Днями в Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка робіт Марії Примаченко. Спадщина геніальної художниці налічує близько п’яти тисяч робіт, але більшість із них знаходяться у приватних колекціях. Саме це й спонукало організувати виставку такого формату, адже представлені картини знаходяться у приватних колекціонерів і дуже рідко виставляються.

На ці вихідні у Києві відбулося дві знакові події — ХХ фестиваль «Нове німецьке кіно» та ХІІ фестиваль православного кіно «Покров». І якби сьогодні в Українi було все в шоколаді, то можна було б говорити про художню якість картин, фінансування кінематографа в різних країнах і так далі.

Коли стріляють гармати — час для кінофестивалів. Адже це «серйозна розмова про те, що відбувається у суспільстві», каже гендиректор «Молодості» Андрій Халпахчі. Зважаючи на те, що фінансування кінофестивалю, який пройде у Києві з 25 жовтня по 2 листопада, скоротилося, один раз подію можна було б і відмінити.

«Театр — це спроба позбутися власних страхів», — каже на початку документальної вистави «Дерево життя» одна з актрис, волонтерка Наталя з Києва. «Бути непричетним до тих подій, які відбуваються зараз в Україні, означає перейти на сторону ворога», — додає письменниця Леся Воронюк, яка написала сценарій вистави про Майдан та АТО «Дерево життя».

«Мабуть, мені один ген якийсь особливий дістався від пращурів, що на все дивлюся з іронією», — казав колись Петро Осадчук в одному з інтерв’ю. Він і справді, куди б його не закидала доля — в Одеський обком комсомолу чи в ЦК Компартії України, у парламент чи у Національну спілку письменників — на все дивився з часткою здорового сарказму й іронії.

Наприкінці літа видатний хоровий диригент, педагог, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, Герой України, жива легенда українського хорового мистецтва Павло Муравський скромно відсвяткував столітній ювілей. Бенкет переніс на осінь і запланував у Національній філармонії провести творчий вечір, на якому мав намір сам стати за диригентський пульт. За 80 років творчого активного життя в хормейстера було понад тисячу вихованців.

Зацікавлення історією завжди відбиває ситуації сьогодення. Ще рік тому здавалося, що живемо у час, коли зв’язки між державами дуже тісні й великі конфлікти неможливі. Але… таке саме відчуття було і перед початком Великої війни (ніхто ще не знав, що вона буде Першою світовою), після 100 років більш-менш спокійного існування постнаполеонівського світопорядку.

У рамках кінофестивалю «Європейський експрес», який на днях проходив у столичному Центрі Леся Курбаса, відбулася зустріч із метром кінематографа, польським режисером Кшиштофом Зануссі. Діалог із гостями він розпочав розповіддю про свій останній фільм «Чужорідне тіло», роботу над яким щойно завершив.

Війна проникла у простір думок кожного українця. Проте письменники, перекладачі, літературознавці, критики та видавці відчули величезні пробіли в інформаційному полі України про Першу та Другу світові війни. Радянізація цього простору закрила на довгий час перед українським суспільством шлях до переосмислення концепту війни.

Коли йде осінній дощ, усім теплолюбним істотам хочеться сховатися під ковдру й пити какао. А книголюбам до какао неодмінно слід додати й добру книжку, бажано яскраву, життєствердну і не дуже тоненьку. «Україна молода» вибрала для маленьких книголюбів сім яскравих, дотепних і мудрих осінніх книжок, які допоможуть забути про холодні й дощові будні.