Днями лідер вітчизняного енергомашинобудування був атакований загоном бритоголових молодиків. Майже три десятки дужих хлопців, озброєних нунчаками та ножами, ввірвалися до кабінету виконуючого обов'язки гендиректора Віктора Суботіна і наказали покласти реквізити підприємства на стіл. Приводом для несподіваного візиту стало рішення Господарського суду Києва, яким пан Суботін був відсторонений від виконання покладених на нього обов'язків. Але оскільки до Харкова ця новина на той час ще не встигла дійти, заводчани вдарили на сполох. Рейдерські вилазки у місті вже давно нікого не дивують. Але одна справа, коли жертвою атаки стають дрібні підприємства чи супермаркети, і зовсім інша— коли промисловий гігант стратегічного значення, на якому працює понад п'ять тисяч чоловік.

У свої неповні тринадцять учень запорізького ліцею «Перспектива» Артур Пісковський устиг піднятися на вершини кількох подіумів. Торік восьмикласник став міні-містером України. Дебютний успіх, власне, і дав юному запоріжцю шанс посперечатися ще й за світову корону.

Влада Сіверськодонецька провела цього тижня досить незвичну акцію. На день було припинено проведення всіх фінансових операцій, що стосуються міської ради, її виконкому та всіх комунальних підприємств міста. Цілий день вони нічого не купували і ні з ким не розраховувалися за раніше придбані матеріали та послуги. У такий спосіб «батьки міста» протестували проти існуючої в державі системи тендерних закупівель.

У ці дні, коли Україна відзначає річницю перепоховання Тараса Шевченка, у селі Келеберда на Канівщині відсвяткували власний «шевченківський ювілей». Саме неподалік цього села гостював у 1859 році Тарас Григорович, щойно повернувшись із солдатської служби. А на околиці Келеберди, як з'ясували місцеві краєзнавці, він створив свій відомий етюд «Коло Канева». Загалом талановитий учень Карла Брюллова і випускник Петербурзької академії мистецтв написав пензлем і олівцем близько 500 творів, що ввійшли до скарбниці українського мистецтва. В Україні та за кордоном Шевченкові-поету нині встановлено чимало пам'ятників, а Шевченку-художнику — жодного. Днями цю несправедливість виправили у Келеберді.

Розкопаний у 2004—2005 роках унікальний пам'ятник архітектури фахівці в один голос визнали «українським Стоунхенджом»: так добре в нашій країні більше не збереглася жодна історична знахідка, вік якої — майже три з половиною тисячоліття! Гендиректор національного заповідника «Хортиця» Костянтин Сушко підтвердив інформацію, ніби науковцям не вистачило і трьох років, аби чітко сказати, що саме знайдено на острові — культову споруду, житло предків чи щось інше?

План реконструкції центру Сум представлено на обговорення городян. Поки ж його презентували на архітектурній раді міста, спричинивши жваве обговорення, навіть дебати. Втім різнобачення стосується переважно змін у міському паркові — будівництво житла сприйняте більш-менш однозначно. Бо ж і справді є сенс у тому, аби в центрі та навколо нього не існувало промислової зони. Прихильно поставилися й до того, аби знести малоповерхові будинки і на їхньому місці звести сучасні споруди. А от запропонована забудова вже й так «відгризеного» стадіоном міського парку відпочинку не могла не викликати суперечок. Перевантаження запропонованими об’єктами позбавить городян такої звичної зеленої зони відпочинку. Звичайно, кафе, атракціони, спорткомплекс та стадіон для хокею на траві також потрібні, але дерев вони не замінять. Проте в центрі міста зелених насаджень поступово стає все менше. І напевне не сподобається городянам висловлена на обговоренні керівниками стадіону «Ювілейний» ідея, аби у паркові розташувати інфраструктуру, потрібну для футбольних змагань.

Міський голова Черкас Сергій Одарич ухвалив рішення придбати для міста кілька спеціальних автопилососів. Ці машини місто збирається використовувати у боротьбі із запиленістю вулиць, котра перевищує норму в 5—6 разів: такі цифри наводять екологи Черкаського міськвиконкому.

У Преславській колонії для дефективних дітей навесні 1941 року утримувалося 156 звезених з усього Союзу маленьких інвалідів. Їх залучали до робіт на скотному дворі й у місцевій лікарні, до виготовлення гудзиків із мушлі й обробітку риби... А як розпочалася Велика Вітчизняна війна, нещасну малечу покинули напризволяще, залишивши специфічний заклад поза планами евакуації. Окупаційна влада тим паче не мала наміру панькатися з мешканцями колонії й у жовтні 1941 року провела операцію «з очищення території від неповноцінних» (тієї ж осені, згадують старожили Преслава, у спорожнілі помешкання дитячої колонії перебралася німецько-румунська комендатура села).

Майже три роки тому в Сашка Вялкова, 11-класника Золотоніської гімназії імені С. Скляренка, з'явився вірний та відданий чотирилапий друг — собака Пижик, колишній столичний житель. А передувала їхній дружбі досить цікава історія.

У скромному в культурно-мистецьких досягненнях обласному центрі вперше в Україні зібралися разом лауреати найпрестижнішої державної нагороди в галузі культури — Шевченківської премії, влаштувавши цілу низку мистецьких заходів. Задум організувати форум для шевченківських лауреатів з'явився у письменника В'ячеслава Медведя — лауреата премії 2003 року, який читає лекції у Рівненському міжнародному економіко-гуманітарному університеті.