Часто чуємо, що війна не повинна забирати у людей молодість, плани, можливості, мрії… Але реальність така, що вона – забирає.

Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього.

Відзначаючи сьогодні 34-ту річницю відновлення нашої державної незалежності, просімо в Господа справедливого миру та єдності для України, солідарності з усім цивілізованим світом та гідного майбуття для нашого народу.

Якщо хтось думає, що хейт – це джерело сили та енергії, то помиляється. Це болото, трясовина, в якій чим більше «дій» – тим більше людина загрузає і тоне, не може дихати, почувається брудною і паралізованою.

Наші священнослужителі – завжди поруч як порадники, як друзі, як наставники, як добрі пастирі. Наша Церква є місцем щирої молитви, відвертих розмов, надійної допомоги, необхідної підтримки.

У самій суті своїй тероризм є явищем, що не може бути виправданим. Адже це свідоме вбивство, тортури заради якоїсь начебто «вищої» мети. Та про яку «вищу мету» може йти мова, коли агресор нехтує найбільшою цінністю – людським життям?

Сердечно вітаю всіх вас з визначною подією для Української Православної Церкви та всього українського народу, з 1036-ю річницею Хрещення України-Руси!

Ті, хто може дати захист, але не дає його, хто не протистоїть злу, а намагається його «перечекати» чи з ним домовитись – той у такий спосіб теж стає його співучасником.

Наша Конституція – теж об’єкт зазіхання для нашого ворога, бо вона, визнана світом, закріплює багатовікові прагнення українського народу жити в незалежній, суверенній, єдиній, демократичній державі.

Ми одягаємо вишиванки з певним душевним трепетом і любов՚ю, з гордістю і повагою – це для нас символ української нації, нашого славного роду, наших давніх традицій і нашого сьогодення.