Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку.
У Будапешті рекордне обміління Дунаю відкрило доступ до артефактів часів Другої світової війни: на дні річки виявили останки двох солдатів, військовий мотоцикл, боєприпаси та інші історичні предмети.
На Рівненщині завершилась археологічна експедиція у Дубенському замку: серед знахідок - посуд періоду будівництва споруди, рештки дерев’яного настилу ймовірно ХVІІ століття, кераміка від давньоруського часу до ХVІІІ-ХІХ століть та ін.
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками».
11 липня 2026 року, у польський день пам’яті жертв Волинської трагедії, президент Польщі Кароль Навроцький виступив у прикордонному селі Радруж і заявив, що домагатиметься законодавчої заборони червоно-чорного прапора на території Польщі.