У рамках позаконкурсної програми на «Молодості» цього року — шість українських прем’єр. Перші дві глядачі встигли оцінити. На жаль, прем’єри пройшли без шалених оплесків, черг до залу і з ввічливими усмішками, що означали — «краще щось, ніж нічого».

Одночасно з церемонією відкриття в «Україні», у кінотеатрі «Київ» показали повну режисерську версію скандальної стрічки «Німфоманка» Ларса фон Трієра, яка складається з двох частин і триває 5 iз половиною годин. Із боку організаторів цей жест був своєрідним натяком, що на «Молодості» кожен знайде собі місце — чи то естети з патріотами, чи любителі провокацій.

За радянських часів влада пресувала Василя Голобородька переслідуваннями за його українськість, за часів незалежності — байдужістю. І завжди — ворожістю. А він усе пише і пише вірші. Його вірші вивчають у школі й на філологічних факультетах університетів.

Міжнародний кінофестиваль «Молодість» останнім часом проходив під таким звичним для всіх мистецьких подій гаслом: «Не завдяки, а всупереч». Яке цьогоріч звучало ще більш тривожно, ніж зазвичай, адже фінансові справи фестивалю були настільки невтішними, що оргкомітет навіть вдався до безпрецедентного як для цього форуму кроку і оголосив журналістам про те, що акредитація тепер буде платною.

Якби військова драма «Лють» американського режисера Девіда Ейєра вийшла у прокат кілька років тому, українці б відреагували на неї точно так само, як американці, британці, німці і навіть росіяни. Міжнародна преса не може пропустити повз увагу фільм з американською кінозіркою в головній ролі.

В «Українському фонді культури» пройшла доброчинна виставка творів сучасних українських художників. Київська благодійна АРТ-асоціація «Золота палітра» такий захід проводить уже втретє за місяць. Цього разу серед картин, які взяли участь в аукціоні, були роботи Михайла Дерегуса, Ніни Божко, Владислава Метьолкіна, Віктора Цапка, Людмили Кобичевої, Катерини Петрини та багатьох інших художників.

Мій допис — не «апологія одного історика». Це спроба викласти деякі міркування, що виникли по прочитанні книжки Андрія Портнова «Історії для домашнього вжитку» (К.: Критика, 2014) з перспективи не вузькофахової (без оцінки інтерпретацій чи тлумачень історичних фактів), а загальногуманітарної.

У видавництві «Смолоскип» надрукували дуже специфічну антологію: вірші епатажних і химерних поетів-експериментаторів «Українська авангардна поезія (1910—1930-ті рр.)». Це перша спроба узагальнити в одній книжці досягнення вітчизняних футуристів, конструктивістів, експресіоністів, сюрреалістів та інших тодішніх «-істів», що гралися з формою й мовою та шукали образів на нових шляхах.

V Фестиваль української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів» упродовж чотирьох днів дивував відвідувачів чарівним світом, в якому й дорослі на мить відчували смак дитинства. Тут усі ставали магами. Цікаві заняття чекали на кожного, хто потрапляв у королівство: від малювання, читання, створення книжкових закладок до виготовлення різноманітних фігурок із шоколаду, акторської гри і знайомства з улюбленим письменником.

Днями у столичному Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків iз нагоди 23-ї річниці незалежності Азербайджанської Республіки презентували виставку раритетних килимів XVIII — початку XX століття. Слід відзначити, що в Азербайджані килимарство є головною і корінною художньою формою, в якій втілюється і дух, і світогляд, і інтелект, і смак народу.