Усього за кілька тижнів свого життя унікальна поема вразила людей вибуховим визнанням.

«Соломою треба палити, але бути незалежними.

24 лютого 2022 рік — день, коли українці прокинулися в іншій реальності.

Навіть радянська цензура забороняла публікувати цей твір, бо в ньому забагато подробиць про поведінку "народа-богоносця" під час громадянської війни та яскраво зображено сутність тих, кого нам століттями нав'язували як "брат'єв" або взагалі як "одіннарод".

Не путін приймає рішення щодо майбутнього України. Хто б не був президентом, лідером уряду в Україні – ми не дамо росії права вето на будь-яке майбутнє рішення, включно з членством України в НАТО.

Україна вшановує пам'ять жертв голодоморів на території України. Не одного лише Голодомору-геноциду, який російська пропаганда досі наполегливо намагається називати «голодом по всій території Совєтського Союзу», а трьох актів масового жорсткого терору: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 рр.

Перейменування географічних назв, пов’язані, зокрема, з декомунізацією та дерусифікацією, відновлюють історичну справедливість щодо вживання традиційних назв, носіями яких є здебільшого місцеві мешканці.

Господи, чому так багато українців російськомовних не розуміють, що російська мова за кордоном - це лютий...

Пані Катерина написала книгу про долі різних українців, що є героями цієї війни і на мою думку, саме про це потрібно говорити сьогодні із світом, говорити із кожним українцем, говорити із дітьми, що зростають у наших родинах.

Дорогі друзі! Послухайте, прошу, оду любові до Батьківщини — поему Андрія Демиденка «Гімн Свободи».