У Софії Київській в галереї «Хлібня» відкрилася виставка з музейних і приватних колекцій «Збережене сонце. Український наїв ХХ ст.». Тут кожен українець почуватиметься, як у раю. Всі до одної картини теплі, затишні, щирі та надзвичайно кольорові. Кураторка виставки, видавець і галерист Лідія Лихач зізналася тихцем, що наївний живопис такий солодкий, що його хочеться «облизувати».

У 50-х роках ХХ століття земельна ділянка на вулиці Сошенка, 33 надавалась Художньому фонду УРСР для розміщення будинку творчості, творчих майстерень і господарських споруд. Але у липні 2007 року цільове призначення цієї ділянки змінилось.

Поваги гідна наполегливість нового київського видавництва «Небесний ключ» (або, як вони пишуть на титулі, — «Nebeskey»), яке третій рік поспіль прищеплює українському читачеві європейський книжковий стандарт — комікси, або ж мальовані історії.

Атмосфера столичного арт-кластера «Видубичі» задає атмосферу провокативності. А міжнародний фестиваль сучасної культури «ГогольФест» кожною своєю подією тільки підкріплює такі передчуття. Українські культурні заклади здебільшого працюють у класичному репертуарному режимі.

Національна телекомпанія України у двосторонній домовленості з Європейською мовною спілкою прийняла рішення відмовитися від участі у пісенному конкурсі «Євробачення-2015».

25 років тому в Чернівцях відбулася перша «Червона Рута» — фестиваль, який у наступне десятиліття відкрив нині найвідоміших, найяскравіших українських співаків. Українських — не за географічним принципом, а по духу. Адже фестиваль дав «друге життя» ініціативі, започаткованій Володимиром Івасюком: творити виразно українську музику на світовому рівні, у річищі популярних на той час мистецьких новинок.

Наприкінці травня 2015 року Центр літературної освіти планує реалізувати проект поетки Ірини Вікирчак та провести у Вінниці І Міжнародний літературний фестиваль Intermezzo. Захід буде присвячено постаті видатного українського письменника Михайла Коцюбинського, який 150 років тому народився у славному місті Вінниця в сім’ї дрібного урядовця.

Днями літературний простір «Гогольфесту» був переповнений відвідувачами, хоча це вже друга презентація книги «Літопис самовидців: дев’ять місяців українського спротиву». Перша відбулася на початку вересня у рамках Форуму видавців у Львові.

З Юрієм Рястом я познайомилася ще на початку 2000-х на засіданні літературного об’єднання «Радосинь», які веде при Спілці письменників Дмитро Чередниченко. Чомусь одразу вирізнила його серед інших, й одразу запали в душу його рядки: «Впізнаю тоді трави в обличчя, та не згадую вже імена».