би успішно реалізуватися, більше того — змінити рівень успішності цілої країни.

Вісім років тому співробітниця Інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України Юнона Ільїна вперше почала працювати над системною науковою теорією, а з 2008 року в Інституті, в Лабораторії нових інформаційних технологій навчання (керівник — член–кореспондент НАПНУ професор Марина Смульсон) започаткували науково–дослідницький проект «Психологія «життєвого успіху». Зокрема, щоб «вичислити» власну модель успіху України. Проаналізовано праці «успіхологів» (дослідників успішності) зі всього світу та понад 650 життєписів успішних людей різних статей, країн, історичних періодів, релігій. За спеціальною анкетою–опитувальником на сьогодні опитано близько 35 тисяч осіб в Україні, та ще тисячі — в Росії, Британії, країнах Азії, США та Канаді. Пропонуємо читачам «УМ» розмову з автором i керiвником цього проекту, кандидатом психологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту психології імені Г.С.Костюка Юноною Ільїною.

Українські урядовці раптово згадали про проблеми з Пенсійним фондом і активно заговорили про пенсійну реформу. Одначе, що конкретно представники влади надумали у своєму новому законопроекті, який уже ухвалив Кабмін, — таємниця за сімома замками. У ЗМІ час від часу просочуються різні чутки — про підвищення пенсійного віку не тільки для жінок, а й для чоловіків, про збільшення трудового стажу для майбутніх пенсіонерів. Представники Кабміну «годують» електорат приємними звістками: максимальні пенсії обмежать, чиновників змусять пізніше виходити на пенсію, а в нинішніх пенсіонерів не заберуть жодної гривні. Але ніхто не знає напевно, чим ці експерименти закінчаться для простого українця? Проаналізувати наміри урядовців щодо пенсійної реформи для «УМ» погодився експерт із питань соціальної політики, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко.