Торік, якраз після парламентських виборів, побувала я в знаменитому поліському селі Хотешів, де відбулася своя маленька революція. Революція, бо обрали селяни двох сіл (Хотешова і Котуша) своїм сільським головою людину, яка не мала ніяких ні посад, ні звань, ба — навіть технікуму за плечима, не кажучи вже про вищу освіту. Безробітний Володимир Маковецький із безпрецедентною перевагою переміг усіх своїх суперників: за нього проголосували 773 виборці із 1516. Тобто він набрав голосів стільки, як усі шість претендентів разом узяті. Через це здобув Хотешів славу ще й революційного села. Бо за радянських часів він був селом... спекулянтів. А ще чимало хотешівців пішли у світи широкі, здобувши вищу освіту в багатьох українських ВНЗ. Тільки у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка понад 30 вихідців із села здобули дипломи.
А ще Хотешів став справжньою кузнею медичних кадрів — у медінститути хотешівці вступали у різні часи і за різних влад. Про славне минуле і день сьогоднішній цього справді унікального села Камінь-Каширщини йшлося у матеріалі «УМ» «Край Адамів і Єв».

Чернігівське обласне відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть із ВІЛ, нарешті отримало нове приміщення та адресу. Дев'ять місяців тому невідомі зловмисники спалили єдиний в області громадський центр для ВІЛ-позитивних людей. Цей злочин так і залишився нерозкритим, хоча кримінальна справа існує. Нове приміщення для ВІЛ-позитивних місцева влада шукала 9 місяців, але нічого не вийшло навіть попри втручання з боку ООН. Прихисток для ВІЛ-позитивних надала одна з благодійних організацій міста. Це аж половина приміщення старої аптеки на вулиці Жабинського, 2 у Чернігові. Тут три кімнати, яких має вистачити для роботи громадського центру: вітальня, де працюватимуть групи психологічної підтримки; дитяча та офіс.

Потужний наступ на гральні автомати розпочала в Черкасах міська влада. Цю акцію чиновники мерії проводять разом із правоохоронцями, комунальниками та представниками податкової адміністрації, щодень доставляючи на штрафні майданчики від 7 до 18 «одноруких бандитів».

Більш як на третину занурену у воду каністру виловили в пообідню пору в середу одеські портовики між 12 та 13 причалом судоремонтного заводу. Відкривши боковий отвір, помітили в каністрі пакетики білого кольору. І, запідозривши, що це можуть бути наркотики, відразу ж повідомили про знахідку місцевих митників та прикордонників комендатури «Одеса».

Унікальність — передовсім у розмірах експонатів, які необхідно збільшувати у кількасот разів. Виставка так і називається: «Мікротварини під мікроскопом». Над влаштуванням такого дива Олексій Зотиков сушив мізки (і спустошував гаманця!) упродовж чотирьох років. Якось гортаючи науково-популярний журнал, побачив мікробіологічні зйомки. Зацікавило, бо ж ще у школі мав пристрасть до біології, захоплювався оптикою. Придбав чотири мікроскопи, встановив контакти з кількома університетами. «Фанати є скрізь, — каже біолог Оксана Маслова, партнер Олексія. — Один професор із Полтави тримає удома понад тисячу кліщів! То й поділився з нами. Половина нашої виставки — живі експонати, яких ми виростили у своїй лабораторії. Це вже правнуки перших експонатів».

Мабуть, немає на Чернігівщині, та й поза її межами, людини, яка не чула про село Чайкине Новгород-Сіверського району. Про його ошатність, європейську архітектуру, розвинену інфраструктуру та інші радощі цивілізації, які допоміг збудувати там його колишній мешканець Леонід Кучма, легенди ходять.

Нарешті до батьківщини Богдана Хмельницького — у село Суботів Чигиринського району — дійшла цивілізація. Тут успішно завершено будівництво підвідного газопроводу, про що земляки гетьмана давно мріяли. Але тільки завдяки фінансуванню, котре торік було спрямоване на Черкащину в рамках Державної програми «Золота підкова Черкащини», мрії про «голубий вогник» у власних оселях стали для мешканців реальністю. Взагалі Чигиринщина донедавна була одним iз найпроблемнiших регіонів Черкаської області щодо газифікації населених пунктів. Але вже торік на будівництво підвідного газопроводу до Суботова та першої черги міжселищного газопроводу до сусідніх сіл Новоселиця та Медведівка було використано понад 3 мiльйони гривень. Ще 2 мiльйони — на газифікацію тамтешнього села Боровиці — передбачено вже цього року.

Не секрет: у вугільному Донбасі святом №1 вважають День шахтаря, що традиційно відзначається в останню неділю літа. Далі в рейтингу популярності йде, як це не парадоксально, день голосування. Тобто вибори. Причому так вважають самі гірники, які відверто кажуть, що авторитет більшості кандидатів, за яких доводиться голосувати, впав нижче позначки кілометрової глибини, з якої вони «качають» вугілля. Щоправда, самі ж шахтарі уточнюють — їм особисто імпонує найбільше те, що в ході передвиборчої гонитви за голосами щедро обіцяють збільшити зарплату й подовжити низку соціальних пільг.

У Миколаєві нагородили переможців десятого Всеукраїнського конкурсу шкільних газет. Цього року в конкурсі взяли участь більше 1500 видань із 21 області. Журі, до якого входили представники Національної спілки журналістів України, досвiдченi столичнi та місцеві «акули пера», переглянули величезну кількість газет, зроблених дітьми. Це були роздруковані на принтері або в місцевій друкарнi видання формату А-4 та А-5, а також мальовані від руки стіннівки.

Лише щаслива випадковість врятувала життя 20-річному дресирувальнику «Сімферопольського цирку», який перебуває нині на гастролях у місті Новий Розділ на Львівщині. Після третьої години дня у неділю хлопець вирішив скупати свого клишоногого напарника і привів його до озера. Біля води ведмідь ні з того ні з сього озвірів і напав на людину. Кількох ударів лапами по обличчю і грудях вистачило, щоб хлопець втратив свідомість і почав тонути.