Уявляєте? В бібліотеці знайшли книжки! Цікаво, що, на думку російських пропагандистів, мало бути в бібліотеці? І що ж вони мають на увазі під «нацистською літературою»? Виявляється, це книжки з історії України, зокрема, про Голодомор, та видання патріотичного змісту.

Міністерство культури та Харківська ОВА створили спецфонд для збору коштів на відновлення Національного музею Григорія Сковороди, який було зруйновано під час обстрілу росіянами на початку травня.

Завдяки чисельним кіноверсіям, не кажучи про сам роман Ільфа і Петрова, ми добре пам’ятаємо перебіг сеансу одночасної гри Остапа Бендера з любителями шахів села Васюки.

В Україні із публічних бібліотек необхідно вилучити пропагандистські книжки, зокрема російську класику. За попередніми оцінками директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, їхня кількість може сягати 100 млн примірників, – приблизно половину від усіх книг у бібліотеках.

Отже, совєтська криптоісторія за Юрієм Фєльштінскім. Погортаймо далі його політологічний детектив, він того вартий: «Від Червоного терору до мафіозної держави.

У попередньому числі газети «Україна молода», яка друкувалася в ніч проти 24 лютого, опубліковано останні Короткі списки рейтингу’2021.

Сто років тому на хуторі Гараськи, що на Полтавщині, народився Анатолій Андронікович Гарасюта. Проте мине час і Україна дізнається про нього під іменем Анатолій Андрійович Дімаров. Доля відміряла письменнику 92 роки життя. Але і випробувань не шкодувала.

Розслідувач проєкту «Схеми: корупція в деталях» Максим Савчук, який починав свій шлях журналіста в «Україні молодій», написав книжку «1937» про кума путіна Віктора Медведчука.

Методику вилучення російських книжок з українських бібліотек розробило Міністерство культури та інформаційної політики

Студенткою досліджувала журнал, редактором якої був Петлюра, багато років товаришувала із Чорноволом, розвінчувала міфи про московську церкву, - це лише кілька моментів із життя Галини Могильницької, яка українську справу утверджувала на Одещині та Миколаївщині.