Ваша Високоповажносте, Джозефе Байдене!

Сьогодні Вифлеємський вогонь миру має особливе значення, адже саме мирного неба над головою так довго ми всі чекаємо, а ця різдвяна традиція об’єднує всіх і кожного.

Я прошу в Господа міцного здоров'я, щастя, добра та миру до кожного з вас, для наших сімей і для нашого народу. Нехай береже нас Бог!

Давайте згадаємо, скільки неправди лилося з газети «Правда», скільки брехливих радянських фільмів виходило, в яких найбільший зрадник-старшина — то майже завжди українець.

Це - не поминальна хода. Це - воскресіння нашої пам'яті, очищення від лжі і скверни. Це - чиста і чесна праця, тільки вона допоможе навести справедливий національний і життєвий лад в Україні. Ми мусимо ретельно віднайти і зберегти знання про кожну жертву Великого голоду.

Рівно 16 років тому український народ переміг страх, приниження і приреченість!

Для нації є вибір: пам’ятати історичні трагедії та усвідомлювати їх уроки, або знову їх переживати. Відродження пам’яті Батурина — наш громадянський обов’язок.

Військо, якому належало бути заснованим у цей день, стало непереможною, нескореною і однією з найтрагічніших армій XX століття.

У ХХ ст. ми п’ять разів проголошували незалежність України і губили її. Нині змінилася ситуація на геополітичному полі. Левова частина держав обрали європейську політику.

Сьогодні ми вшановуємо найбільше творіння української нації – незалежну і вільну Українську державу. 29 років тому ми утвердили своє право бути господарями у власному домі.